Село Райгород розташувалось в мальовничій місцині Вінницької області, по дорозі між Гайсином і Немировом. Щодня через Райгород проноситься мільйон автомобілів, стратегічне шосе М12 проходить точно посеред села і наповнює вулички грохотом грузовиків, які везуть вантаж з центру України в Вінницю, Хмельницький, Тернопіль і далі на захід.
|
Райгород
|
Проїжджаючи через село на автобусі, помічаєш лише бабок, які сидять вздовж дороги і торгують якимось питвом, закускою до нього, яблуками та картоплею. З вікна автобуса чимось оригінальним Райгород не відрізняється від інших сіл.
|
Церква
|
Виходимо в центрі села. Центр Райгороду легко ідентифікується по великій концентрації генделиків і магазинчиків. Осторонь дороги, сховавшись за високими деревами і кам'яним муром, стоїть дерев'яна церква. За церквою в радянські часи заклали невеличкий парк, а ще далі на мальовничому схилі зробили спортивну площадку.
|
Спортивна площадка
|
З витоптаного школярами футбольного поля відкривається чудова панорама поділля. Древні трипільські племена знали де селитися. Не просто так за кілька кілометрів звідси, ближче до Немирова, розташоване відоме скіфське городище - одне з найбільших древніх поселень.
|
Старе кладовище
|
Одним боком футбольне поле влазить в старе кладовище. Поміж відносно сучасних могил 60-70-х років XX століття, зустрічаються цікаві надгробки середини XIX початку XX століття.
|
Старе кладовище
|
Очевидно при будівництві спортивної площадки і зведенні монументу, який стоїть поруч, на старе кладовище не звертали уваги, так як по території валяється повно уламків могильних плит.
|
Райгород. Залінична станція Самчинці
|
Вертаємось від кладбища до дороги, дивимось наліво, направо шоб нас не розчавила вантажівка і переходимо на іншу сторону шосе. Знаходимо між будинками перший ліпший провулочок і проходимо метрів 300. Вуличка опускається все нижче і нижче, під ногами замість чорнозему починає зустрічатися граніт, а ще через сотню метрів земля різко зникає і очам відкривається чудова панорама Південного Бугу і залізної дороги, яка проходить практично під селом.
|
Станція Самчинці
|
З автобуса всю цю красу не видно. Буг так хитро викручується між пагорбами, що річки не видно ні в центрі села ні з високого пагорбу за селом. А залізна дорога так схована в кущах шо побачити її можна тільки перед самим Немировом, коли поїзд виїжджає із зарощів і проїжджає над автомобільним шосе по вузькому одноколійному мосту.
|
Станція Самчинці
|
Назва залізничної станції в Райгороді збігається з назвою сусіднього села Самчинці. Станція обслуговує гранітний кар'єр. Тут завжди повно вантажних вагонів, по рейках цілий день ганяє маневровий локомотив з вагонами навантаженими щебенем. З пасажирських поїздів тут їздить народний 668-й поїзд Гайворон - Вінниця.
|
Станція Самчинці
|
Станція і всі станційні будівлі практично вирубані в скелі. Територія кар'єру починається зразу за станцією про що і говорить попереджувальна табличка біля блок-посту.
|
Кар'єр
|
Завдяки специфічному ландшафту і граніту під рейками, залізна дорога прокладена практично по самому берегу річки. Поїздку 667-м поїздом з Вінниці до Гайворона мимо станції Самчинці можна сміливо назвати туристичним маршрутом. Вид на Буг з борту поїзда зачаровує і вбиває наповал.
|
Південний Буг
|
Літом береги Бугу засипані місцевими відпочиваючими, які п'ють горілку, варять раків і стрибають в воду вниз головою - одним словом розважаються так само як і ті хто поїхав в Крим, тільки безкоштовно і набагато цікавіше.
|
Південний Буг
|
|
Підвісний міст через Південний Буг
|
Поява понад Бугом поїзда тут завжди подія - п'яненькі дядьки в трусах хвастаються шашликами, піднімаючи шампурі чим повище, шоб пасажири в вагонах пустили слину, дітвора і пацанва вилазить з річки і передає пасажирам поїзда привіти пристойними і непристойними жестами, а розпарені на сонці пастухи, почувши гудок локомотива, ліниво зганяють з рейок корів.
|
667 Вінниця - Гайворон на станції Самчинці
|
Пасажирський поїзд з Вінниці до станції Самчинці приїжджає близько 18.00, досить зручний час шоб після прогулянки Райгородом всістись в поїзд і проїхатись далі на скільки хватить грошей і бажання.
|