На головну Команда  | 
Вороновиця УКР | РУС
СМТ Вороновиця зручно розташоване на автомагістралі Вінниця - Умань за 20 кілометрів від Вінниці. Через селище проїжджає безліч транзитних автобусів, ну і крім того, з невеликим інтервалом, катаються маршрутні таксі з Вінниці.

Вороновиця. Автомагістраль Вінниця - Умань

Але приїхати сюди автобусом - то сама примітивна думка, яка може прийти в голову. Через Вороновицю їздить 861 поїзд Христинівка - Вінниця.

Поїзд Вінниця - Христинівка відправляється від Вороновиці

З Вінниці до Вороновиці поїзд приїжджає в не дуже зручний час, близько четвертої години вечора. А от з Христинівки можна спробувати псіханути і приїхати сюди, провівши ніч в загальному сидячому вагоні - час прибуття поїзда близько шостої години ранку.

ЖД вокзал у Вороновиці

Цікавий факт - назва залізничної станції у Вороновиці відрізняється на одну букву від назви селища. Від поїзда до центру селища треба пройти пару кілометрів. По дорозі зустрічаються напіврозвалені підприємства, які років з двадцять тому працювали на повну потужність, забезпечуючи радянський народ продовольчими товарами.

Вороновиця. Цукровий завод

Цукровий завод, який працював ще за царя Гороха, зупинив виробництво цукру в 2008 році. Різні дати, виліплені на стінах заводу, говорять про те шо підприємство було доволі потужним і пережило кілька етапів реконструкції. На центральних воротах, які, по радянській традиції замуровані, висить дата 1866. Трохи далі на стінах видніються дати 1910 і 1953.

Вороновицька селищна рада

В центрі селище значно більше людей, щойно я вийшов на центральну вулицю, як до мене відразу ж вчепилися циганчата з пропозицією дати їм копійочку. Здибую Вороновицьку селищну раду, яка розмістилась разом з аптекою в цікавій двоповерховій хаті з кам'яним підмурком. З іншої сторони дороги, майже навпроти сільради, стоїть костьол, перероблений на церкву.

Церква

Якшо через центр пам'ятника Леніна у Вороновиці провести вертикальну вісь, то точка перетину цієї вісі з поверхнею землі буде епіцентром Вороновиці.

Ленін

У Вороновиці все крутиться навколо Леніна. Рухаючись по часовій стрілці навколо Леніна можна оглянути всі основні архітектурні надбання Вороновиці. Навіть маршрутні таксі з Вінниці розвертаються навколо Леніна і тут же підбирають своїх пасажирів.

Універмаг

Впритул перед Леніном стоїть класичний радянський універмаг. Універмаг дійшов до наших часів, можна сказати, в первозданному стані, в ньому даже не всі вікна вибиті. Зараз він не працює і можливо саме це і допомогло йому лишитися майже в тому ж самому стані, в якому він був за часів радянського союзу.

Костел

З іншої сторони вулиці, вже за спиною в Леніна, стоїть костел і поруч з ним Вороновицьке ПТУ-14. Дату появи ПТУ довго вгадувати не треба, а от костьол датується кінцем XVIII століття.

Вороновицьке ПТУ-14

Найбільш фундаментальну будівлю Вороновиці я знайшов випадково, намагаючись обійти невеликий базарчик, який по традиції розмістився біля Леніна.

Палац польських магнатів Грохольських

В XVIII столітті Вороновиця стала власністю польського магната Михайла Грохольського, який і будує тут в 1770-1777 роках шикарний палац.

Палац польських магнатів Грохольських

В 1869 році палац був куплений Миколою Федоровичем Можайським, який так і не встиг тут пожити. Після трагічної смерті Миколи Федоровича, палац стає власністю його брата Олександра Федоровича Можайського, який живе тут з 1869 по 1876 рік.

Оформлення

Олександр Федорович Можайський відомий своїми дослідженнями в області повітроплавання. Кажуть шо саме тут, у Вороновиці, він розробляв перші моделі своїх літаків і проводив експериментальні польоти, які не завжди закінчувались м'якою посадкою.

Інша сторона палацу

Зараз на другому поверсі палацу розміщено музей історії авіації та космонавтики. Палац виглядає трохи обшарпаним і потрісканим, але будівля потроху реставрується, можливо за пару років зовнішній вигляд палацу зміниться в кращу сторону.

Конюшня

Біля палацу лишилися деякі господарські будівлі. Варта уваги здоровенецька конюшня, з підвальним приміщенням, яка сховалась в високих зелених зарослях.

Конюшня

Підвал

Біля палацу є ще деякі господарські будівлі, але більшість з них добряче розламані і складно здогадатись шо то таке було. На задньому подвір'ї, за палацом, стоїть якась башня зліплена з каміння, на старовинну не схожа, але цікава.

Башня

Якшо відійти трохи далі від палацу Можайського, то зразу помічається контраст між центральною частиною містечка і іншими вулицями. Селище міського типу перетворюється на звичайне село з неасфальованими вулицями.

Михайлівська церква

Блукаючи цими вулицями мені таки вдалось найти дерев'яну Михайлівську церкву. За офіційними даними церква знаходиться по вулиці Коцюбинського 15. Але, судячи з усього, п'ятнадцятим номером вулиці Коцюбинського у Вороновиці позначено велике зароще травою пасовисько, де паслися коні. Так як саме біля нього я й найшов церкву.

Михайлівська церква

Древні інженери підібрали відмінне місце для будівництва - церква стоїть на височенькому пагорбі, на березі однієї з приток річки Воронки. У 1751 році, коли церкву тільки побудували, її куполи височіли над всією округою. Зараз все навколо добряче заросло деревами і церква майже не проглядається крізь сільські будови.

серпень 2008