Для Львів'ян, та й взагалі жителів області, Стрий якогось особливого інтересу не представляє - для місцевого населення це звичайнісінький райцентр, розташований за 70 кілометрів на південь від Львова. Але для середньостатистичного українця Стрий - це справжній музей Автро-Угорської архітектури під відкритим небом. Місто, де можна провести не одну годину, гуляючи вулицями поміж старих будинків, роздивляючись забудову кінця XIX - початку XX століття. Але, незважаючи на такі, здавалося б плюси, великої популярності в туристів Стрий чомусь не завоював, більшість мандрівників зупиняються або у Львові, або їдуть далі через Карпати і роблять зупинку вже в Сваляві або в звичному до постійної навали туристів Мукачевому. Основна маса приїжджих в Стрию - це транзитні пасажири, які їдуть на відпочинок в Моршин - далі вокзалу вони не ходять, і проводять в Стрию рівно стільки часу, скільки залишається хвилин до відправлення першої маршрутки на Моршин.
|
|
Вокзал Стрий
|
В Стрий я приїхав поїздом з Києва близько сьомої ранку. Сонце ще тільки вилазило з-за горизонту, освітлюючи жовтогарячим світлом вулиці міста, тому я вирішив не поспішати, а присісти на півгодинки в привокзальному кафе на сніданок.
|
|
Вокзал Стрий. Схід Сонця
|
Вокзал в Стрию дуже схожий на залізничний вокзал у Вінниці, а атмосферою всередині нагадує колишній Фастівський вокзал, в пітьмі залів очікування якого завжди жевріло життя, особливо біля вокзального буфету, який просяк запахом пиріжків, алкоголю і копченої риби. Буфет в Фастові приманював до себе постійних жителів вокзалу, які, здавалося, ніколи звідси й не виходили. В Стрию атмосфера схожа, але на відміну від забутих правоохоронцями вокзалів країни, лінійна міліція в Стрию дбайливо охороняє сон пасажирів, котрі чекають свого поїзда на Київ - щоб перебомжувати в Стрию на вокзалі потрібно володіти непохитним циганським авторитетом.
|
|
Стрий
|
Орієнтуватися в Стрию легко - навіть в старій частині міста, біля площі Ринок, вулиці перетинаються під прямими кутами, утворюючи щось на зразок сучасних кварталів, тому, навіть не маючи при собі карти міста, треба добряче постаратися щоб заблудитися в Стрию.
|
|
Майдан незалежності. Пам'ятник Тарасу Шевченку, Івану Франку та Лесі Українці
|
Почнемо з центру міста - з майдану Незалежності, котрий знаходиться зовсім недалеко від залізничного вокзалу. Майдан незалежності в Стрию - одна з головних площ міста і важлива транспортна розв'язка. Майдан Незалежності поєднав навколо себе всі основні архітектурні стилі, якими обростало місто на протязі останніх ста років - зупинившись в центрі площі, і озирнувшись довкола, можна в хронологічній послідовності побачити як розвивалось місто - починаючи від Австро-Угорщини і закінчуючи утилітарним багатоповерховим стилем радянської доби початку 80-х років XX століття.
|
|
Відділ культури і районний народний дім
|
|
|
Відділ культури і районний народний дім
|
|
|
Вулиця Тараса Шевченка, 59
|
За пару кварталів від майдану Незалежності знаходиться площа 22-го Січня, в центрі якої розташована одна з найвеличніших архітектурних пам'яток міста - католицький костел Різдва Матері Божої. Його шпиль видно практично звідусіль, тому не побачити костел дуже важко.
|
|
Площа 22-го Січня. Костел
|
Католицький костел в Стрию - одна з найстаріших будівель міста. Будувався він в XV столітті, пережив кілька війн, вистояв майже два десятки пожеж, які охоплювали місто за останні дві сотні років, неодноразово перебудовувався, реконструйовувався і врешті решт постав перед нами в його сучасному вигляді.
|
|
Костел
|
Прилеглі до костьолу вулиці - місце найбільшої концентрації архітектурних пам'яток в Стрию. В цьому районі міста ходиш високо задерши голову вверх, ковзаючи поглядом по стінах будинків і фокусуючись на тих дрібницях без яких будинок перетворився б в сіру непомітну споруду.
|
|
Костел
|
Недалеко від костьолу, по вулиці Народній, знаходиться ще одна доволі цікава пам'ятка архітектури - Стрийський народний дім. Моя зацікавленість була помічена працівниками народного дому і в якості бонусу мене гостинно затягли всередину на коротку екскурсію.
|
|
"Народний дім побудований на кошти громади Стрийського повіту і відкритий 1 січня 1901 року"
|
|
|
Фасад народного дому з бюстами діячів культури: Ю. Федькович, М. Устиянович, Т. Шевченко
|
Площа Ринок - невід'ємна складова будь-якого Галицького міста і Стрий тут не виключення. Стрийська площа Ринок виглядає солідно, це не просто торгова точка, це цілий торговий мікрорайон забудований по периметру магазинами.
|
|
Площа Ринок
|
Але, варто відзначити, що по зрівнянню з XIX сторіччям торговий потенціал площі Ринок значно впав, зараз площа Ринок - це звичний для багатьох міст торговий квартал, справжня ж торгівля кипить трохи далі від площі - на Стрийському базарі.
|
|
Пожежна частина поруч з базаром
|
Базар в Стрию, як і в будь-якому іншому місті, знаходиться в центрі, створюючи максимум незручностей як автомобілістам так і жителям прилеглих до базару вулиць. Торгівля в Стрию на базарі доволі інтенсивна і супроводжується хаосом і штовханиною, тому без великої потреби сюди краще не пхатися. Єдине місце, яке мене затягло сюди - затишна їдальня, яка була розташована поруч.
|
|
Вулиця Людкевича
|
|
|
Перехрестя вулиць Є. Коновальця і Ф.Колесси
|
Прогулявшись навколо площі Ринок прилеглими вуличками, знайшов недалеко стару синагогу. Подобаються мені такі будівлі, зараз так не будують. Не дивлячись на далеко не еталонний зовнішній вигляд, в синагоги залишилась якась своя особлива самобутність і фундаментальність, яку в людей називають відчуттям власної гідності.
|
|
Синагога
|
Як я вже згадував - орієнтуватия в Стрию легко, пройшовшись від залізничного вокзалу до площі Ринок, в голові відразу відкладається орієнтовний план міста.
|
|
Синагога
|
А щодо туристичних об'єктів, то для Стрия важко скласти список місць №1, які обов'язково варто відвідати гостям міста. Це все одно що зробити збірник кращих композицій Pink Floyd. Стрий оригінальний весь без виключень і з будь-якого ракурсу. Важко відділити площу Ринок від розташованого поруч католицького костьолу і не пройтися вуличками з австрійськими будинками і кованими балконами на другому поверсі. Стрий забудований в єдиному стилі, навіть багатоповерхові будинки радянської доби і залізничний вокзал гармонічно вписуються в загальну картину міста.
|
|
Будинок в якому з 1917 по 1938 рік жив видатний Український композитор Богдан Веселовський
|
|
|
Стрий
|
Але серед всього архітектурного розмаїття яскраво виділяється вулиця Тараса Шевченка, котра тягнеться через центр міста і вулиця Соломії Крушельницької, де знаходиться шедевр місцевої архітектури - міський будинок культури, він же - колишній будинок товариства "Сокіл".
|
|
Міський будинок культури
|
На вулиці Крушельницької завжди гамірно. Крім дитячого садка, поруч з будинком культури знаходиться центр дитячої творчості, а через дорогу розташована середня школа. По сусідству з школою стоїть церква Архистратига Михаїла - в минулому ще один католицький костел міста Стрий.
|
|
Церква Архистратига Михаїла
|
Костел був збудований на початку XX століття. Далі - революція, війна, розруха. При Союзі тут був склад промислових товарів. А на початку 1990-х костел трансформували в православну церкву, яка і знаходиться тут до цього часу.
|
|
Будинок по вулиці Тараса Шевченка
|
|
|
Вежа будинку по вулиці Тараса Шевченка, 105
|
|
|
Стрийська міська рада
|
От, напевно, і весь Стрий. Звичайно, моя мандрівка навряд чи заслуговує на звання повного путівника по архітектурних і культурних пам'ятках міста, але тим не менше в деякій мірі відображає Стрий саме таким, яким він є насправді.
|
|
Автостанція №2
|
Моя мандрівка до Стрия закінчилась там, звідки і почалась - на залізничному вокзалі. Виїхав я приміським поїздом на Івано-Франківськ, поїздка на якому, враховуючи технічний стан поїздів на цьому маршруті, навіть для мене, любителя залізничного транспорту, є справжнім хардкором. Крім залізничного вокзалу ще одними воротами в місто є автостанція №2, яка знаходиться поруч - це ще одна, так би мовити, фішка Стрия, яка яскраво контрастує з вишуканістю, побачених в центрі міста, будинків австрійської доби. Ласкаво просимо в Стрий - місто контрастів.
|
