Невеличкий районний центр за 30 кілометрів від Вінниці. Тиврів вигідно відрізняється від інших районних центрів області близьким розташуванням до обласного центру і зручним автомобільним сполученням.
|
Вінниця. Площа Перемоги
|
Автобуси до Тиврова відправляються кожних 30 хвилин від Площі Перемоги у Вінниці. Крім того виїхати з Вінниці до Тиворва можна із західного і центрального автовокзалів.
|
Тиврів. Автостанція
|
40-50 хвилин - і ви в Тиврові. Автовокзал в Тиврові являє собою забацану двоповерхову будівлю з купою дрібних магазинчиків всередині. Важливим об'єктом на автовокзалі є безпосередньо сама каса по продажу квитків - це маленьке віконечко в стіні зі сторони посадочних платформ. Покупка квитків здійснюється виключно через це віконце, при посадці в автобус наявність квитка контролюється спеціальною тьотьою. Навколо вікна каси розвішаний розклад руху автобусів на всі напрямки. Незважаючи на відносну задрипаність території автовокзалу, рух автобусів здійснюється без всяких запізнень строго по розкладу.
|
Тиврів. Монумент
|
На перший погляд Тиврів є стандартним пгт центральної України, але з деякими особливостями. Помітно, шо в минулому була задумка зробити з Тиврова шось більше чим банальний районний центр - величезний меморіал, широчезна центральна вулиця, ефектний Володимир Ілліч на площі перед клубом і величезна недобудована чотирьохповерхова будівля в центрі містечка.
|
Тиврів. Ленін
|
По ліву сторону від Леніна, сховавшись в густих деревах, стоїть цікавий об'єкт - костел, який датується XVIII століттям.
|
Костел
|
Очевидно шо наявність костелу була не сумісною з планом розвитку містечка. Традиційно для таких випадків, будівля була переобладнана в завод.
|
Костел
|
|
Костел
|
Так як розміщення підприємства в будівлі костьолу є економічно і технологічно невигідним, то завод давно загнувся. Зараз від нього лишилось тільки потужне залізобетонне перекриття і стійкий запах машинного масла.
|
Палац XIX століття
|
Нижче по вулиці, якраз навпроти костьолу, стоїть палац панів Ярошенських. Зараз тут розміщується Тиврівський ліцей-інтернат поглибленої підготовки в галузі науки.
|
Тиврівський ліцей-інтернат
|
На початку XX століття в приміщенні теперішнього ліцею розміщувалось духовне училище, в якому працювали українські композитори Микола Дмитрович Леонтович і Кирило Григорович Стеценко.
|
Тиврів
|
Через дорогу від костьолу є кілька цікавих старезних будинків. Зараз тут якась ремонтна майстерня і все приміщення завалене несправними холодильниками.
|
Тиврів
|
В радянські часи в цій ремонтній майстерні була якась їдальня - над входом висить раритетна табличка з ледь помітним написом - Закусочна.
|
Фонтан
|
Минаємо костел-завод, минаємо Тиврівський ліцей і, перестрибуючи через бездонні дірки в роздовбаній бруківці, спускаємось вулицею все нижче й нижче.
|
Тиврів. Дорога
|
Через кілька сотень метрів бруківка стає ще страшнішою ніж була, а потім непомітно зникає і ми виходимо до Південного Бугу.
|
Тиврів. Південний Буг
|
Якихось 10 хвилин спуску по бруківці і, здавалося б звичайний райцентр трансформується в неймовірно мальовничу місцевість.
|
Південний Буг
|
З гори на іншому березі відкривається шикарна панорама Південного Бугу. Видряпавшись повище можна добре роздивитися ліцей і костел.
|
Південний Буг
|
|
Ліцей і костел
|
Без промисловості не лишився і цей берег Бугу. На самому вершечку гори примостились розвалини якогось давно не працюючого підприємства.
|
Тиврів
|
Недалеко від дерев'яного містка через Буг є ще один цікавий артефакт - старий млин, який незважаючи на пристарілий вік продовжує працювати.
|
Млин
|
|