В Звенигородці проїздом я був тисячу разів. Щороку, після школи, мене на все літо відправляли в село до діда з бабою, де я загартовував свій дух проживанням в дерев'яному курені, скиртуванням соломи, їздою в кузові бортового газона і звичайно пошуками скарбу, який козаки нібито загубили десь посеред колгоспного поля з кукурудзою. По дорозі ми завжди заїжджали в Звенигородку, де, після сотні кілометрів, які лишились позаду, був обов'язковий піт-стоп на відпочинок і прогулянку місцевими магазинами, в яких завдяки специфіці радянської економіки можна було випадково нарватися на екзотичний дефіцит.
|
|
Класичний індійський автобус марки "Тата" на маршруті Київ - Звенигородка
|
Звенигородка кінця 80-х чомусь запам'яталась мені доволі солідним, багатоповерховим містом з розвинутою інфраструктурою і чудовим дорожним покриттям. Звичайно, мегаполісом Звенигородка ніколи не була, але в моїх дитячих спогадах вона залишилась чомусь саме такою. І от після майже десятирічної перерви я знову тут.
|
|
Автостанція Звенигородка
|
Перша цікава особливість міста - автостанція, функцію якої з 60-х років виконував католицький костел. Вже за незалежності, в двохтисячних, автостанція переїхала в нове приміщення, котре було збудоване поруч з костьолом.
|
|
Костел поруч з автостанцією
|
Костел був збудований в гарному місці, в центрі Звенигородки, тому і нова автостанція, яка виросла поруч, з точки зору логістики, теж розташована ідеально - звідси і не далеко до центру міста і немає базару, який в райцентрах часто знаходиться по сусідству і в базарні дні створює транспортний колапс на всіх навколишніх вулицях.
|
|
Пам'ятник Тарасу Шевченку
|
Центральна вулиця Звенигородки - проспект Шевченка, який починається з пам'ятника Кобзареві, встановленому поруч з автостанцією, і тягнеться через все місто в східному напрямку. Орієнтуватися в Звенигородці легко - місто зручно розбите на квартали, що значно спрощує життя приїжджим.
|
|
Проспект Шевченка. Праворуч - центр дитячої та юнацької творчості
|
Архітектура Звенигородки переважно одноповерхова, звичайно є і радянські п'ятиповерхівки, але житлові квартали забудовані в основному невеликими післявоєнними будинками. Крім того в місті збереглося багато старих і вже незвичних для нас будинків кінця XIX - початку XX століття.
|
|
Школа №2, 1896 рік
|
|
|
Вулиця Кримського, 75. Типова одноповерхова Звенигородка
|
Паралельно проспекту Шевченка, майже через все місто, тягнеться вулиця Кримського, по якій обов'язково варто прогулятися, щоб побачити класичну Звенигородку. Тут же ж знаходиться і будинок Агатангела Юхимовича Кримського, який деякий час жив у Звенигородці - одного із засновників Українського академії наук, в честь якого і названа вулиця.
|
|
НАН України. Будинок-музей академіка А.Ю. Кримського
|
|
|
Конструкція вікон на першому поверсі дозволяє максимально збільшити тривалість світлового дня
|
Населення Звенигородки близько 20000 чоловік, але на вулицях міста по сільському тихо й затишно, людей зовсім небагато.
|
|
Відділення ДАІ
|
|
|
Краєзнавчий музей
|
В центрі - трохи веселіше ніж на другорядних вулицях. Тут, як і в будь-якому іншому райцентрі Черкащини, всі їздять по місту на велосипедах, економлячи час і гроші на пальне. Розморені літньою спекою вуличні продавці ліниво торгують з лотків кавунами і динями, а державні установи потроху оживають після літніх відпусток і приймають перших відвідувачів.
|
|
Звенигородська міська рада
|
Одне з центрових місць Звенигородки - перехрестя проспекту Шевченка і однойменного бульвару Шевченка, яке в народі називається просто - "біля танку". Так само лаконічно "біля танку" називається і автобусна зупинка, на якій зупиняються автобуси, які проїжджають через центр міста.
|
|
Перехрестя проспекту і бульвару Тараса Шевченка
|
|
|
Преображенський собор
|
Поруч з танком знаходиться Преображенський собор - православна церква Звенигородки. Храм був збудований не так давно - одразу після проголошення незалежності, в 1992 році, тому поруч з будинками, збудованими на початку XX століття церква виглядає зовсім юною.
|
|
Перехрестя проспекту Тараса Шевченка і бульвару Тараса Шевченка
|
Ще один цікавий будинок є в південній частині міста, по вулиці Димитрова, незвична архітектура якого одразу притягує до себе - раніше тут нібито було ПТУ, а зараз складське приміщення.
|
|
Вулиця Димитрова
|
Епоха Радянського Союзу, крім табличок з старими назвами вулиць і типових адміністративних будівель, залишила в Звенигородці кілька цікавих будинків, збудованих в 60-х роках, під час відбудови країни після війни.
|
|
Звенигородське районне споживче товариство
|
|
|
Звенигородське районне споживче товариство
|
Старі будинки в центрі міста і невелика концентрація п'ятиповерхівок з червоної цегли, створюють в Звенигородці особливий колорит, характерний для райцентрів центральної України. Крім того в місті дуже багато зелених насаджень, завдяки чому на вулицях дуже тихо і затишно.
|
|
Кінотеатр Україна
|
|
|
Меморіал загиблим у великій вітчизняній війні
|
Ще один цікавий об'єкт - меморіал загиблим в великій вітчизняній війні. Знаходиться він на виїзді з міста в західному напрямку, на пагорбі біля Гнилого Тікича. Меморіал дійсно гарний, зараз так не будують, тільки Радянський Союз міг собі дозволити такі витрати бетону на пам'ятники і ідеологічну агітацію.
|
|
Звенигородська спеціалізована школа №3
|
В радянські часи в Звенигородці працював санаторій "Радон", який користувався популярністю в місцевого населення, так як спеціалізувався на стандартних сільських болячках - хворобах опорно-рухового апарату і розладах периферичної нервової системи. Основним лікувальним фактором санаторію була місцева мінеральна вода з домішками радону.
|
|
Звенигородка. Проспект Шевченка
|
От в принципі і вся Звенигородка. Ну і на останок кілька слів про транспорт. Автобусне сполучення із Звенигородкою непогане, з міста можна легко виїхати в Черкаському, Уманському і Київському напрямках. За десять кілометрів від міста, в селищі Єрки, є навіть залізнична станція Звенигородка, на якій зупиняється кілька пасажирських і регіональних поїздів. Але значно простіше сідати на поїзд на станції Багачеве в місті Ватутіне, до Ватутіного і ближче і автобуси із Звенигородки їздять з невеликим інтервалом.
|
