Турбів навряд чи зацікавить матьорих туристів, які з рюкзаком за спиною пройшли пів світу і варили юшку на висоті 7719 метрів на Памірі. Архітектура містечка вкрай бідна, а півтисячолітня історія зберегла не так вже й багато фактів, та й ті можна відшукати хіба що в обласному архіві - навряд чи знайдеться путівник Україною, в якому буде згадуватись Турбів.
|
|
Цукровий завод
|
Історія селища Турбів розпочалась більше п'яти сотень років тому назад, але постійні набіги Татарів, які їхали Чорним Шляхом з Перекопа, не залишили майже ніяких архітектурних артефактів, які так люблять роздивлятися приїжджі туристи. А в 1918 році, під час встановлення радянської влади, більшовики не подумавши, на емоціях доламали те, до чого не добрались Татари - розвалили будинок земського судді і будинок власника Турбова - Нікшича Василя Івановича, котрий стояв понад річкою. Так що архітектурна спадщина Турбова бідна і малоцікава, але все ж таки варто пройтися вулицями містечка і подивитися чим живе Турбів сьогодні.
|
|
Турбівський цукровий завод
|
Адміністративно Турбів належить до Липовецького району, але з Вінниці сюди значно простіше приїхати ніж з райцентру - зі східного автовокзалу автобуси на Турбів відправляються щопівгодини.
|
|
Залізнична станція Турбів
|
Починається Турбів з промзони, яка тягнеться кілька кілометрів аж до центру міста. Історичне підприємство міста - Турбівський цукровий завод, який, як і більшість сахзаводів країни, балансує на тонкій грані між банкрутством і виробництвом цукру.
|
|
Турбівський парк
|
За заводом розташована залізнична станція Турбів, ржаві рейки від якої тягнуться до станції Калинівка. Ще далі, аж за станцією, стоять цехи заводу Він-Пелета. Це околиця Турбова, далі починаються зарощі яворів за якими вже видніються хати села Приборівка, тому повернемось ближче до центру міста - до цукрового заводу.
|
|
Ніхто не забутий, ніщо не забуто
|
Через дорогу від цукрового заводу знаходиться Турбівський парк. Висаджений парк був в XIX столітті і довгий час залишався прикрасою містечка. Зараз це густі зарощі через які місцеві жителі протоптали широкі стежки в стратегічно важливих напрямках. Кажуть при Союзі в парку була зразкова чистота, а зараз тут важко відшукати велетні-дуби, висаджені більше ста років назад.
|
|
Будинок культури в парку
|
|
|
Мозаїка
|
Гостей парк зустрічає полчищами комарів, які готові загризти кожного, хто посягне на їхню вотчину, тому відвідини парку обмежуються оглядом пам'ятника загиблим солдатам і будинком культури, який стоїть при дорозі.
|
|
Десна
|
Найбільш мальовниче місце Турбова - Десна - не плутати з Десною в Чернігівській області. Річка ділить місто на дві приблизно рівні частини - на лівому березі розташована більшість підприємств міста, які утворюють досить велику по площі промзону. Правий берег - адміністративний центр Турбова з автостанцією, базаром і сільрадою.
|
|
Десна
|
|
|
Старий міст через Десну
|
Колись Десна і Турбівський парк, який впритул підступає до берегів річки, гармонічно доповнювали один одного. Зараз парк вже не такий як був колись та й береги річки потроху заростають очеретом, але не дивлячись на зміни, Десна залишається такою ж чудовою як і колись.
|
|
Центр міста. Автостанція
|
Ну і нарешті центр Турбова. Чимось унікальним центр містечка не відрізняється від сотень інших селищ міського типу, хіба що наявністю автостанції. Поруч з автостанцією магазини, невеличкий базар, трохи далі за перехрестям - Селищна рада з викладеним плиткою святковим написом - "50 лет СССР".
|
|
Турбівська селищна рада
|
|
|
Турбівська загальноосвітня школа №2
|
На північ від автостанції, аж до Нової Прилуки, тягнеться вулиця Миру, вздовж якої стоїть ще один промисловий гігант міста - Турбівський машинобудівний завод. Праворуч від автостанції - поворот на Погребище. За поворотом, в кількох сотнях метрів від центру, знаходиться православна церква, яка своєю присутністю освіжає трохи одноманітний і промисловий вигляд Турбова.
|
|
Церква
|
|
|
Церква
|
Якихось грандіозних архітектурних чи історичних пам'яток в Турбові немає, тому туристи бувають тут вкрай рідко і то проїздом з Вінниці до Старої Прилуки. Селище живе тихо і спокійно. Єдина подія, яка сколихнула тихе розмірене життя провінційного містечка - проблема питної води. В 2010 році в Турбові в питній воді був знайдений Хром, концентрація якого перевищувала норму в 400 разів. Після безлічі експертиз в місті розпочалося будівництво нового водогону і перекопаний вздовж і впоперек Турбів довгі місяці нагадував собою археологічний майданчик з розкопками античного міста.
|
