Томашпіль важко назвати центром туризму Вінницької області, але природу рідного краю потрібно знати, тому зібравшись з думками і накидавши маршрут поїздки я виїхав на Томашпіль.
|
Томашпіль
|
Інтервал руху автобусів з Вінниці не великий і дозволяє виїхати в напрямку Томашполя практично в будь-який час доби. Майже дві години в дорозі - і ми на місці. Автобус прибуває до автостанції, яка знаходиться точнісінько в центрі міста - поруч райадміністрація, пам'ятник Леніну, здоровенний меморіал і звичайно ж магазини.
|
Томашпіль. Автостанція
|
Всі мої знання про Томашпіль обмежувалися інформацією про наявність в місті величезного цукрового заводу. Тому уява малювала брудні вулиці з бараками, високі закопчені цехи заводу посеред міста і кагати буряків на околиці. Але реальність була більш ніж оптимістичною - Томашпіль виявився досить таки симпатичним райцентром з давньою історією і залишками архітектури, на які обов'язково варто подивитися.
|
Томашпільський пенсійний фонд в ялинах
|
|
Ленін
|
Цукровий завод в Томашполі знаходиться трохи в стороні від центру і абсолютно не спотворює зовнішнього вигляду міста - а шо таке цукровий завод і як він може видозмінити населений пункт кагатами з буряками, цехами і плетивом труб між ними я уявляю, так як все дитинство прожив в такому ж містечку.
|
Томашпільський цукровий завод
|
Варто відзначити, що цукровий завод в Томашполі був збудований орієнтовно в кінці XIX століття і на сьогоднішній день являється одним з найбільших підприємств не тільки міста, а й Вінницької області.
|
Томашпіль
|
На початку XX століття більш ніж 60% населення міста були Євреї. Єврейські будинки принципово відрізняються від класичних українських помешкань, тому особливий зовнішній вигляд міста в значній мірі сформувався саме завдяки Євреям.
|
Томашпіль
|
Велика синагога, кажуть, була десь біля цукрового заводу, але після будівництв, якими супроводжувалось відродження районного центру, від неї нічого не лишилось, тому пошуками розвалин голову можна не морочити, а от старі єврейські будиночки ще стоять, утворюючи коротенькі квартальчики, які тягнуться від центру міста в південно-східному напрямку.
|
Стара автостанція
|
|
Церква
|
Повертаємо з центру міста вниз до річки Томашпільки по вулиці Криворучко. Через пару сотень метрів буде стояти стара Томашпільська автостанція, а поруч з нею православна церква, зовнішній вигляд якої довгі роки буде спотворений звіжозмурованим будиночком попа. Хоча церква і стоїть між приватними будинками, прогавити її буде важко, верхівку з хрестом видно навіть з центру.
|
Церква
|
Ще одна православна церква стоїть по вулиці Володарського - виглядає класично і зовнішнім виглядом принципово не відрізняється від своєї попередниці. Обидві Томашпільські церкви були збудовані на початку XIX століття.
|
Церква по вулиці Володарського
|
Перемістимось в центр Томашполя, який розтягнутий вздовж вулиці Леніна. Відбудова Томашполя в післявоєнний період в значній мірі змінила історичний вигляд міста - стара забудова навколо центральної площі і на півночі міста не збереглась. Натомість виросло нове сучасне селище міського типу в тому вигляді, в якому ми його зараз бачимо.
|
Центр Томашполя. На задньому плані католицький костел
|
Найбільш шанований архітектурний об'єкт Томашполя - католицький костел, котрий розташований точно в центрі міста.
|
Костел
|
Історична дата побудови костелу - початок XIX століття. З приходом Радянської влади костел стає народним надбанням і перебудовується в клуб. На сьогодні клуб трансформований зворотньо в костел, в результаті чого будівля виглядає, м'яко кажучи, дивно.
|
Костел
|
В 2012 році в Томашполі була відкрита нова середня школа. Подія, м'яко кажучи, не рядова для незалежної України, тому святкова церемонія здачі навчального закладу в експлуатацію проходила за участю міністра освіти, голови обласної державної адміністрації ну і звичайно місцевого начальства.
|
Мозаїка на будинку дитячої творчості
|
|
Томашпільська загальноосвітня школа I-III ступенів
|
Будівництво нової школи в Томашполі розпочалося в 1989 році. За 23 роки будівельні роботи сто разів зупинялися і стільки ж разів відновлювалися, тому закінчення будівництва в 2012 році стало подією вселенського масштабу. Все б нічого, але фундамент школи залили на території колишнього польського кладовища. Така обставина миттю сколихнула народні маси, які розділившись на два табори, до цього часу поливають один одного словесним поносом, дискутуючи на тему етики будівництва на місці старих поховань. А нова школа, в свою чергу, тихенько почала обростати історіями про привидів, яких нібито бачили п'яні будівельники ще під час будівництва.
|
Кладовище
|
|
Кладовище
|
Залишки старого кладовища, на території якого збудовано школу, знаходяться поруч. Частина території старих поховань являє собою непрохідні зарощі дикого винограду і бузку.
|
Кладовище
|
Місця поховань ледь помітні, могильних плит майже немає. Далі, вглиб кладовища, в зарощах бузку знайшовся надгробок з польським прізвищем. Кілька надгробків з черепом і кістками - схожі на масонські поховання. От і все католицьке кладовище.
|
Водонапірна вежа
|
Ну і найбільш примітний об'єкт на Тамошпільському цвинтарі - водонапорна вежа. Її розміщення саме в цьому місці з одного боку дивує, а з іншого - здається цілком логічним, так як кладовище за давньою традицією розташоване в найвищій точці міста. Комізм ситуації в тому, що після будівництва, вежа так і не була введена в експлуатацію.
|