Село на півдні Житомирської області за 10 кілометрів від Ружина. В кінці XIX століття, в зв'язку з розширенням залізнодорожної мережі, через село прокладається залізнична гілка Козятин - Христинівка - Умань.
|
|
Станція Зарудинці
|
|
|
Станція Зарудинці
|
Участок залізної дороги від Козятина до Христинівки відкривається для руху в 1890 році. Станція Зарудинці використовується в основному для погрузки/вигрузки зерна і для доставки товарів в Ружин.
|
|
Станція Зарудинці
|
Пізніше, під час другої світової війни, Зарудинці, як і більшість залізничних станцій, була стратегічним об'єктом. Через станцію, по черзі, спочатку фашисти, потім Радянський союз переганяли військову техніку.
|
|
Станція Зарудинці
|
Після війни, за радянської влади, станція обростає інфраструктурою для зберігання і транспортування зерна. Зараз на станції майже не виконуються вантажні операції.
|
|
Станція Зарудинці
|
|
|
Станція Зарудинці
|
Через Зарудинці їздить три пари приміських поїздів, але через низький пасажиропотік каса на вокзалі не працює - квитки купляються в поїзді.
|
|
Водонапорна вежа
|
Якшо під'їжджати до Зарудинців зі сторони Козятина, то добре видно водонапорну башню, яка стоїть поруч із станцією. Башня давно не працює, зараз в ній живуть голуби.
В цілому Зарудинці стандартне село, з сільським клубом і стандартним пам'ятником солдатам другої світової. Залізничний вокзал - єдиний історичний об'єкт, який лишився з часів Російської імперії.
|
