|
|
И снова бабушки на полустанках
Предлагают не хитрую снедь и вино. День...
Поражая пагонами и перегаром,
Мотаются взад и назад всех достав дембеля. Жара...
|
Чиж и Ко.
Снова поезд
|
Давно збирався поїхати в Запоріжжя, і от нарешті рішився. Якщо не рахувати безпересадочних вагонів і додаткових літніх поїздів, то з Вінниці до Запоріжжя їздить лише один 86-й поїзд - Львів-Сімферополь. Щоб не робити проблеми з покупки квитків до Запоріжжя, я залишаю в спокої 86-й поїзд, і купую квитки на екстремально-цікавий 323-й поїзд Львів-Запоріжжя, який проїжджає через Жмеринку без заїзду у Вінницю.
|
|
Жмеринка
|
Приїхавши з Вінниці до Жмеринки дешевим експресом, походив по вокзалу, подивився що є нового. На вході в зал очікування тепер стоп-контроль, пускають лише по квитку, або за гроші. Але так як зал чекання і каси знаходяться в одному приміщенні, то винахідливе начальство вокзалу відділило зал від кас залізним забором, примотаним мотузками до стіни.
Близько десятої вечора мій 323-й поїзд з невеликим запізненням прибуває до перону. Виявилося, що я буду їхати в одному вагоні з цілою купою радісних дємбелів, які їдуть додому. Але так як вагон був купейний і в моєму купе виявився тільки один дємбель, і всі вони, зібравшись, посунули гуляти кудись далі, то дємбельскі радісні крики було чути в іншому купе. Як вияснилося пізніше, дємбелі були не тільки в моєму вагоні, ними було нашпиговано кілька вагонів і мені ще й сильно повезло. Гуляки з нашого вагону виявилися спокійними і просто волали дємбельських пісень і під ранок полягали спати.
323-й поїзд їде цікавим маршрутом по якому, не враховуючи безпересадочних вагонів, їде тільки чотири поїзда. Виїхавши з Жмеринки поїзд рухається в Одеському напрямку до Вапнярки. У Вапнярці, змінивши охайний електровоз ВЛ-40 на дизель 2ТЭ10, поїзд проривається через всякі кущі і хащі Вінницької області зі швидкістю приблизно 30 км/год. Через Зятківці і Христинівку під ранок доїжджаємо до вузлової станції імені Тараса Шевченка, де замість дизеля до составу чіпляють електровоз, під час моєї поїздки це був ВЛ-80, який звичайно використовується для вантажних перевезень. Наступна технічна зупинка вже в Дніпропетровській області на станції П'ятихатки-стикова - чергова заміна локомотива. Змінюємо ВЛ-80 на раритетний ЧС2, який і тягнув нас до самого Запоріжжя.
|
|
Кривий ріг
|
Червоні краєвиди за вікном нагадують про те, що поїзд під'їжджає до Кривого Рогу. Зупинка тут приблизно 40 хвилин. Можна спокійно вийти на перон і походити по вокзальній площі.
|
|
Кривий ріг
|
Рухаючись на південь проїжджаємо через Апостолове. Далі повертаємо на схід і їдемо по берегу Каховського водосховища через Нікополь і Марганець. Перед Марганцем залізна дорога проходить близько від Каховського водосховища на іншому березі якого добре видно місто Енергодар і шість енергоблоків Запорізької АЕС - найбільшої атомної електростанції в Європі.
|
|
Запорізька АЕС
|
Через пару годин, під'їхавши до Запоріжжя, поїзд ще хвилин 40 їде по самому місту, аж поки не зупиниться на залитій променями вечірнього сонця станції Запоріжжя-1.
|
|
Запоріжжя-1
|
Запоріжжя - майже мегаполіс. За офіційною статистикою народу тут проживає близько 790 000. Хоча насправді мабуть трошки більше. Враховуючи таку значну кількість населення в мене ні разу не виникало того відчуття, яке виникає кожного разу коли я приїжджаю в Київ - де люди як черв'яки переповзають один через одного, поспішаючи кожен в своєму напрямку.
|
|
Класична панорама Запоріжжя
|
Міські забудови Запоріжжя досить серйозно розріджуються лініями електропередач, які тут є скрізь. Де б ви не були в місті, скрізь можна побачити дроти, які висять або просто у вас над головою, або трохи в стороні. Як на мене, то саме ці лінії електропередач і створюють в Запоріжжі вільний простір, якого так не вистачає в інших містах.
Кілометри ліній електропередач невід'ємна складова міста - Запоріжжя один з найбільших в Україні як постачальників так і споживачів електроенергії.
Найбільш епохальною подією в історії міста стало будівництво ДніпроГЕС. В 1920 році була створена комісія ГОЭЛРО (Государственная комиссия по электрификации России), згідно плану якої за 10-15 наступних років вся або майже вся Росія повинна бути електрифікована. ДніпроГЕС стала найважливішим об'єктом цього плану електрифікації. Керуючись Ленінським лозунгом - "Коммунизм есть советская власть плюс электрификация всей страны" - гідроелектростанція була споруджена за 5 років.
|
|
Днепрогэс имени В.И. Ленина
|
Під час спорудження ГЕС на Дніпрі були затоплені такі історичні каменюки як пороги. Але після цього Дніпро став доступний судноплавству і разом з цим вирішилася проблема подачі води в засушливі регіони.
|
|
Гідроелектростанція
|
Крім економічної вигоди від електростанції, ДніпроГЕС дамбою з'єднує два береги Дніпра, що дає велику зручність у пересуванні містом. Рядом біля ГЕС, на лівому березі, стоїть пам'ятник вождю пролетаріату - Леніну. Ленін має висоту 20 метрів і показує рукою в сторону гідроелектростанції.
|
|
Комунізм - це є радянська влада плюс електрифікація всієї країни
|
З цього місця починається основний проспект, який проходить через все місто і, як не важко здогадатись, називається проспектом Леніна.
|
|
Проспект Леніна
|
Продовжуючи тему радянської влади рухаємось далі проспектом Леніна, де в іншому кінці міста знаходимо черговий історичний об'єкт минулої епохи.
|
|
У власти орлиной орлят миллионы и нами гордится страна
|
|
|
У власти орлиной орлят миллионы и нами гордится страна
|
Проспект Леніна перетинається з проспектом Металургів. На перехресті цих двох вулиць стоїть досить інформативна стелла, яка дає можливість отримати побільше інформації про промисловість міста Запоріжжя. З усіх боків стелла обліплена кусками металу чи якогось матеріалу, який виробляється чи використовується в процесі роботи промисловими підприємствами міста. Поміж шматків металу також зустрічаються логотипи заводів і підприємств. В народі ж ця стелла називається зовсім по іншому. Так як на цьому місці колись були туалети загального користування, то і назва до стелли приклеїлась досить природна - Памятник погибшим туалетам.
|
|
Перехрестя проспекту Леніна і проспекту Металургів
|
Взагалі на тему промисловості Запоріжжя можна було б написати нічогенький трактат в кількох томах, але поки що обмежимось самими козирними заводами. Так як я мав можливість жити в Заводському районі міста (Павло-Кічкас), то відчув на собі весь дух і всю потужність промисловості Запоріжжя.
|
|
Запорізькі пейзажі
|
Для місцевих жителів клубки диму і пари в небі звичайне явище. Крім того вважається нормальним вийти на балкон, вдивитись в прокурене небо і радісно зацінити, що сьогодні вітер погнав димок на центр, значить сьогодні жируємо!
|
|
Запоріжкокс
|
Вулиця Діагональна. По своїй структурі звичайна міська вулиця - дорога, трамваї, маршрутки. Але вийшовши з трамваю, якось трошки незвично стає. Незвичність виявляється в тому, що навколо зовсім немає людей. Суто промислова місцевість. З правого боку вулиці Запоріжкокс, пройшовши кілька сотень метрів вперед зліва видніються цехи заводу феросплавів. Лише хвилин через 20 вдалося побачити замурзаного дядька в касці, який перебіг через дорогу з території заводу Запоріжкокс на територію заводу Ферросплавів.
|
|
Завод Ферросплавів
|
Ціла купа підприємств лишає після себе серйозну кількість відходів, які систематично вивозяться і складаються на одну купу. Частково ці відходи використовуються для будівництва, але все одно розміри купи грандіозні. Ця купа в народі зветься Чорною Горою. Старожили розповідають, що вони цю гору пам'ятають ще з свого дитинства.
|
|
Чорна Гора
|
До речі, з висоти пташиного польоту, або просто чотирнадцятого поверху все це промислове хазяйство виглядає досить вражаюче.
|
|
Краєвид
|
Запорізький автомобілебудівний завод. Знаходиться в іншій стороні Запоріжжя, його корпусами забудована досить серйозна територія міста.
|
|
Запорізький автомобілебудівний завод
|
Запорізька автомобільна промисловість працює і досить продуктивно, підтвердженням цьому є тягачі, які постійно ганяють по місту і возять всілякі авто.
|
|
Продукція автомобільного заводу
|
Запоріжжя це не тільки смердючі заводи і сучасна архітектура. Тут можна знайти старі і досить цікаві архітектурні споруди.
|
|
Колишній будинок купця
|
|
|
Бувший постоялий двір
|
Паралельно з архітектурою і промисловістю Запоріжжя має і природний заповідник - всім відомий острів Хортиця, назва якого в декого асоціюється з одноіменним алкогольним напоєм. До речі підприємство по виробництву горілки Хортиця ніякого відношення до заповідника Хортиця не має і ніякої труби, яка подає кришталево чисту джерельну воду для виготовлення горіляки не існує, що б не говорили рекламні ролики в телевізорі.
Острів Хортиця найбільший острів на Дніпрі. Його довжина 12,5 км, ширина в найширшому місці - 2,5 км. Хортиця - національний заповідник і охороняється державою. До острова збудовано три моста. По двох з них крім автомобілів їздить і поїзд. Один з мостів за офіційною версією знаходиться в не дуже доброму стані і не дуже підходить для того, щоб по ньому ганяли автомобілі. Найбільш заворожуючи виглядає двох'ярусний міст Преображенського. По верхноьму ярусу їздить поїзд, а знизу дорога для машин.
|
|
Міст Преображенського
|
Найбільш цікаві події з історії Хортиці, пов'язані з козаками котрі жили тут, варили куліш і відбивалися від всіляких татар. На сучасній Хортиці є музей історії запорозького козацтва.
|
|
Імовірне місце загибелі Київського князя Святослава Ігоровича в 972 р.
|
Блукаючи по Хортиці, серед всяких прикольних природних кам'яних ущелин і серед розмаїття флори не обійшлося без класичних для Запоріжжя дротів. Через весь острів проходить потужна високовольтна лінія.
Ще один цікавий об'єкт, котрий є в Запоріжжі - це старезний дуб, який по попередніх прикидах росте тут вже приблизно 600-700 років.
|
|
Дуб
|
Дуб справжній дідуган. Старичка навіть закріпили на спеціально встановлених для нього мачтах, щоб підтримати старезне дерево.
|
|
Вік дерева приблизно 600-700 років
|
Так як дереву вже не одна сотня років то можна тільки здогадуватись, які тільки чирваки і жуки його не гризли. За кілька віків життя з живих гілок нажаль лишилась тільки одна.
|
|
Діаметр стовбура
|
До речі, часто пошук цікавих місць в Запоріжжі, та й напевно в будь якому іншому місті епохи радянської влади, відбувається наступним чином - достатньо знайти якийсь завод, а біля нього, для забезпечення фізичних і моральних потреб населення, обов'язково буде притулений якийсь клюб з цікавою архітектурою ну і, ясний перець, стадіон.
|
|
Архітектура періоду розквіту радянської влади
|
Враховуючи те, що з п'яти днів які я був в Запоріжжі три дня лив дощ, а решту часу він то капав, то не капав, то я просто по геройському, практично по Стаханівському об'їздив самі козирні закутки міста.
Назад до Вінниці їхав тим же самим 324-м поїздом. Поїзд не самий швидкий, але за 21 годину руху дозволяє нормально виспатись :)
|
|
Ранок в Жмеринці
|
|
