Закарпатське містечко Виноградів розташоване майже на кордоні України з Румунією і Угорщиною. До Румунії звідси кілометрів 5-6, а до Угорщини трохи більше - кілометрів 15. Найзручніше їхати до Виноградова народним поїздом номер 601 Львів - Солотвино. Поїзд їздить щодня і має дуже зручний графік руху - зі Львова відправляється після восьмої вечора і прибуває до Виноградова в 6 ранку.
|
|
Виноградів
|
Рівно о 6.00 прибуваємо до Виноградова. Вистрибнувши з напівпустого вагону, оглядаємось довкола і проводжаємо очима останній вагон 601-го поїзда, який поїхав далі на Солотвино. Червоне Сонце кволо лізе догори, підсвічуючи Чорну Гору, біля підніжжя якої і притулився Виноградів.
|
|
Виноградово-Закарпатське
|
Виноградів прокидається повільно, не поспішаючи. До сьомої ранку не вдалося побачити ні одної живої душі, крім продавщиці в цілодобовому продуктовому магазині недалеко від вокзалу. Близько сьомої на вокзалі з'явився прибиральник, який завзято махаючи мітлою, розмовляв з своїм товаришем. З усіх сил вслухаючись в те, що вони говорили один одному, я не зрозумів ні одного слова, і списавши це на специфіку місцевого закарпатського діалекту, лишив їх і пішов далі роздивлятися привокзальну площу. Вже пізніше, знайомлячись з містом, з'ясувалось, що половина місцевих тут говорить на угорській мові, інша половина - на суміші угорської мови і західного діалекту української, в сумі получається вибухонебезпечнана суміш, зрозуміти яку майже нереально.
|
|
Виноградів вузькоколійний. ТУ2-034
|
Виноградів унікальна залізнична станція, тут прокладено колії трьох різних типів - 1520 мм, європейська 1435 мм і вузькоколійна 750 мм. Виноградівська вузькоколійка одна з трьох функціонуючих вузькоколійних залізних доріг України. Вузька колія знаходиться з іншої сторони вокзалу. Пасажирський рух по ній досить інтенсивний, за день поїзд робить чотири ходки по маршруту Виноградів - Хмільник.
|
|
Маневри
|
Рейс, який відправляється з Виноградова в 8.10 ранку, їде через станцію Хмільник до містечка Іршава. Цей рейс є найбільш козирним, так як поїзд проїжджає всі, доступні рядовому пасажиру, станції закарпатської вузькоколійки і на нього зручно пересідати з 601-го поїзда.
Позаглядавши на вокзалі у віконця каси і не знайшовши там касира, пішли гніздитися в поїзд, спостерігаючи за маневрами ТУ2. Пізніше касирка сама нас знайшла, перед відправленням поїзда вона обходить вагони з переносним касовим апаратом і продає квитки.
|
|
Вагон
|
Состав складається з трьох пасажирських вагонів і одного вантажного. Вантажний вагон не принципово відрізняється від пасажирського, основна відмінність - це заварені вікна. Вагончики трохи затаскані, але в ходу.
|
|
Закарпаття
|
Похитуючись з сторони в сторону, виїжджаємо з Виноградова. За вікном в основному мелькають плантації кукурудзи і якісь тепличні господарства. Об'їжджаючи гірський хребет, який стирчить між Виноградовом і Іршавою, поступово набираємо швидкість.
|
|
Зупинка на станції Шаланки
|
На деяких участках вагоном так тіліпає, шо якшо стояти в тамбурі і нормально не триматися, то можна запросто вилетіти в кущі через відчинені вхідні двері. До речі зелених зарощів вздовж колій тут вистачає. Коли я перший раз їхав Гайворонською вузькоколійкою, то гілки, які весь час лізли у відкрите вікно і били по лобі, надавали поїздці нових, практично екзотичним відчуттів. Їдучи ж закарпатською вузькоколійкою, по маршруту Виноградів - Хмільник - Іршава, інколи здається шо поїзд зараз в'їде в такі кущі, з яких состав з чотирьох вагонів і одного локомотива не зможе й виїхати.
|
|
Станція Хмільник
|
Приблизно година руху з Виноградова і ми приїжджаємо до станції Хмільник. Хмільник це невеличка станція посеред лісу, кілька колій залізної дороги, хатка чергового по станції і двоє собак. По своїй суті Хмільник являється вузловою станцією. Звідси іде заржавіла вузька колія до містечка Берегово, де розташоване вузькоколійне депо.
|
|
Станція Хмільник
|
На запасній колії стоять пасажирські і вантажні вагони, які потребують ремонту. Теоретично їх колись мають притягти на ремонт в Берегово, але дядько касир сказав, шо найближчим часом навряд чи хтось буде цим займатись.
|
|
Ganz es Tarsa Budapesten 1898
|
В Хмільнику поїзд стоїть хвилин десять. За цей час машиніст з касиром встигають посидіти на лавці і потеревенити з черговим по станції. Ми ж спробували задобрити станційних собак, загодовуючи їх продуктовими запасами, які лишились в рюкзаку. В Хмільнику було знайдено кілька залізнодорожних артефактів минулого і позаминулого століття. Рейки до цього часу переводяться угорською стрілкою 1898-го року. А на самих рейках стоїть клеймо 1932-го року.
|
|
Станційний пес
|
Станційні собаки, зрадівши, що побачили посеред лісу поїзд, вирішили його терміново обгавкати. Напевно обгавкування поїзда в них тут єдина забава. Швидкісні характеристики собак виявились досить потужними. Собаки не тільки гавкали, розігнавшись до крейсерської швидкості нашого ТУ2, але ще й гризли на ходу підніжку вагона.
|
|
Сільце. Базар
|
Після Хмільника минаємо семафор, схований в деревах, і через кілька кілометрів в'їжджаємо в село з практично однойменною назвою Сільце. В'їзд поїзда в Сільце супроводжується цілою серією довжелезних гудків тепловоза, якими машиніст розганяє місцевих торговців з рейок і просить дати дорогу поїзду. Базар в селі розташований якраз на рейках вузькоколійки. Палатки і автомобілі торговці встановлюють з міліметровою точністю впритул до поїзда.
|
|
Сільце. Базар
|
Ще 6 кілометрів і ми в Іршаві. Іршава - кінцева станція, далі пасажирського та й мабуть і вантажного руху немає. Колись Іршава була вузловою станцією, звідси відходило дві залізничних колії на Кам'янку і Кушницю, зараз ці колії частково розібрані.
|
|
Іршава
|
Запасні колії в Іршаві заставлені десятками вантажних платформ, навіть перед самим вокзалом стоїть кілька штук. Трохи далі стоїть снігоочисний агрегат. Через Іршаву перевозився ліс, який транспортувався сюди з лісозаготовок біля станції Кушниця.
|
|
Іршава
|
Зупинка в Іршаві рівно 10 хвилин. Поки ТУ2 переїжджає на початок составу, ми встигаємо вибігти з вагона, роздивитися вокзал і бігом застрибнути назад в вагон.
|
|
Іршава - Виноградів
|
За вікном знову видніються сиві Карпати, знову проїжджаємо через базар в Сільці. Знову станційні пси на станції Хмільник завзято обгавкують поїзд. Дві години руху в хиткому і абсолютно пустому вагоні і ми знову у Виноградові.
|
|
Виноградів
|
|
