В Сарни я прибув приміським поїздом з Рівного. Дизель був під зав'язку забитий грибниками, які, озброївшись пустими пластиковими відрами, з нетерпінням чекали своєї зупинки, оцінюючи поглядом мисливця ймовірний врожай грибів через вікно поїзда.
|
|
В поїзді Здолбунів - Сарни
|
Пейзажі за вікном одноманітні і водночас екзотичні - сотні квадратних кілометрів лісів, боліт і торфяників, які тягнуться вздовж залізної дороги на протязі майже всього часу поїздки.
|
|
Залізничний вокзал Сарни
|
Залізниця Лунінець - Рівне будувалась в надзвичайно складних умовах і була відкрита для руху поїздів в 1885 році і в деякій мірі оживила цей заболочений регіон. Після будівництва залізниці, неподалік села Сарни, розташованого на березі річки Случ, з'явилася невелика однойменна станція, яка фактично була лише зупиночним пунктом. Але після будівництва в 1902 році залізної дороги Київ - Коростень - Ковель, яка теж пройшла через Сарни, село швидко трансформується в вузлову залізничну станцію.
|
|
Залізнична станція Сарни і голуби на даху вокзалу
|
Сьогодні, більш-менш динамічний ритм життя, Сарнам задають кілька промислових підприємств і звичайно залізнична станція, навколо якої і виросло місто.
|
|
Залізнична станція Сарни
|
Туристична привабливість Сарн - близька до нуля, туристам з витонченим смаком дивитися тут особливо немає на що, але тим не менше місто охайне і затишне, ну і звичайно по своєму особливе.
|
|
Сарни
|
Залізничний вокзал в Сарнах - острівного типу, з обох боків він завжди затиснутий цистернами і вантажними вагонами, тому попасти сюди можна лише через надземний перехід. Доволі оригінальний, з архітектурної точки зору, вокзал, та й вся привокзальна площа в цілому, виглядають в деякій мірі аскетично і похмуро, тому, для слабких духом туристів, знайомство з Сарнами краще почати з огляду адміністративного центру міста, який розкинувся на схід від залізничної станції. Але для людей, зацікавлених залізницею і залізничною інфраструктурою, станція Сарни безумовно викличе лише позитивні емоції.
|
|
Сарни. Вечір в залі очікування
|
Одразу за рейками знаходиться оновлений і свіжовідреставрований "Залізнодорожний" парк, на території якого збудована Свято-Покровська церква.
|
|
"Залізнодорожний" парк
|
Гарна, велична будівля церкви, різко контрастує з розташованою поруч, змученою цілодобовим режимом роботи, залізничною станцію.
|
|
"Залізнодорожний" парк. Свято-Покровська церква
|
|
|
Парк Залізничників і Свято-Покровська церква
|
Від церкви до площі з простою, але влучною назвою - "Центральна", тягнеться не менш красномовна вулиця "Широка".
|
|
Вулиця "Широка". Пам'ятник СУ-76И
|
Архітектура Сарн чимось унікальним не вражає. Сучасний вигляд міста сформувався вже після війни, в 60-х, 70-х роках XX сторіччя.
|
|
Проспект "Широкий". Відділення банку
|
|
|
Проспект "Широкий". Міська рада
|
Під час другої світової війни, після боїв за Сарненський залізничний вузол, місто було майже повністю зруйноване. Крім залізничного вокзалу, який дивом вцілів, в Сарнах залишилось зовсім мало будинків початку XX сторіччя - періоду розбудови міста.
|
|
Сарни. Центр
|
Вулиця Широка, перетинаючись з вулицею Белгородською, утворює величезну площу, яка і є умовним центром міста. Колись на цій площі організовувались міські ярмарки, на яких торгували переважно сільськогосподарськими товарами. Зараз на головній площі Сарн проходять всі урочисті події міста, концерти і гулянки.
|
|
Сарни
|
|
|
Сарни
|
По вулиці Белгородській, яка тягнеться з півночі на південь майже через все місто, знайти щось цікаве для туриста важко - звичні для будь-якого міста п'ятиповерхові будинки, кілька невеликих підприємств, магазини. Але, незважаючи на однотипність забудови, Сарни, по крайній мірі в центрі, виглядають дуже охайно і навіть, я б сказав - стильно.
|
|
Сарни. Центр
|
|
|
Вулиця Белгородська. Магазин будівельних матеріалів. Продавщиця в дверях магазину чекає покупців
|
Вздовж річки Случ, яка омиває Сарни зі сходу, розтягнувся житловий район Доротичі - в минулому село Доротичі, яке було приєднане до Сарн на початку 80-х.
|
|
Церква Доротичі
|
|
|
Случ. Вечір
|
В Доротичах, на березі Случа, є дерев'яна церква, яку місцеві називають просто - церква Доротичі. Церква, між іншим, є пам'яткою архітектури XVIII століття. Правда любителю дерев'яної архітектури волинської школи підступитися до неї буде важко, з одного боку Случ заважає, з іншого - чиїсь городи, одним словом естетичне задоволення від побаченого - не велике.
|
|
Набережна
|
По вулиці Набережній, яка тягнеться від церкви вздовж Случа, виходжу до Сарненського економічного ліцею, і по вулиці Технічній повертаю до автовокзалу.
|
|
Автовокзал Сарни. Центральний вхід, як це часто буває - замкнутий
|
Сарненська автостанція знаходиться відносно далеко від залізничного вокзалу - на перехресті вулиці Белгородської і Технічної. Відстань між двома вокзалами - майже три кілометри, тому швидко пересісти з поїзда на автобус, чи навпаки, не получиться, навіть на таксі.
|
|
Вулиця Червоноармійська - колишня Костьольна
|
На цьому місці залишаємо східну частину міста і через залізничні колії, які розділяють Сарни на два райони, переходимо в західну частину міста.
|
|
Костел в Сарнах. 1930-ті роки
|
В західній частині міста, по вулиці Червоноармійській - або ж колишній Костельній, знаходиться католицький костел - ще одна архітектурна пам'ятка Сарн.
|
|
Костел
|
Будівництво костьолу в Сарнах розпочалося в 1936 році і було закінчене в 1939-му, одночасно з початком другої світової війни. На старих художніх листівках костел в Сарнах зображений з дзвіницею, яка, очевидно, так і не була добудована.
|
|
Вулиця Вячеслава Чорновола. Праворуч школа №4
|
|
|
Районний будинок культури. Дорожники стелять асфальт
|
Недалеко від костьолу, по вулиці Чорновола, поруч із школою №4, знаходиться районний будинок культури, а трохи далі знаходиться парк Героїв Майдану, який розтягнувся вздовж вулиці Суворова.
|
|
Вулиця Суворова. Районна лікарня
|
|
|
Поштове відділення. Колишня будівля повітового управління - wydzial powiatowy
|
Вулиця Суворова - одна з головних транспортних магістралей міста. Для Сарн, так само як і для інших міст, на території яких розташовані великі залізничні станції, притаманна своя внутрішня специфіка транспортного сполучення в межах міста. В Сарнах - переїхати через колії залізничної станції можна саме по вулиці Суворова, яка з'єднує два райони міста шляхопроводом, перекинутим через рейки.
|
|
Автобусна зупинка "Педагогічний коледж"
|
|
|
Герб Сарн
|
Своя особлива фішка Сарн - символіка міста. Дику козулю Сарну, яка є символом міста і зображена на гербі Сарн, можна побачити скрізь - в місті, напевно, немає ні однієї автобусної зупинки без герба із зображенням Сарни.
|
|
Вулиця Просвіти. Закинутий кінотеатр
|
|
|
Дитяча музична школа
|
Ну і на останок - трохи вулиці Просвіти, яка розтягнулась недалеко від парку залізничників. Вулиця знаходиться трохи в стороні від центру міста, тому тут тихо і не багатолюдно. Головні муніципальні об'єкти міста на вулиці Просвіти - музична школа, краєзнавчий музей і закинуте приміщення колишнього кінотеатру, яке своїм виглядом занурює нас в щасливе радянське минуле 60-х, 70-х років XX сторіччя.
|
|
Вулиця Просвіти
|
Меморіальна табличка на краєзнавчому музеї повідомляє про те, що під час другої світової війни саме в цьому районі міста знаходилось гетто, в якому утримувались переважно єврейські полонені.
|
|
Редакція газети "Сарненські новини"
|
Трохи далі, за поворотом знаходиться редакція газети "Сарненські новини". Чогось унікального на вулиці немає, але архітектура будинків тут помітно відрізняється від типової радянської забудови в центрі Сарн, що, звичайно, і приваблює погляд приїжджого туриста.
|
