Місто Ватутіне виросло під час розробки Юрківського вугільного родовища, яке знаходиться в центрі Черкаської області, за кілька кілометрів на південь від Звенигородки. Запаси бурого вугілля пророкували Ватутіному щасливе майбутнє на довгі роки. Місто динамічно розбудовувалось з 1947-го по 1970-і роки, а темпи видобутку вугілля швидко зростали, забезпечуючи всі навколишні села роботою. А радянська планова економіка, в свою чергу, для забезпечення потреб шахтарів в товарах широкого попиту, перетворила Ватутіне в торговий центр, куди на закупи їздили навіть жителі сусідніх райцентрів.
|
|
Палац культури "Шахтар"
|
Але унікальна радянська специфіка організації роботи підприємства, численні фактори, які не кращим чином впливали на організацію роботи вугільних шахт, халатність на виробництві і, звичайно, виснаження родовищ вугілля стали головними причинами того, що рано чи пізно повинно було відбутися. Ватутінська вугільнодобувна промисловість щасливо прожила лише сорок років і почала вмирати в кінці 80-х, потягнувши за собою всі зв'язані однією ланкою інфраструктурні об'єкти, включаючи брикетний завод і теплову електростанцію, залишки якої у вигляді погризених стін, стоять на околиці міста.
|
|
Перехрестя Франка і проспекту Ватутіна. Класика післявоєнної архітектури
|
Приїхавши у Ватутіне, ви зануритесь в атмосферу колишнього промислового селища, про трудові подвиги якого скромно нагадує хіба що стадіон "Шахтар" і післявоєнна архітектура типових будинків, якими обростало робоче селище в 50-х роках, забезпечуючи робочий клас доступним житлом. Але обов'язково варто відмітити, що депресивної атмосфери, характерної для промислових міст, які пережили крах всіх, розташованих на їх території промислових об'єктів, я на собі не відчув. Звичайно не без проблем і не одразу, але з роками Ватутіне змінило пріоритети, вміло пристосувавшись до нових реалій.
|
|
Стадіон "Шахтар". Центральний вхід
|
Ватутіне було збудоване з нуля і на пустому місці, тому занурюватись тут в пошуки архітектури XIX століття - немає сенсу. Масова розбудова міста розпочалася вже після постанови ЦК КПРС "Об устранении излишеств в проектировании и строительстве", тому від прогулянки вулицями Ватутіного навряд чи вдасться отримати якесь особливе естетичне задоволення, али тим не менше місто чисте, охайне, і виглядає доволі симпатично.
|
|
Павільйон на стадіоні
|
Майже все Ватутіне являє собою суцільний житловий мікрорайон, який розтягнувся на південь від місць видобутку вугілля.
|
|
Міська рада в променях вечірнього сонця
|
Центр міста розтягнутий вздовж проспекту Ватутіна, який фактично віддзеркалює в собі все місто. Тобто якщо ви пройшлися проспектом Ватутіна - то, умовно кажучи, бачили і решту Ватутіного, так як інші мікрорайони виглядають, хоча і не так естетично привабливо, але майже ідентично.
|
|
Перехрестя Ватутіна і Фрунзе
|
|
|
Вулиця Звенигородська
|
Вздовж проспекту розташовано більшість державних установ Ватутіного, а також стадіон "Шахтар" і палац культури. В дрібних деталях, які за пів століття так і не були стерті часом, до цього часу помічається образ щасливого радянського міста народженого в 50-х - 60-х роках минулого століття.
|
|
Міська лікарня
|
|
|
Школа №5. Класика післявоєнної архітектури
|
Нових багатоповерхових будинків у Ватутіному я не знайшов. Житловий фонд міста складається з старих дво або триповерхових післявоєнних будинків, ну і, звичайно, класичних п'ятиповерхових Хрущовок.
|
|
Ватутінський заповідник
|
В центрі Ватутіного є великий міський парк, який розтягнувся від проспекту Ватутіна на південь до річки Шполки, яка розлившись утворила велику водойму, береги котрої ватутінці перетворили на міський пляж.
|
|
Береги Шполки
|
В парку тихо і спокійно, але навіть неозброєним оком помітно, що природа потроху починає брати своє і парк впевнено трансформується в густий ліс.
|
|
Проспект Дружби
|
Ну і на завершення напевно найсимпатичніша частина Ватутіного - привокзальна площа, центровим об'єктом якої є залізничний вокзал і пам'ятник генералу Ватутіну.
|
|
Привокзальна площа в променях вечірнього сонця
|
Залізничний вокзал у Ватутіному розташований в центрі міста на проспекті Дружби. Роздивляючись двохповерхові будинки, яким вже давно стукнуло пів століття, проходимо кілька сот метрів вздовж проспекту - і ми на місці.
|
|
"Герой Советского Союза генерал армии А.Н. Ватутин"
|
|
|
Залізничний вокзал Багачеве
|
Симпатична будівля Ватутінського залізничного вокзалу приємно здивувала. Після однотипних будинків в центрі міста, вокзал виглядає справжнісіньким архітектурним шедевром.
|
|
Вечір...
|
Залізнична гілка, яка тягнеться через Ватутіне, не електрифікована, тому з поїздами тут не густо - через місто проїжджає кілька регіональних і один пасажирський поїзд Черкаси - Львів. Але незважаючи на такий бідний графік руху, бажаючих проїхатись поїздом вистачає - на поїзд у Ватутіне з'їжджається вся Звенигородка.
|
|
Штурм дізеля на Черкаси
|
Назву "Багачеве" залізнична станція у Ватутіному, так само як і колишня вугільна шахта "Багачівська", отримали від розташованого поруч села Багачівка.
|
|
Ватутінська автостанція
|
Поруч із залізничним вокзалом знаходиться також і автостанція - типова радянська споруда, яка на перший погляд здаєтья не живою, але автобусний рух з Ватутіного більш-менш жвавенький. Є міжміські рейси на Київ і Черкаси, з невеликим інтервалом катаються приміські автобуси на Звенигородку.
|
