СМТ Вороновиця зручно розташоване на автомагістралі Вінниця - Умань за 20 кілометрів від Вінниці. Через селище проїжджає безліч транзитних автобусів, ну і крім того, з невеликим інтервалом, катаються маршрутні таксі з Вінниці.
|
|
Вороновиця. Автомагістраль Вінниця - Умань
|
Але приїхати сюди автобусом - то сама примітивна думка, яка може прийти в голову. Через Вороновицю їздить 861 поїзд Христинівка - Вінниця.
|
|
Поїзд Вінниця - Христинівка відправляється від Вороновиці
|
З Вінниці до Вороновиці поїзд приїжджає в не дуже зручний час, близько четвертої години вечора. А от з Христинівки можна спробувати псіханути і приїхати сюди, провівши ніч в загальному сидячому вагоні - час прибуття поїзда близько шостої години ранку.
|
|
ЖД вокзал у Вороновиці
|
Цікавий факт - назва залізничної станції у Вороновиці відрізняється на одну букву від назви селища. Від поїзда до центру селища треба пройти пару кілометрів. По дорозі зустрічаються напіврозвалені підприємства, які років з двадцять тому працювали на повну потужність, забезпечуючи радянський народ продовольчими товарами.
|
|
Вороновиця. Цукровий завод
|
Цукровий завод, який працював ще за царя Гороха, зупинив виробництво цукру в 2008 році. Різні дати, виліплені на стінах заводу, говорять про те шо підприємство було доволі потужним і пережило кілька етапів реконструкції. На центральних воротах, які, по радянській традиції замуровані, висить дата 1866. Трохи далі на стінах видніються дати 1910 і 1953.
|
|
Вороновицька селищна рада
|
В центрі селище значно більше людей, щойно я вийшов на центральну вулицю, як до мене відразу ж вчепилися циганчата з пропозицією дати їм копійочку. Здибую Вороновицьку селищну раду, яка розмістилась разом з аптекою в цікавій двоповерховій хаті з кам'яним підмурком. З іншої сторони дороги, майже навпроти сільради, стоїть костьол, перероблений на церкву.
|
|
Церква
|
Якшо через центр пам'ятника Леніна у Вороновиці провести вертикальну вісь, то точка перетину цієї вісі з поверхнею землі буде епіцентром Вороновиці.
|
|
Ленін
|
У Вороновиці все крутиться навколо Леніна. Рухаючись по часовій стрілці навколо Леніна можна оглянути всі основні архітектурні надбання Вороновиці. Навіть маршрутні таксі з Вінниці розвертаються навколо Леніна і тут же підбирають своїх пасажирів.
|
|
Універмаг
|
Впритул перед Леніном стоїть класичний радянський універмаг. Універмаг дійшов до наших часів, можна сказати, в первозданному стані, в ньому даже не всі вікна вибиті. Зараз він не працює і можливо саме це і допомогло йому лишитися майже в тому ж самому стані, в якому він був за часів радянського союзу.
|
|
Костел
|
З іншої сторони вулиці, вже за спиною в Леніна, стоїть костел і поруч з ним Вороновицьке ПТУ-14. Дату появи ПТУ довго вгадувати не треба, а от костьол датується кінцем XVIII століття.
|
|
Вороновицьке ПТУ-14
|
Найбільш фундаментальну будівлю Вороновиці я знайшов випадково, намагаючись обійти невеликий базарчик, який по традиції розмістився біля Леніна.
|
|
Палац польських магнатів Грохольських
|
В XVIII столітті Вороновиця стала власністю польського магната Михайла Грохольського, який і будує тут в 1770-1777 роках шикарний палац.
|
|
Палац польських магнатів Грохольських
|
В 1869 році палац був куплений Миколою Федоровичем Можайським, який так і не встиг тут пожити. Після трагічної смерті Миколи Федоровича, палац стає власністю його брата Олександра Федоровича Можайського, який живе тут з 1869 по 1876 рік.
|
|
Оформлення
|
Олександр Федорович Можайський відомий своїми дослідженнями в області повітроплавання. Кажуть шо саме тут, у Вороновиці, він розробляв перші моделі своїх літаків і проводив експериментальні польоти, які не завжди закінчувались м'якою посадкою.
|
|
Інша сторона палацу
|
Зараз на другому поверсі палацу розміщено музей історії авіації та космонавтики. Палац виглядає трохи обшарпаним і потрісканим, але будівля потроху реставрується, можливо за пару років зовнішній вигляд палацу зміниться в кращу сторону.
|
|
Конюшня
|
Біля палацу лишилися деякі господарські будівлі. Варта уваги здоровенецька конюшня, з підвальним приміщенням, яка сховалась в високих зелених зарослях.
|
|
Конюшня
|
|
|
Підвал
|
Біля палацу є ще деякі господарські будівлі, але більшість з них добряче розламані і складно здогадатись шо то таке було. На задньому подвір'ї, за палацом, стоїть якась башня зліплена з каміння, на старовинну не схожа, але цікава.
|
|
Башня
|
Якшо відійти трохи далі від палацу Можайського, то зразу помічається контраст між центральною частиною містечка і іншими вулицями. Селище міського типу перетворюється на звичайне село з неасфальованими вулицями.
|
|
Михайлівська церква
|
Блукаючи цими вулицями мені таки вдалось найти дерев'яну Михайлівську церкву. За офіційними даними церква знаходиться по вулиці Коцюбинського 15. Але, судячи з усього, п'ятнадцятим номером вулиці Коцюбинського у Вороновиці позначено велике зароще травою пасовисько, де паслися коні. Так як саме біля нього я й найшов церкву.
|
|
Михайлівська церква
|
Древні інженери підібрали відмінне місце для будівництва - церква стоїть на височенькому пагорбі, на березі однієї з приток річки Воронки. У 1751 році, коли церкву тільки побудували, її куполи височіли над всією округою. Зараз все навколо добряче заросло деревами і церква майже не проглядається крізь сільські будови.
|
