На головну Команда  | 
Сарни УКР | РУС
В Сарни я прибув приміським поїздом з Рівного. Дизель був під зав'язку забитий грибниками, які, озброївшись пустими пластиковими відрами, з нетерпінням чекали своєї зупинки, оцінюючи поглядом мисливця ймовірний врожай грибів через вікно поїзда.

В поїзді Здолбунів - Сарни

Пейзажі за вікном одноманітні і водночас екзотичні - сотні квадратних кілометрів лісів, боліт і торфяників, які тягнуться вздовж залізної дороги на протязі майже всього часу поїздки.

Залізничний вокзал Сарни

Залізниця Лунінець - Рівне будувалась в надзвичайно складних умовах і була відкрита для руху поїздів в 1885 році і в деякій мірі оживила цей заболочений регіон. Після будівництва залізниці, неподалік села Сарни, розташованого на березі річки Случ, з'явилася невелика однойменна станція, яка фактично була лише зупиночним пунктом. Але після будівництва в 1902 році залізної дороги Київ - Коростень - Ковель, яка теж пройшла через Сарни, село швидко трансформується в вузлову залізничну станцію.

Залізнична станція Сарни і голуби на даху вокзалу

Сьогодні, більш-менш динамічний ритм життя, Сарнам задають кілька промислових підприємств і звичайно залізнична станція, навколо якої і виросло місто.

Залізнична станція Сарни

Туристична привабливість Сарн - близька до нуля, туристам з витонченим смаком дивитися тут особливо немає на що, але тим не менше місто охайне і затишне, ну і звичайно по своєму особливе.

Сарни

Залізничний вокзал в Сарнах - острівного типу, з обох боків він завжди затиснутий цистернами і вантажними вагонами, тому попасти сюди можна лише через надземний перехід. Доволі оригінальний, з архітектурної точки зору, вокзал, та й вся привокзальна площа в цілому, виглядають в деякій мірі аскетично і похмуро, тому, для слабких духом туристів, знайомство з Сарнами краще почати з огляду адміністративного центру міста, який розкинувся на схід від залізничної станції. Але для людей, зацікавлених залізницею і залізничною інфраструктурою, станція Сарни безумовно викличе лише позитивні емоції.

Сарни. Вечір в залі очікування

Одразу за рейками знаходиться оновлений і свіжовідреставрований "Залізнодорожний" парк, на території якого збудована Свято-Покровська церква.

"Залізнодорожний" парк

Гарна, велична будівля церкви, різко контрастує з розташованою поруч, змученою цілодобовим режимом роботи, залізничною станцію.

"Залізнодорожний" парк. Свято-Покровська церква

Парк Залізничників і Свято-Покровська церква

Від церкви до площі з простою, але влучною назвою - "Центральна", тягнеться не менш красномовна вулиця "Широка".

Вулиця "Широка". Пам'ятник СУ-76И

Архітектура Сарн чимось унікальним не вражає. Сучасний вигляд міста сформувався вже після війни, в 60-х, 70-х роках XX сторіччя.

Проспект "Широкий". Відділення банку

Проспект "Широкий". Міська рада

Під час другої світової війни, після боїв за Сарненський залізничний вузол, місто було майже повністю зруйноване. Крім залізничного вокзалу, який дивом вцілів, в Сарнах залишилось зовсім мало будинків початку XX сторіччя - періоду розбудови міста.

Сарни. Центр

Вулиця Широка, перетинаючись з вулицею Белгородською, утворює величезну площу, яка і є умовним центром міста. Колись на цій площі організовувались міські ярмарки, на яких торгували переважно сільськогосподарськими товарами. Зараз на головній площі Сарн проходять всі урочисті події міста, концерти і гулянки.

Сарни

Сарни

По вулиці Белгородській, яка тягнеться з півночі на південь майже через все місто, знайти щось цікаве для туриста важко - звичні для будь-якого міста п'ятиповерхові будинки, кілька невеликих підприємств, магазини. Але, незважаючи на однотипність забудови, Сарни, по крайній мірі в центрі, виглядають дуже охайно і навіть, я б сказав - стильно.

Сарни. Центр

Вулиця Белгородська. Магазин будівельних матеріалів. Продавщиця в дверях магазину чекає покупців

Вздовж річки Случ, яка омиває Сарни зі сходу, розтягнувся житловий район Доротичі - в минулому село Доротичі, яке було приєднане до Сарн на початку 80-х.

Церква Доротичі

Случ. Вечір

В Доротичах, на березі Случа, є дерев'яна церква, яку місцеві називають просто - церква Доротичі. Церква, між іншим, є пам'яткою архітектури XVIII століття. Правда любителю дерев'яної архітектури волинської школи підступитися до неї буде важко, з одного боку Случ заважає, з іншого - чиїсь городи, одним словом естетичне задоволення від побаченого - не велике.

Набережна

По вулиці Набережній, яка тягнеться від церкви вздовж Случа, виходжу до Сарненського економічного ліцею, і по вулиці Технічній повертаю до автовокзалу.

Автовокзал Сарни. Центральний вхід, як це часто буває - замкнутий

Сарненська автостанція знаходиться відносно далеко від залізничного вокзалу - на перехресті вулиці Белгородської і Технічної. Відстань між двома вокзалами - майже три кілометри, тому швидко пересісти з поїзда на автобус, чи навпаки, не получиться, навіть на таксі.

Вулиця Червоноармійська - колишня Костьольна

На цьому місці залишаємо східну частину міста і через залізничні колії, які розділяють Сарни на два райони, переходимо в західну частину міста.

Костел в Сарнах. 1930-ті роки

В західній частині міста, по вулиці Червоноармійській - або ж колишній Костельній, знаходиться католицький костел - ще одна архітектурна пам'ятка Сарн.

Костел

Будівництво костьолу в Сарнах розпочалося в 1936 році і було закінчене в 1939-му, одночасно з початком другої світової війни. На старих художніх листівках костел в Сарнах зображений з дзвіницею, яка, очевидно, так і не була добудована.

Вулиця Вячеслава Чорновола. Праворуч школа №4

Районний будинок культури. Дорожники стелять асфальт

Недалеко від костьолу, по вулиці Чорновола, поруч із школою №4, знаходиться районний будинок культури, а трохи далі знаходиться парк Героїв Майдану, який розтягнувся вздовж вулиці Суворова.

Вулиця Суворова. Районна лікарня

Поштове відділення. Колишня будівля повітового управління - wydzial powiatowy

Вулиця Суворова - одна з головних транспортних магістралей міста. Для Сарн, так само як і для інших міст, на території яких розташовані великі залізничні станції, притаманна своя внутрішня специфіка транспортного сполучення в межах міста. В Сарнах - переїхати через колії залізничної станції можна саме по вулиці Суворова, яка з'єднує два райони міста шляхопроводом, перекинутим через рейки.

Автобусна зупинка "Педагогічний коледж"

Герб Сарн

Своя особлива фішка Сарн - символіка міста. Дику козулю Сарну, яка є символом міста і зображена на гербі Сарн, можна побачити скрізь - в місті, напевно, немає ні однієї автобусної зупинки без герба із зображенням Сарни.

Вулиця Просвіти. Закинутий кінотеатр

Дитяча музична школа

Ну і на останок - трохи вулиці Просвіти, яка розтягнулась недалеко від парку залізничників. Вулиця знаходиться трохи в стороні від центру міста, тому тут тихо і не багатолюдно. Головні муніципальні об'єкти міста на вулиці Просвіти - музична школа, краєзнавчий музей і закинуте приміщення колишнього кінотеатру, яке своїм виглядом занурює нас в щасливе радянське минуле 60-х, 70-х років XX сторіччя.

Вулиця Просвіти

Меморіальна табличка на краєзнавчому музеї повідомляє про те, що під час другої світової війни саме в цьому районі міста знаходилось гетто, в якому утримувались переважно єврейські полонені.

Редакція газети "Сарненські новини"

Трохи далі, за поворотом знаходиться редакція газети "Сарненські новини". Чогось унікального на вулиці немає, але архітектура будинків тут помітно відрізняється від типової радянської забудови в центрі Сарн, що, звичайно, і приваблює погляд приїжджого туриста.

жовтень 2015