Самбір має чудове транспортне сполучення як зі Львовом так і з сусідніми районними центрами. Зі Львова до Самбора маршрутні таксі їдуть прямо від залізничного вокзалу з інтервалом в кілька хвилин, так шо довго шукати транспорт не треба.
|
|
Львів - Сянки
|
Приїхавши вранці до Львова, я проігнорував автобусних перевізників, які гніздилися ледве не перед самим входом до касового залу, і пішов шукати правди на приміському залізничному вокзалі. Зі Львова до Самбора їздить кілька електричок на день так шо проблем із залізничним сполученням тут немає. Купивши квиток до Самбора, пішов до залитої ранковим Львівським туманом платформи номер один, де вже був поданий на посадку електропоїзд Львів-Сянки. Незважаючи на масовість автобусних перевезень електричка була нашпигована пасажирами від першого до останнього вагону.
|
|
Самбір. Залізничний вокзал
|
Самбір вразив зразу, тільки-но я виліз з електрички і ступив ногами на посадочну платформу. Привокзальна площа валить з ніг своєю акуратністю. Красавчик вокзальчик з усіх боків вималюваний фарбою і ретельно вимитий. Видно шо вокзал в ходу і в місцях скупчення народу він в міру затертий і потребує косметичного ремонту, але загальної картини це не псує. Зразу за залізничним вокзалом місце кучкування приміських і міжміських автобусів. Ясно шо порядку тут поменше чим на території залізничного вокзалу, але саме територія автовокзалу являється основним транспортним вузлом містечка.
|
|
Самбір
|
Зорієнтувавшись на місцевості, прохожу кілька сотень метрів і попадаю в центр Самбора. Містечко вражає своєю акуратністю і різноманітністю. Йдучи по вулиці, важко сконцентруватися на чомусь одному - витріщаєшся на всі боки намагаючись роздивитися все зразу.
|
|
Самбір
|
Перших пів години знаходжусь в режимі хаотичного збору інформації і клацаю фотоапаратом на всі боки, боячись пропустити хоча б один цікавий будинок чи якусь стару вуличку.
|
|
Будинок науково-технічної творчості. м. Самбір
|
Швидко захекавшись від такого динамічного способу дослідження містечка, поступово почав приходити до тями. Зупинився, сховав фотоапарат і з роздзявленим ротом оглянувся навколо. Самбір це не те місто, де треба з картою в руках шукати старезний будиночок якогось панича. Тут важко побачити п'ятиповерхівку збудовану в 80-х роках XX століття, тут простіше знайти будинок часів Австрійської імперії.
|
|
Самбір
|
В Самборі присутня якась своя, притаманна тільки цьому містечку атмосфера. Вузькі коротенькі вулички, старі будинки, бруківка на дорозі, раритетні електричні стовпи й фонарі і неймовірна кількість аптек.
|
|
Перехрестя
|
Неабияка акуратність містечка вражає в самих непердбачуваних місцях. Ясно шо по далеких закутках можна понаходити купи сміття, куди ж без цього, але дошки оголошень агенств нерухомості справляють неймовірне враження.
|
|
Дошка оголошень агенства нерухомості
|
Історія Самбора починається в далекому XIV столітті. Одна з найстаріших пам'яток містечка - оборонний костел Іоана Хрестителя. Важко повірити, але ця оборонна будівля стоїть тут з 1530 року.
|
|
Костьол Іоана Хрестителя
|
Центральну частину міста прикрашає міська ратуша. Перша в Самборі ратуша була збудована ще в XV столітті, але зважаючи на такі буремні роки, простояла вона не довго і вщент згоріла після чергового нальоту татар.
|
|
Ратуша
|
Сучасна ратуша була збудована в XVII столітті і впродовж свого життя кільканадцять разів перебудовувалась і ремонтувалась.
|
|
Ратуша
|
Все міське життя крутиться навколо ратуші. Вдень в ратуші працює міська адміністрація, а ввечері до ратуші сходиться потусуватись місцевий народ - посидіти на лавках, попити пива. Варто зазначити, шо місцеве населення Самбора досить привітне і дружелюбне. Цікавий контраст помічається близько шостої години вечора - в цей час вулиці містечка майже повністю пустіють, де-не-де проскочить автомобіль чи пройде якась бабця, людей старшого віку практично ніде не видно. Проходить ще якихось пів години і вулиці наповнюються молодшим поколінням, яке під вечір виходить потусуватись в місто.
|
|
Костел святого Станіслава і монастир Бернардинців
|
Не далеко від ратуші стоїть монастир Бернардинців 1751 року, зараз в ньому розміщується Самбірське училище культури. Тут же, притулившись до монастиря, стоїть костел святого Станіслава. Зараз костел має досить екзотичне призначення. Він переобладнаний в концертний зал органної та камерної музики. Концерти проходять по суботах в 11.00.
|
|
Концертний зал органної та камерної музики
|
По вулиці Церковній, поруч з костьолом і монастирьом, стоїть Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Церква, монастир і костьол, разом з усіма своїми келіями, пристроєні так тісно один до одного, шо розібратись де чія територія досить складно.
|
|
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
|
Біля церкви мене зустріла когорта циганчат, і поки я клацав фотоапаратом, швиденько випросили в мене жменю копійок.
Не далеко від церкви знаходиться міський ринок. Як правило наявність ринку перетворює всі сусідні вулиці на суцільний смітник з купою торгових точок на кожному кутку. В Самборі ж все по своєму. Ринок тут живе в повній гармонії з містом, акуратно розмістившись на своїй торговій площі, а навколобазарні магазинчики попритулювалися вздовж вулиці, охайно виблискуючи вивісками.
|
|
Самбір
|
Вулиця Івана Франка неймовірно контрастує з вузенькими переповненими народом вуличками біля базару. По Івана Франка, 2 знаходиться грандіозна будівля повітового суду, яка була збудована в 1909 році. Зараз тут розміщується Дрогобицький державний педагогічний Університет.
|
|
Дрогобицький державний педагогічний Університет ім. Івана Франка. Самбір
|
Ще одна грандіозна споруда Самбора - військовий госпіталь. Монументальна споруда, схожа на замок, є частиною монастиря Бригідок, збудованого в XVII столітті. Монастир був ліквідований в далекому XVIII столітті, зараз його приміщення поділили між собою швейна фабрика і військовий госпіталь.
|
|
Військовий госпіталь
|
Тинятися по Самбору без карти чи будь-якої ідеї - то неймовірне задоволення. Просто диву даєшся - як в одному місті вмістилося стільки всього прикольного.
|
|
Електричний стовп
|
Протинявшись по Самбору близько 7-ми годин підряд, не враховуючи коротенької перерви на обід, мене до цих пір не покидає відчуття того шо я ще там не нагулявся. Містечко досить різноманітне і провівши тут всього один день тільки розгулюється апетит з очевидним бажанням приїхати сюди знову.
|
