На головну Команда  | 
Райгород УКР | РУС
Село Райгород розташувалось в мальовничій місцині Вінницької області, по дорозі між Гайсином і Немировом. Щодня через Райгород проноситься мільйон автомобілів, стратегічне шосе М12 проходить точно посеред села і наповнює вулички грохотом грузовиків, які везуть вантаж з центру України в Вінницю, Хмельницький, Тернопіль і далі на захід.

Райгород

Проїжджаючи через село на автобусі, помічаєш лише бабок, які сидять вздовж дороги і торгують якимось питвом, закускою до нього, яблуками та картоплею. З вікна автобуса чимось оригінальним Райгород не відрізняється від інших сіл.

Церква

Виходимо в центрі села. Центр Райгороду легко ідентифікується по великій концентрації генделиків і магазинчиків. Осторонь дороги, сховавшись за високими деревами і кам'яним муром, стоїть дерев'яна церква. За церквою в радянські часи заклали невеличкий парк, а ще далі на мальовничому схилі зробили спортивну площадку.

Спортивна площадка

З витоптаного школярами футбольного поля відкривається чудова панорама поділля. Древні трипільські племена знали де селитися. Не просто так за кілька кілометрів звідси, ближче до Немирова, розташоване відоме скіфське городище - одне з найбільших древніх поселень.

Старе кладовище

Одним боком футбольне поле влазить в старе кладовище. Поміж відносно сучасних могил 60-70-х років XX століття, зустрічаються цікаві надгробки середини XIX початку XX століття.

Старе кладовище

Очевидно при будівництві спортивної площадки і зведенні монументу, який стоїть поруч, на старе кладовище не звертали уваги, так як по території валяється повно уламків могильних плит.

Райгород. Залінична станція Самчинці

Вертаємось від кладбища до дороги, дивимось наліво, направо шоб нас не розчавила вантажівка і переходимо на іншу сторону шосе. Знаходимо між будинками перший ліпший провулочок і проходимо метрів 300. Вуличка опускається все нижче і нижче, під ногами замість чорнозему починає зустрічатися граніт, а ще через сотню метрів земля різко зникає і очам відкривається чудова панорама Південного Бугу і залізної дороги, яка проходить практично під селом.

Станція Самчинці

З автобуса всю цю красу не видно. Буг так хитро викручується між пагорбами, що річки не видно ні в центрі села ні з високого пагорбу за селом. А залізна дорога так схована в кущах шо побачити її можна тільки перед самим Немировом, коли поїзд виїжджає із зарощів і проїжджає над автомобільним шосе по вузькому одноколійному мосту.

Станція Самчинці

Назва залізничної станції в Райгороді збігається з назвою сусіднього села Самчинці. Станція обслуговує гранітний кар'єр. Тут завжди повно вантажних вагонів, по рейках цілий день ганяє маневровий локомотив з вагонами навантаженими щебенем. З пасажирських поїздів тут їздить народний 668-й поїзд Гайворон - Вінниця.

Станція Самчинці

Станція і всі станційні будівлі практично вирубані в скелі. Територія кар'єру починається зразу за станцією про що і говорить попереджувальна табличка біля блок-посту.

Кар'єр

Завдяки специфічному ландшафту і граніту під рейками, залізна дорога прокладена практично по самому берегу річки. Поїздку 667-м поїздом з Вінниці до Гайворона мимо станції Самчинці можна сміливо назвати туристичним маршрутом. Вид на Буг з борту поїзда зачаровує і вбиває наповал.

Південний Буг

Літом береги Бугу засипані місцевими відпочиваючими, які п'ють горілку, варять раків і стрибають в воду вниз головою - одним словом розважаються так само як і ті хто поїхав в Крим, тільки безкоштовно і набагато цікавіше.

Південний Буг

Підвісний міст через Південний Буг

Поява понад Бугом поїзда тут завжди подія - п'яненькі дядьки в трусах хвастаються шашликами, піднімаючи шампурі чим повище, шоб пасажири в вагонах пустили слину, дітвора і пацанва вилазить з річки і передає пасажирам поїзда привіти пристойними і непристойними жестами, а розпарені на сонці пастухи, почувши гудок локомотива, ліниво зганяють з рейок корів.

667 Вінниця - Гайворон на станції Самчинці

Пасажирський поїзд з Вінниці до станції Самчинці приїжджає близько 18.00, досить зручний час шоб після прогулянки Райгородом всістись в поїзд і проїхатись далі на скільки хватить грошей і бажання.

вересень 2010