Володимир-Волинський - одне з найдревніших міст на території сучасної України, перші згадки про яке датуються X століттям. Починаючи з XII століття місто Володимир, будучи столицею Волинського, а пізніше Галицько-Волинського князівства, розвивається як потужний торговий і культурний центр, поступово перетворюючись в одне з найбільших міст Київської Русі. Свою сучасну назву Володимир-Волинський отримав у XVIII столітті, вже після входження до складу Російської імперії.
|
|
Залізничний вокзал Володимир-Волинський
|
Сьогодні Володимир-Волинський навряд чи здивує величчю колишньої столиці одного з князівств Київської Русі, але, тим не менше, місто приємно вражає затишними вулицями і цікавою архітектурною спадщиною, яка приманює небагаточисленних туристів, котрі час від часу навідуються сюди під час мандрівок Волинською областю.
|
|
Привокзальна площа
|
В Володимир-Волинський я приїхав близько десятої години ранку приміським дізельом з Ковеля. В поїзді було страшенно холодно і тепле ранкове сонце, яким мене зустріло місто, було дуже доречним.
|
|
Вулиця Тараса Шевченка. Монумент до 1000-річчя Володимира-Волинського
|
Через Володимир-Волинський проїжджає лише один пасажирський і кілька приміських поїздів, тому величезна привокзальна площа тут майже завжди пуста, більшість пасажирів надають перевагу автобусам, які відправляються від автостанції в центрі міста.
|
|
Вулиця Тараса Шевченка
|
Поруч з вокзалом, з нагоди тисячолітнього ювілею Володимира-Волинського, встановлений монумент, який непогано вписується в стародавню атмосферу міста.
|
|
Центр міста. Площа Героїв
|
Розташований залізничний вокзал не дуже далеко від центру - по вимощеній бруківкою вулиці Тараса Шевченка іти не більше десяти хвилин.
|
|
"Споруджено на честь двадцятиріччя перемоги у Великій Вітчизняній Війні. 1941 - 1945 р.р."
|
За Союзу центр міста в деякій мірі був осучаснений в типовому радянському стилі. Посеред площі Героїв стоїть величезний готель "Волинь", за яким ховається базар, поруч - меморіал загиблим в другій світовій війні.
|
|
Кінотеатр імені Шевченка. 1960 рік
|
Трохи далі знаходиться кінотеатр імені Шевченка - до речі, досить симпатичний. А з іншого боку площі розташований католицький костел - будівля, яка вже переносить нас в більш пізні часи славного історичного минулого колишнього княжого міста.
|
|
Католицький костел. 1752 рік
|
Більшість історичних і архітектурних пам'яток Володимир-Волинського об'єднані в заповідник "Стародавній Володимир", умовним центром якого є Свято-Успенський собор і земляні вали, які окреслюють периметр оборонного замку міста Володимир.
|
|
Схема заповідника "Стародавній Володимир"
|
Якщо ви приїдете у Володимир-Волинський автобусом, то частину земляних укріплень колишнього міста Володимир можна побачити одразу за автостанцією. Тут же ж, поруч з автостанцією, на стіні універмагу, зображена цікава карта стародавнього Володимира - на фоні вируючої буденним життям автостанції виглядає доволі оригінально.
|
|
Автостанція
|
|
|
Володимир-Волинський. X-XIII століття
|
Якщо видертися на вали - то по праву руку буде видно верхівки Свято-Успенського собору, а ліворуч буде міський парк, який також є частиною заповідника "Стародавній Володимир".
|
|
"Городище міста Володимира"
|
Парк "Слов'янський" розташований приблизно на тому ж місці де був зведений оборонний замок і займає доволі велику площу, розтягнувшись між руслом річки Луги і оборонними валами. Родзинка парку - алея з скульптурами князів Київської Русі.
|
|
В парку
|
|
|
Ярослав Осмомисл
|
В найдальшому закутку парку, на високому пагорбі, стоїть симпатична Василівська церква. Церква була збудована ймовірно в XIV столітті на місці більш давнього храму, рештки якого були знайдені в 1955 році під час археологічних розкопок.
|
|
Василівська церква
|
Пройдемось парком вздовж русла річки Луги до головної архітектурної споруди "Стародавнього Володимира" - Свято-Успенського собору. До собору можна пройти не тільки через парк, а й містом, повернувши в центрі з вулиці Данила Галицького, яка тягнеться повз автовокзал, на вулицю Соборну - верхівку собору добре видно, заблукати буде важко.
|
|
Свято-Успенський собор
|
Успенський собор у Володимирі-Волинському був збудований в XII столітті за наказом князя Мстислава Ізяславовича. За майже тисячолітню історію храм неодноразово руйнувався і щоразу відбудовувався з руїн. Сучасного вигляду собор набув після реставраційних робіт в 1900 році.
|
|
Свято-Успенський собор
|
На протязі довгого часу Успенський собор був важливим як релігійним так і адміністративним центром Галицько-Волинського князівства...
|
|
Мури і центральний вхід на територію Свято-Успенського собору
|
Тут підписувались міждержавні угоди, жили єпископи, в усипальницях собору були поховані Волинські князі - Мстислав Ізяславович, Василько Романович, Всеволод Мстиславович.
|
|
Князь Василько Романович
|
|
|
Князь Мстислав Ізяславович. Правнук київського князя Володимира Мономаха
|
Поруч з собором знаходиться невеликий майданчик з скульптурами Волинських князів, які, разом з Василівською церквою і найстарішим храмом Волині - Успенським собором, гармонічно доповнюють один одного, мимоволі нагадуючи таким як я приїжджим про історичне минуле княжого міста. До того ж, приємно, що територія собору вільна для відвідування і не узурпована попами виключно для власних потреб.
|
|
Вулиця Соборна. Свято-Успенський собор. Центральний вхід
|
Вийдемо за межі "Слов'янського парку" і залишивши позаду історичну частину міста, яка зосереджена фактично на південній околиці Володимира-Волинського, пройдемось трохи вглиб міста.
|
|
Будинок по вулиці Соборній, в якому на початку XX століття знаходився повітовий ревком
|
Екзотичністю архітектури Володимир-Волинський не вражає, але тим не менше, місто безумовно цікаве і варте уваги туриста.
|
|
Будівля вищого професійного училища
|
|
"В цьому будинку був штаб 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону, воїни якого
прославились в перших боях при захисті кордонів Радянської Батьківщини від фашистських загарбників"
|
Недалеко від Успенського собору, на перехресті вулиці Соборної і Данила Галицького, стоїть споруда, яка в минулому була частиною домініканського монастиря. На протязі останніх двох сотень років функціональне призначення будівлі постійно змінювалося, сьогодні приміщення належить професійному училищу.
|
|
Вулиця Данила Галицького. Відділення Ощадбанку
|
|
|
Будинок по вулиці Устилузькій, 19
|
Через площу Героїв виходимо на вулицю Ковельську - одну з головних транспортних магістралей Володимира-Волинського, яка проходить через все місто з півдня на північ.
|
|
Володимир-Волинський історичний музей
|
На площі Героїв, одразу за костелом, стоїть будівля Володимир-Волинського історичного музею - в якій на початку XX століття розташовувався повітовий сеймик - орган місцевого самоврядування.
|
|
"Тут стояла П'ятницька брама згадана під 1184 р. Галицько-Волинським літописом"
|
Далі по дорозі зустрічаємо цікавий артефакт - пам'ятний знак, котрий був встановлений на місці так званої П'ятницької брами. Вийти з оточеного оборонними валами Володимира можна було через Київську браму, яка знаходилась в районі сучасної вулиці Луцької і П'ятницьку, яка була розташована десь приблизно на цьому місці. Ймовірно була ще одна брама, але нажаль історія не залишила координат її розташування.
|
|
Колишня лютеранська кірха. Початок XX століття
|
Поруч - церква Іосафата. Колишня лютеранська кірха німецької громади Володимира-Волинського, котра була збудована на початку XX століття.
|
|
Вулиця Ковельська, 36. 1934 рік
|
Через дорогу від кірхи, в лівому крилі старого будинку, знаходиться аптека, яка привертає увагу незвичним, оздобленим деревом, старовинним парадним входом, який, здавалося б і не змінився з початку століття.
|
|
Собор Різдва Христового
|
Ну і на останок ще одна варта уваги архітектурна пам'ятка міста, повз яку я пройшов, вже повертаючись на залізничний вокзал, звідки виїхав приміським поїздом на Червоноград.
|
|
Собор Різдва Христового. Колишній костел Єзуітів
|
Собор Різдва Христового, він же ж - колишній костел Єзуітів. Розташований собор фактично в центрі міста, на перехресті вулиці Ковельської і Шевченка, тому не побачити цю надзвичайно оригінальну з архітектурної точки зору споруду буде важко. Споруджений костел був в 1766 році, періодично переходячи від одного католицького релігійного ордену до іншого. Сьогодні храм вже належить православній церкві, про що нагадує табличка біля центрального входу.
|
|
Приміський поїзд Ковель - Червоноград
|
Я ж повертаю на вулицю Шевченка і прямую на залізничний вокзал - до прибуття приміського поїзда Ковель - Червоноград залишається не більше ніж пів години.
|
