На головну Команда  | 
Охтирка УКР | РУС
Знайомство з Охтиркою почалося з 822-го поїзда Білопілля - Охтирка, яким я й приїхав в цей райцентр на півдні Сумської області. Залізна дорога до Охтирки - це 17-ти кілометрова залізнична гілка, яка тягнеться через поле до станції Кириківка на магістральній лінії Харків - Суми. Ганьба тим атласам і картам, на яких не нанесений цей шматок стальної магістралі. Будівництво залізної дороги до Охтирки почалося в далекому 1893-му році згідно з царським указом. Через два роки будівництва в Охтирку примчав перший вантажний паровоз. В кінці 50-х років минулого століття біля села Качанівка Охтирського району відкривають потужне нафтогазове родовище і через Охтирку починають возити сиру нафту. Сьогодні, крім вантажних поїздів, до міста кілька разів на день їздять приміські рейкові автобуси, які виграють у звичайних автобусів і в якості обслуговування і в швидкості перевезень.

Станція Охтирка

Залізничний вокзал в Охтирці знаходиться в північній частині міста. По суті це околиця міста, але до центру звідси йти недалеко. Витріщаючись на дерев'яні хати і оглядаючись на всі боки, просуваюсь потихеньку по вулиці Леніна в напрямку центру.

Охтирка. Типова архітектура

50-ти тисячна Охтирка вже далеко не село, в місті повно промислових підприємств, в центрі є навіть світлофори, але тут немає жахливої міської метушні, на вулицях якось по сільському затишно і навіть спокійно.

Гімназія по вулиці Фрунзе

Одна з центрових точок міста - площа Леніна. В центрі площі стоїть свіжорозфарбований золотистою фарбою Ленін від якого в різні боки розходиться пучок вулиць. Походивши по площі, беру курс в центр міста по вулиці Жовтневій.

Районний будинок культури

Перше шо вразило - районний будинок культури. Такого гігантського приміщення клубу я не бачив ніколи. Часто в клуб перетворювали костел чи церкву, руйнуючи дзвінницю і перебудовуючи центральний вхід, але ця будівля схоже збудована з нуля.

Спасо-Преображенська церква

Наступний, вартий уваги, об'єкт по вулиці Жовтневій - Спасо-Преображенська церква. Церква збудована в 1905 році. За часів Радянського союзу була частково зруйнована, зараз проводиться реставрація, яка зашілфувала масу дрібних і дуже цікавих деталей на стінах церкви.

Спасо-Преображенська церква

Друга центрова точка міста - площа Жовтнева. Тут, на перехресті між міським стадіоном і парком, стоїть величезний Покровський собор.

Покровський собор

Рядом з ним, буквально на відстані кількох десятків метрів - Введенська церква. Обидві споруди датуються XVIII століттям.

Введенська церква

Парк, який виріс по сусідству з собором, виглядає біднувато. Найефектніша паркова споруда - експресивний пам'ятник героям революціонерам Охтирщини.

Вечная слава героям революции, павшим за победу советской власти на Ахтырщине

Гуляючи по Охтирці, збився з наміченого курсу, і нарізаючи круги навколо центральної частини міста, надибав провулок Ілліча. Не дивно шо по провулку з такою назвою знайшлася ще одна - Георгіївська церква.

Церква Георгія переможця

Навпроти церкви, по тому ж провулку Ілліча, знаходиться станція юних техніків. Юних техніків поселили в цікавому й неординарному будинку, поруч з яким знаходяться залишки старої брами з п'ятисвічниками.

Станція юних техніків

Станція юних техніків

Тиняючись провулками, можна знайти досить колоритні розвалини, роздивлятися які на багато приємніше ніж сучасні новобудови обклеєні фарбованим пінопластом.

Охтирка

Охтирка

Колись подібною екзотикою могла похвалитися навіть столиця, але то було так давно, шо в це вже ніхто не вірить.

Фотографія

Сумиобленерго

Місто досить велике і оббігати всі закутки Охтирки за пів дня слабореально. Нечасті гості у вигляди туристів, які сюди все ж таки заїжджають, більш полюбляють центральну частину міста - два кілометри вулиці Жовтневої від площі Леніна до площі Жовтневої.

ЖД вокзал Охтирка

Назад вертаюсь теж поїздом. Часто буває так, шо приїжджати приходиться поїздом, а назад вертатись вже автобусом, із-за незручного графіка руху поїздів. У випадку з Охтиркою все люкс. Рейкові автобуси їдуть в зручний час і класно стикуються з транзитними поїздами.

липень 2011