На головну Команда  | 
Володимир-Волинський УКР | РУС
Володимир-Волинський - одне з найдревніших міст на території сучасної України, перші згадки про яке датуються X століттям. Починаючи з XII століття місто Володимир, будучи столицею Волинського, а пізніше Галицько-Волинського князівства, розвивається як потужний торговий і культурний центр, поступово перетворюючись в одне з найбільших міст Київської Русі. Свою сучасну назву Володимир-Волинський отримав у XVIII столітті, вже після входження до складу Російської імперії.

Залізничний вокзал Володимир-Волинський

Сьогодні Володимир-Волинський навряд чи здивує величчю колишньої столиці одного з князівств Київської Русі, але, тим не менше, місто приємно вражає затишними вулицями і цікавою архітектурною спадщиною, яка приманює небагаточисленних туристів, котрі час від часу навідуються сюди під час мандрівок Волинською областю.

Привокзальна площа

В Володимир-Волинський я приїхав близько десятої години ранку приміським дізельом з Ковеля. В поїзді було страшенно холодно і тепле ранкове сонце, яким мене зустріло місто, було дуже доречним.

Вулиця Тараса Шевченка. Монумент до 1000-річчя Володимира-Волинського

Через Володимир-Волинський проїжджає лише один пасажирський і кілька приміських поїздів, тому величезна привокзальна площа тут майже завжди пуста, більшість пасажирів надають перевагу автобусам, які відправляються від автостанції в центрі міста.

Вулиця Тараса Шевченка

Поруч з вокзалом, з нагоди тисячолітнього ювілею Володимира-Волинського, встановлений монумент, який непогано вписується в стародавню атмосферу міста.

Центр міста. Площа Героїв

Розташований залізничний вокзал не дуже далеко від центру - по вимощеній бруківкою вулиці Тараса Шевченка іти не більше десяти хвилин.

"Споруджено на честь двадцятиріччя перемоги у Великій Вітчизняній Війні. 1941 - 1945 р.р."

За Союзу центр міста в деякій мірі був осучаснений в типовому радянському стилі. Посеред площі Героїв стоїть величезний готель "Волинь", за яким ховається базар, поруч - меморіал загиблим в другій світовій війні.

Кінотеатр імені Шевченка. 1960 рік

Трохи далі знаходиться кінотеатр імені Шевченка - до речі, досить симпатичний. А з іншого боку площі розташований католицький костел - будівля, яка вже переносить нас в більш пізні часи славного історичного минулого колишнього княжого міста.

Католицький костел. 1752 рік

Більшість історичних і архітектурних пам'яток Володимир-Волинського об'єднані в заповідник "Стародавній Володимир", умовним центром якого є Свято-Успенський собор і земляні вали, які окреслюють периметр оборонного замку міста Володимир.

Схема заповідника "Стародавній Володимир"

Якщо ви приїдете у Володимир-Волинський автобусом, то частину земляних укріплень колишнього міста Володимир можна побачити одразу за автостанцією. Тут же ж, поруч з автостанцією, на стіні універмагу, зображена цікава карта стародавнього Володимира - на фоні вируючої буденним життям автостанції виглядає доволі оригінально.

Автостанція

Володимир-Волинський. X-XIII століття

Якщо видертися на вали - то по праву руку буде видно верхівки Свято-Успенського собору, а ліворуч буде міський парк, який також є частиною заповідника "Стародавній Володимир".

"Городище міста Володимира"

Парк "Слов'янський" розташований приблизно на тому ж місці де був зведений оборонний замок і займає доволі велику площу, розтягнувшись між руслом річки Луги і оборонними валами. Родзинка парку - алея з скульптурами князів Київської Русі.

В парку

Ярослав Осмомисл

В найдальшому закутку парку, на високому пагорбі, стоїть симпатична Василівська церква. Церква була збудована ймовірно в XIV столітті на місці більш давнього храму, рештки якого були знайдені в 1955 році під час археологічних розкопок.

Василівська церква

Пройдемось парком вздовж русла річки Луги до головної архітектурної споруди "Стародавнього Володимира" - Свято-Успенського собору. До собору можна пройти не тільки через парк, а й містом, повернувши в центрі з вулиці Данила Галицького, яка тягнеться повз автовокзал, на вулицю Соборну - верхівку собору добре видно, заблукати буде важко.

Свято-Успенський собор

Успенський собор у Володимирі-Волинському був збудований в XII столітті за наказом князя Мстислава Ізяславовича. За майже тисячолітню історію храм неодноразово руйнувався і щоразу відбудовувався з руїн. Сучасного вигляду собор набув після реставраційних робіт в 1900 році.

Свято-Успенський собор

На протязі довгого часу Успенський собор був важливим як релігійним так і адміністративним центром Галицько-Волинського князівства...

Мури і центральний вхід на територію Свято-Успенського собору

Тут підписувались міждержавні угоди, жили єпископи, в усипальницях собору були поховані Волинські князі - Мстислав Ізяславович, Василько Романович, Всеволод Мстиславович.

Князь Василько Романович

Князь Мстислав Ізяславович. Правнук київського князя Володимира Мономаха

Поруч з собором знаходиться невеликий майданчик з скульптурами Волинських князів, які, разом з Василівською церквою і найстарішим храмом Волині - Успенським собором, гармонічно доповнюють один одного, мимоволі нагадуючи таким як я приїжджим про історичне минуле княжого міста. До того ж, приємно, що територія собору вільна для відвідування і не узурпована попами виключно для власних потреб.

Вулиця Соборна. Свято-Успенський собор. Центральний вхід

Вийдемо за межі "Слов'янського парку" і залишивши позаду історичну частину міста, яка зосереджена фактично на південній околиці Володимира-Волинського, пройдемось трохи вглиб міста.

Будинок по вулиці Соборній, в якому на початку XX століття знаходився повітовий ревком

Екзотичністю архітектури Володимир-Волинський не вражає, але тим не менше, місто безумовно цікаве і варте уваги туриста.

Будівля вищого професійного училища

"В цьому будинку був штаб 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону, воїни якого
прославились в перших боях при захисті кордонів Радянської Батьківщини від фашистських загарбників"

Недалеко від Успенського собору, на перехресті вулиці Соборної і Данила Галицького, стоїть споруда, яка в минулому була частиною домініканського монастиря. На протязі останніх двох сотень років функціональне призначення будівлі постійно змінювалося, сьогодні приміщення належить професійному училищу.

Вулиця Данила Галицького. Відділення Ощадбанку

Будинок по вулиці Устилузькій, 19

Через площу Героїв виходимо на вулицю Ковельську - одну з головних транспортних магістралей Володимира-Волинського, яка проходить через все місто з півдня на північ.

Володимир-Волинський історичний музей

На площі Героїв, одразу за костелом, стоїть будівля Володимир-Волинського історичного музею - в якій на початку XX століття розташовувався повітовий сеймик - орган місцевого самоврядування.

"Тут стояла П'ятницька брама згадана під 1184 р. Галицько-Волинським літописом"

Далі по дорозі зустрічаємо цікавий артефакт - пам'ятний знак, котрий був встановлений на місці так званої П'ятницької брами. Вийти з оточеного оборонними валами Володимира можна було через Київську браму, яка знаходилась в районі сучасної вулиці Луцької і П'ятницьку, яка була розташована десь приблизно на цьому місці. Ймовірно була ще одна брама, але нажаль історія не залишила координат її розташування.

Колишня лютеранська кірха. Початок XX століття

Поруч - церква Іосафата. Колишня лютеранська кірха німецької громади Володимира-Волинського, котра була збудована на початку XX століття.

Вулиця Ковельська, 36. 1934 рік

Через дорогу від кірхи, в лівому крилі старого будинку, знаходиться аптека, яка привертає увагу незвичним, оздобленим деревом, старовинним парадним входом, який, здавалося б і не змінився з початку століття.

Собор Різдва Христового

Ну і на останок ще одна варта уваги архітектурна пам'ятка міста, повз яку я пройшов, вже повертаючись на залізничний вокзал, звідки виїхав приміським поїздом на Червоноград.

Собор Різдва Христового. Колишній костел Єзуітів

Собор Різдва Христового, він же ж - колишній костел Єзуітів. Розташований собор фактично в центрі міста, на перехресті вулиці Ковельської і Шевченка, тому не побачити цю надзвичайно оригінальну з архітектурної точки зору споруду буде важко. Споруджений костел був в 1766 році, періодично переходячи від одного католицького релігійного ордену до іншого. Сьогодні храм вже належить православній церкві, про що нагадує табличка біля центрального входу.

Приміський поїзд Ковель - Червоноград

Я ж повертаю на вулицю Шевченка і прямую на залізничний вокзал - до прибуття приміського поїзда Ковель - Червоноград залишається не більше ніж пів години.

вересень 2014