Село Пархомівка, Володарського району Київської області. Звичайне Українське село з невеличкими хатками, коровами попід забором, ставочком з рибаками і покрученими сільськими вулицями.
Якшо їхати по автобану Київ-Одеса, то достатньо між Білою Церквою і Жашковом не провтикати поворот на Володарку. Повертаємо на Володарку і їдемо просто чудовою по якості асфальтовою дорогою, шукаємо ще один поворот на Ожегівку - і ми майже на місці.
|
|
Поворот на Ожегівку
|
Петляючи по Ожегівці ми ненароком попадаємо до Пархомівки. По дорозі яких-небудь розпізнавальних знаків про початок села не видно, але по карті вроді все сходиться. Знову крутимо кривими сільськими вуличками і доїжджаємо до річки. В рибаків, які вже обсіли водойму з надією когось зловити, вияснилось, шо це дійсно Пархомівка. Але глянувши трохи далі на той берег річки мені вже і самому стало ясно шо то є Пархомівка. В далині видніються верхівки Пархомівської церкви.
|
|
Пархомівка
|
Під'їжджаємо до церкви. Ранкове жовте сонце підсвічує височезні куполи церкви. В адміністративно-територіальному реєстрі України написано, що Пархомівка село з населенням в 810 чоловік. Бачити таку грандіозну споруду в маленькому селі чомусь незвично. І в голові трошки не вкладається чому вона стоїть саме тут, а не в якомусь здоровенецькому місті.
|
|
Покровська церква
|
|
|
Ворота
|
Пархомівка в кінці XIX століття була колишнім володінням інженера і підприємця Віктора Федоровича Голубєва. Після придбання поселення, Голубєв не жалів грошей на розвиток села. Було побудовано кілька шкіл, працювала лікарня, будучи інженером і просто розумним дядьком, Голубєв правильно відносився до розвитку сільського господарства, використовуючи сучасні сільськогосподарські машини і механізми.
|
|
Церква
|
Церква в Пархомівці була споруджена синами Голубєва вже після його смерті. Голубєв помер в 1903 році в Римі. Після смерті тіло Голубєва було перевезено сюди до Пархомівки де його і захоронили.
|
Здесь погребено тело действительного статского советника инженера путей сообщения Виктора Федоровича Голубева
Скончался в Риме 24 февраля 1903 года
|
|
|
Капличка
|
До речі оформлена церква мозаїками за ескізами Миколи Реріха, який був добрим знайомим одного з синів Голубєва.
|
|
Мозаїка
|
|
|
Мозаїка
|
Позаду церква виглядає зовсім по іншому, тут вже немає симетрії, характерної для центрального входу.
|
|
Церква
|
Тут же, на задньому дворі, загубившись в трьохметрових кущах захована ще одна архітектурна споруда. Більше всього, що раніше це була хатка священника, але не витримавши лихої долі і не дочекавшись остаточної реставрації так і стоїть в кущах.
|
|
Хатка
|
Видно, шо років з десять назад хатку пробували трошки відреставрувати, але не знайшовши пилки, шоб відпиляти зайві дошки, на цьому все закінчилось.
|
|
Хатка
|
Очевидно шо в радянські часи приміщення використовувалось для якихось потреб, про що свідчить коряво прибитий посеред охайної цегляної кладки радянський металічний плафон для лампочки.
В радянські часи церкву по традиції перетворили чи то в клуб чи то в якийсь склад. Її реставрація почалася в 80-х роках XX століття.
Рядом біля церкви посажено сад, в якому в 1994 було поставлено пам'ятник Віктору Федоровичу Голубєву.
|
|
Віктор Федорович Голубєв
|
Біля пам'ятника спокійно по сільському пасеться ряба корова, а трохи далі в кутку саду в кущах притулився якийсь механізм з епохи інженера Голубєва.
|
|
Механізм
|
Від'їхавши від церкви і проїхавшись по ранковому селу нами таки було знайдено розпізнавальні знаки села Пархомівка, на гербі якого красується покровська церква.
|
|
Пархомівка
|
|
