Якщо є бажання і ви нікуди не поспішаєте, а їдете в Рогатин лише за новими враженнями, то я рекомендував би поїхати поїздом. Для когось, звичайно, це буде новиною, але в Рогатині є залізниця - кожного дня з Тернополя сюди їздить приміський поїзд, поїздка в якому гарантує купу нових вражень. День мого від'їзду був п'ятницею і натовп тернопільських дачників безцеремонно влетів в вагон, затягнувши мене разом з собою і зануривши на деякий час всіх пасажирів поїзда в свої одвічні проблеми підвищення врожайності і боротьби з шкідниками. Але вже за кілька зупинок від Тернополя більшість пасажирів залишила поїзд і в вагонах стало тихо і спокійно...
|
|
Тернопільщина і Івано-Франківщина з вікна поїзда
|
Залізниця Тернопіль - Ходорів була прокладена в кінці XIX столітті, в мальовничому місці між невисоких гір, які формують високогірну частину Подільської височини. На будь-якій карті видно, що залізнична гілка Тернопіль - Ходорів тягнеться майже паралельно магістральній залізниці Тернопіль - Львів, тому деякий час вона була стратегічною транспортною магістраллю, яка розвантажувала Львівський залізничний вузол під час перевезення вантажів в напрямку "схід - захід", але враховуючи великі перепади висот і велику кількість кривих, швидкість руху поїздів тут завжди була низькою.
|
|
Тернопільщина і Івано-Франківщина з вікна поїзда
|
Майже всю дорогу я простояв, висунувши голову у відчинене вікно, насолоджуючись красотою місцевої природи - залізниця в'ється по схилах пагорбів, відкриваючи перед пасажирами поїзда фантастичні краєвиди так званого Рогатинського опілля - географічно етнічного регіону на території Тернопільської і Івано-Франківської областей.
|
|
Тернопільщина і Івано-Франківщина з вікна поїзда
|
Поїзд з Тернополя до Рогатина доїжджає за три з половиною години, але їхати не нудно. Поїздку швидше сприймаєш як безкоштовну екскурсію, яка входить у вартість квитка, а не просто переміщення з точки А в точку В.
|
|
Центр міста. Рогатинська гімназія імені Володимира Великого і магазин "Прикарпатський коровай"
|
Отже Рогатин. Почнемо з центру міста, але насамперед кілька історичних фактів без яких Рогатин не був би самим собою. Як укріплене місто, з чіткою структурою вулиць, Рогатин почав формуватися орієнтовно в XV - XVI столітті. Завдяки вигідному місцю розташування - на півдорозі між Львовом і Франківськом, Рогатин швидко розвивається як торговий центр, але періодичні набігти татар змушують місто оборонятися і в Рогатині зводиться укріплений замок, який до наших днів не дожив, залишивши тільки орієнтовні координати свого місця розташування.
|
|
Площа Роксолани. Колишня площа Ринок
|
Відома історична персона Рогатина - Анастасія Лісовська, вона ж Хюррем Султан, або ж просто Роксолана. Під час одного з татарських набігів на Рогатин дівчину забрали в полон татари. Згодом Настя попадає в гарем Османського султана Сулеймана I і через деякий час стає його четвертою дружиною - дружиною десятого султана Османської імперії - Сулеймана I.
|
|
Роксолана
|
Цікаво, що документів, які підтверджують той факт, що Роксолана народилась і жила саме в Рогатині немає, більш того - за однією з версій Роксолана народилась в містечку Чемерівці, яке знаходиться на території сучасної Хмельницької області. Але, незважаючи на всі бюрократичні і історичні невідповідності і неточності Рогатин взяв на себе тягар бути історичною батьківщиною однієї з дружин Сулеймана I, що, безумовно, додає місту свого власного колориту - центральна площа Рогатина була переіменована на площу Роксолани, в центрі якої в 1999 році пані Роксолані був встановлений симпатичний пам'ятник.
|
|
Костел Святого Миколая. 1666 рік
|
Але пам'ять про Настю Лісовську не єдине чим живе Рогатин, тому йдемо далі. Одна з найфундаментальніших архітектурних споруд Рогатина - католицький костел, важко уявити, але збудований він в 1666-му році. Коли попадаєш в центр міста, погляд одразу зупиняється на костьолі, котрий вражає своєю монументальністю. І лише через кілька хвилин, озирнувшись довкола, помічаєш пам'ятник Роксолані і всю колишню Ринкову площу, забудовану переважно старими симпатичними будинками початку XX століття.
|
|
Костел Святого Миколая. Оглядовий майданчик на вежі
|
Костел пережив кілька реконструкцій і перебудов і чудом залишився живим в часи Радянського Союзу. Незважаючи на те, що пройшло кілька сотень років після початку будівництва, в зовнішньому вигляді будівлі до цього часу помічається легка середньовічність, котра проявляється в дрібних деталях.
|
|
Площа Роксолани
|
Як я вже згадував вище, площа Роксолани забудована переважно будинками початку XX століття, але сучасна архітектура, переважно радянського періоду, в центрі міста теж зустрічається.
|
|
Площа Роксолани, 19. Церква Різдва
|
В протилежному кутку площі Роксолани, виблискуючи свіжопофарбованими стінами, стоїть чи не найстаріша будівля міста - церква Різдва Богородиці. Вважається, що збудована вона була в XV столітті, але після кількох реконструкцій і відновлювальних робіт, які проводились після війни, церква фактично була відбудована заново.
|
|
Церква Різдва
|
Під час глобальної реставрації кожний етап відновлювальних робіт завжди осучаснює стару будівлю, розчиняючи залишки унікальних архітектурних особливостей в щойно покладеній свіжій штукатурці на стінах будівлі, тому часто, те що колись було витвором майстрів своєї епохи, з часом непомітно трансформується в новий будинок і церква Різдва в Рогатині не виключення - про будівлю, якій виповнилось вже кілька сотень років, нагадують лише залишки старого муру, яким до цього часу обнесена церква.
|
|
Магазин "Техніка"
|
Йдемо далі. В якості привітання з минулого, яскраво виділяючись поміж будинків австро-угорського періоду, поруч з церквою Різдва, до цього часу стоїть артефакт "вісімдесятих" - типовий радянський магазин "Техніка". Союзу немає вже більше двадцяти років - а магазин працює. То є класика радянської архітектури - типовий проект меблевого магазину, який до цього часу можна зустріти по всьому бувшому Союзу, переважно у невеликих містах.
|
|
Вулиця Шевченка
|
З площі Роксолани повернемо на вулицю Шевченка і пройдемось трохи містом. Поруч з площею, в непримітній будівлі, яку можна ідентифікувати лише по табличці на стіні, знаходиться рогатинська міська рада.
|
|
Вулиця Івана Франка. Районна бібліотека
|
До речі, раніше міська управа, або по місцевому - магістрат, деякий час знаходилась по вулиці Івана Франка, в будинку номер 8, зараз тут - районна бібліотека.
|
|
Рогатинська школа №2
|
Далі по вулиці Шевченка знаходиться школа №2. Чимось особливим будівля не відрізняється, хіба що яскравим кольором. Збудована школа була в кінці XIX століття і на сьогодні є одним з найстаріших навчальних закладів міста.
|
|
Єврейське кладовище
|
Якщо за школою повернути праворуч і рухатись вуличками в південному напрямку, то попадемо на старе єврейське кладовище, котре традиційно знаходиться на височезному пагорбі, з якого видно практично все місто. Вцілілих надгробків залишилось дуже мало, але пам'ятна табличка повідомляє, що це є одне з найдавніших поховань на території Україні.
|
|
Рогатин. Церква Святого Миколая. XVIII століття
|
Поруч з кладовищем із-за кущів виглядають верхівки церкви Святого Миколая - ще однієї архітектурної пам'ятки міста, яка датується XVIII століттям.
|
|
Драбинка для курей недалеко від кладовища
|
Дійсно, район міста, де розташоване єврейське кладовище є найстарішою частиною Рогатина - десь приблизно на цьому місці в XVI столітті і був зведений Рогатинський замок, навколо якого і почав розбудовуватись сучасний Рогатин. Місцина тут справді цікава, спускаючись стежкою вниз до старого елеватору, який знаходиться не так вже й далеко від центру міста, значні перепади висот в різних кінцях вулиці помічаються неозброєним оком - напевно десь тут і були оборонні вали колишнього Рогатинського замку.
|
|
Рогатин. Вулиця Галицька
|
|
|
Рогатин. Вулиця Галицька
|
Але повернемось в центр Рогатина на вулицю Галицьку, яка тягнеться через все місто і розрізає Рогатин на дві майже рівні половинки.
|
Перехрестя вулиці Галицької і Франка. Будівля колишнього народного дому.
Зараз будинок ділять кафе "Хвилинка" і райспоживспілка
|
Північна околиця міста чимось особливим навряд чи здивує середньостатистичного туриста - хіба що м'ясокомбінатом і хімзаводом, але рухаючись по вулиці Галицькій ближче до центру, Рогатин оживає, цікавих будинків стає все більше і місто набуває свого особливого вигляду.
|
|
Вулиця Галицька
|
В центрі міста знову проходимо через площу Роксолани, залишаємо позаду католицький костел і йдемо вулицею Галицькою далі, на південну околицю Рогатина.
|
|
Рогатин. Колишній будинок товариства "Сокіл". Кінець XIX століття
|
|
|
Скульптура біля будинку дитячої творчості
|
Навпроти, в деякій мірі, типової будівлі районної адміністрації стоїть цікавий будинок колишнього товариства "Сокіл", в якому розташована школа естетичного виховання, або по простому - будинок дитячої творчості.
|
|
Будинок по вулиці Данила Галицького. 1914 рік
|
|
|
Будинок по вулиці Данила Галицького. 1911 рік
|
Повернувши на перехресті ліворуч, на вулицю Данила Галицького, попадемо на залізничний вокзал, куди я приїхав кілька годин тому поїздом з Тернополя. Пасажирські поїзди через Рогатин не їздять, тому вокзал оживає лише по прибуттю приміського дизеля.
|
|
Залізничний вокзал Рогатин
|
Якщо ж по вулиці Галицькій іти прямо і нікуди не звертати, то рано чи пізно дійдемо до Рогатинського автовокзалу, який буде стояти ліворуч від дороги. Транспортними проблемами Рогатин не страждає - як для райцентру, то автобусів через місто проїжджає дуже багато, якщо взяти карту України, то видно, що місто стоїть на перетині основних транспортних магістралей Івано-Франківської і Львівської областей.
|
|
Автовокзал Рогатин
|
Відстань від Рогатина до Івано-Франківська, Стрия, Львова і Тернополя приблизно однакова - близько 70 кілометрів, що значно полегшує транспортне сполучення з містом. Єдина незручність - місце розташування автовокзалу, звідки до центру Рогатина треба тіліпати хвилин з двадцять, хоча мені подібні екскурсії околицями міста завжди подобалися.
|
