Містечко Жовква розташоване за тридцять кілометрів на північний захід від Львова. Унікальна архітектура, в поєднанні з провінційністю тихого західноукраїнського райцентру, зробила Жовкву доволі популярною серед туристів, тому екскурсійні групи школярів на величезних автобусах і туристи-одинаки з величезними рюкзаками за спиною - тут не рідкість.
|
Залізничний вокзал Жовква
|
Відправна точка на Жовкву - місто Львів, куди я приїхав 108-м поїздом Одеса - Ужгород. Посеред ночі, в Хмельницькому, в вагон ввірвався табір Берегівських циган, тому далі, до Львова, їхати було вже не так нудно. Хлопці в вагоні почували себе як дома - різались в карти, їли немитими руками ковбасу і волали циганських пісень.
|
Станція Жовква. Поїзд на Раву-Руську
|
Автобуси зі Львова на Жовкву відправляються, якщо я не помиляюсь, від автовокзалу №2, кожні 10 хвилин. Але так як я вже був на залізничному вокзалі і до відправлення приміського дизеля на Раву-Руську, який зупиняється в Жовкві, залишалось шось близько пів години, то вибір транспортного засобу був очевидний. Швиденько купую в приміській касі квиток, і біжу на п'яту платформу, де вже почалась посадка на поїзд до Рави.
|
Жовква. Дорога від залізничного вокзалу до центру міста
|
Поїзд зі Львова до Жовкви їде трохи більше години, людей в вагонах не багато, за вікном цікаві краєвиди, одним словом - їхати комфортно.
|
Місток в "Замковому парку"
|
Залізничний вокзал в Жовкві розташований за кілька сот метрів від історичної частини міста, яка, власне кажучи, і є кінцевою точкою маршруту основної маси туристів, які пруться в сюди з сіх усюд.
|
Жовква. Міські мури
|
Вздовж дороги, яка тягнеться від залізничного вокзалу до міста, висаджений "Замковий парк" - пам'ятка садово-паркового мистецтва, до речі.
|
Міські мури. Вулиця Степана Бандери. В'їзд в місто з південної сторони
|
|
Звіринецька брама. XVII століття
|
Унікальність Жовкви - в структурі міста. Одразу за парком тягнуться височезні мури, якими Жовква, в оборонних цілях, була оточена по периметру. Цікаво, що оборонна система міста до цього часу функціонує, і попасти всередину міста можна лише через браму. Але одразу ж забіжу трохи наперед і підкину невелику ложку дьогтю - вцілілі мури з брамами залишились лише з південної і частково західної сторони міста. Решта ж оборонної інфраструктури Жовкви була зруйнована часом і війнами, в які місто було постійно втягнуте, завдяки своєму прикордонному місцю розташування.
|
Вічева площа
|
Заходжу в місто через Звіринецьку браму і одразу ж попадаю на головну площу Жовкви - колишню Ринкову, а зараз Вічеву площу. Будівлі, збудовані по периметру Вічевої площі, фактично окреслюють історичну територію Жовкви. Зведення міста розпочалося в 1594 році силами Станіслава Жолкевського молодшого, ім'я якого і отримало місто. В XVII столітті Жовква стала приватною резиденцією короля Речі Посполитої - Яна III Собеського, під час правління якого місто перетворюється в сильний економічний і культурний центр.
|
Центральна площа
|
|
Фонтан
|
Незважаючи на те, що центральній площі Жовкви більше підходить статус культурно-історичного центру, аніж класичної Ринкової площі, буденне життя міста всеодно просочується древніми мурами і наповнює центр Жовкви звичною повсякденною метушнею. В центрі площі розкинулось літнє кафе, поруч працюють магазинчики і перукарні, в тіні дерев, на лавках біля фонтану, відпочивають пенсіонери, а на перехресті біля костелу кілька чоловік чекають на автобус, який з хвилини на хвилину заїде в центр через західну браму...
|
Жовківський замок. 1594 - 1606 р.
|
Центровий об'єкт Жовкви - звичайно замок, одночасно з початком будівництва якого і розпочалося зведення міста. В свій час, розкішне оздоблення замку, з розташованим поруч прекрасним парком і величезним звіринцем, відвоювало Жовкві статус однієї з найкрасивіших резиденцій Європи. На сьогодні Жовківський замок, відсвяткувавши своє чотирьохсотріччя, виглядає дуже непогано. Звичайно, за кілька сотень років багато чого змінилося і замок вже трохи не такий яким був колись. Всередині будівлі триває вічний ремонт, який, здається, ніколи і не закінчиться, але фасадна сторона замку в повному порядку.
|
Жовківський замок. Фасадна сторона
|
Йдемо далі по периметру старого міста. Між замком і Глинською брамою, гармонічно вписавшись в замкову архітектуру, знаходиться міська ратуша, будівництво якої було завершене в 1932 році за проектом польського архітектора Броніслава Віктора.
|
Ратуша
|
Стара ратуша Жовкви простояла до середини XIX століття і, на відміну від своєї сучасниці, знаходилась в центрі Ринкової площі. Задум архітектора перемістити будівлю ратуші з центру площі ближче до замку виявився вдалим - нова ратуша яскраво підкреслила і без того унікальну архітектуру Ринкової площі.
|
Група туристів атакує ратушу
|
|
Ратуша
|
Поруч з ратушею знаходиться Глинська брама - західні ворота міста. Через Глинську браму часто проїжджають транзитні автобуси, тому біля костелу, який знаходиться поруч, постійно товчеться народ, чекаючи свого автобуса.
|
Глинська брама поруч з ратушею
|
|
Вхід до костьолу і імпровізована автобусна зупинка
|
Костел святого Лаврентія був збудований на початку XVII століття за проектом італійського архітектора Паоло де Дукати Клеменсі, котрий, в першу чергу, відомий як архітектор, під керівництвом якого велося будівництво Жовківського замку.
|
Костел святого Лаврентія
|
Велична будівля костьолу, контрастуючи на фоні малих архітектурних форм, розташованого поруч літнього кафе, демонструє унікальне оздоблення стін ліпниною на лицарську тематику, занурюючи нас в героїчні часи правління короля Речі Посполитої - Яна III Собеського.
|
Глинська брама, костельна дзвіниця, костел Святого Лаврентія ну і звичайно літнє кафе посеред площі
|
|
Оздоблення стін костелу на тему лицарства і геральдики
|
В закутку площі, по вуличці Василіанській, знаходиться ще одна архітектурна пам'ятка міста - Василіанський монастир. Будівлі монастиря з усіх боків міцно затиснуті житловими будинками, тому пройти до нього можна, лише орієнтуючись на високі куполи костьолу, який виглядає поміж будівель колишньої Ринкової площі.
|
Жовква. Купола костелу Василіанського монастиря
|
|
Вулиця Василіанська. Дзвіниця Василіанського монастиря. Тут мене ледве не загриз чійсь собака...
|
Ну і звичайно ж невід'ємною складовою будь-якої Ринкової площі є торгові ряди. В Жовкві від колишнього базару мало, що залишилось, але тим не менше можна пройтися вздовж будинків, які колись формували колишню торгову площу.
|
Будинки на Вічевій площі
|
|
Будинки на Вічевій площі
|
Зараз, як і сто років тому, перший поверх більшості, розташованих на площі будинків, окупований кав'ярнями, невеликими магазинами і перукарнями, тому колишня Ринкова площа Жовкви, хоча і у видозміненому вигляді, але продовжує функціонувати.
|
Будинки на Вічевій площі
|
Ну а тепер залишимо центр Жовкви і пройдемось трохи вглиб міста. За межами Вічевої площі Жовква спокійніша і більш життєва, хоча і тут зустрічається багато історичних і архітектурних пам'яток, місце розташування більшості з яких відмічене на інформаційних табло, котрі понатикані на центрових перехрестях міста.
|
Вулиця Воїнів УПА
|
Для початку пройдемось південною околицею міста. Від замку, вздовж колишніх мурів, яку оточували старе місто, тягнеться на схід вуличка Воїнів УПА.
|
Будинок зв'язку
|
Після вражаючої архітектури Вічевої площі, вулиця Воїнів УПА виглядає більш ніж скромно, але все одно, подивитися тут є на що.
|
Атланти підпирають балкон відділення поштового зв'язку №9
|
Поруч з муром, який оточував місто, стоїть симпатичний будинок зв'язку, який зараз ділять між собою пошта і укртелеком.
|
Стадіон "Розточчя"
|
А трохи далі по вулиці знаходиться один із головних муніципальних об'єктів міста, спортивна гордість Жовкви - стадіон "Розточчя".
|
Колишній будинок товариства "Сокіл". Зараз - кінотеатр в якому живе федерація футболу Жовківського району
|
Поруч з стадіоном, в колишньому будинку товариства "Сокіл", розмістилась федерація футболу Жовківського району. До речі, з футболом в Жовківському районі все серйозно. До федерації входить пару десятків футбольних команд, які ганяють м'яча майже весь рік.
|
Синагога
|
|
Відлуння минулого
|
Ну а тепер обійдемо Вічеву площу, де ми вже були, і пройдемось трохи центром міста. Недалеко від базару, який в сучасній Жовкві змістився з Ринкової площі на кілька кварталів північніше, знаходиться стара єврейська синагога - будівля доживає останні дні, але традиційна фундаментальна архітектура, як завжди, вражає і викликає повагу.
|
Автостанція Жовква. Чистота і порядок. На задньому плані оборонна вежа домініканського монастиря
|
|
Автостанція. Посадочні платформи. Ліворуч мури домініканського монастиря
|
Поруч з синагогою знаходиться автостанція, посадочні платформи якої розтяглись вздовж мурів домініканського монастиря.
|
Кутова вежа домініканського монастиря. Одразу за вежею - автостанція, в мене за спиною - територія школи
|
Саме тут, в районі автостанції, і закінчувалось місто, тут проходила північна межа старої Жовкви, про що натякає кутова оборонна вежа, яка зараз відділяє подвір'я школи №1 від території монастиря.
|
Вулиця Львівська. Праворуч домініканський монастир
|
Фасад монастиря виходить на вулицю Львівську, тому, прогулявшись вздовж височезного монастирського муру, вийдемо на площу перед райадміністрацією, звідки і відкривається найкращий вид на головну споруду монастиря - домініканський костел.
|
Домініканський монастир. XVII століття
|
|
Районна рада через дорогу від монастиря
|
От, в загальних рисах, і вся Жовква. Останній мій маршрут на сьогодні - прогулянка по вулиці Львівській до об'їзного шосе, де я планував зловити автобус до Червонограду.
|
Вулиця Львівська
|
|
Вулиця Львівська, 7. Загальноосвітня школа №1
|
Проходжу мимо школи №1, за нею знаходиться пожежна частина, а трохи далі, через пару сотень метрів, стоять ще дві церкви міста - церква Лазаря, яка чомусь суміщена з аптекою і новозбудований православний храм.
|
Аптека і церква Лазаря
|
|
Опора лінії електропередач
|
А трохи далі, поруч з старою дерев'яною церквою Святої трійці, знаходиться цікавий історичний об'єкт - електрична опора зразка 1933-го року.
|
Об'їзне шосе
|
Хвилин через двадцять я на місці. Шосе М 09, або просто - об'їзна дорога Жовкви. Ще один транспортний термінал міста, саме звідси можна виїхати на Червоноград або Сокаль транзитними автобусами, які відправляються зі Львова. Автобуси в Ковельському напрямку їдуть один за одним напевно кожних 10 хвилин, тому вивчати розклад руху немає потреби, єдиний мінус - зупиняються автобуси лише на автобусній зупинці, до якої треба пройтися пару сотень метрів в напрямку села Сопішин.
|