Від Олександрії до Нової Праги приблизно 20 кілометрів дороги середньої паршивості, яку маршрутний ПАЗ, враховуючи маневри по місту, проїжджає трохи більше ніж за пів години.
|
Маршрутний ПАЗ на приміській платформі автовокзалу
|
Нова Прага не обділена транспортним сполученням. Для кількохтисячного містечка автобусів до райцентру їздить вдосталь. Тому, навіть враховуючи той факт, що сьогодні в Олександрії був базарний день, людей в автобусі на Нову Прагу, по сільських мірках, їхало зовсім не багато.
|
Нова Прага
|
|
Нова Прага і попереджувальний знак про не саму кращу дорогу
|
ПАЗ натужно реве, долаючи кілька останніх метрів затяжного підйому, врешті-решт минаємо дорожній знак з написом "Нова Прага", який стоїть на вершечку пагорбу і далі, вже накатом, спускаємось вниз в центр селища. Місцеві починають готуватися на вихід, проштовхуючи попереду себе клітчаті сумки, я ж виходжу на першій зупинці, чекаю поки від'їде автобус і оглядаюсь довкола.
|
Типовий пейзаж Нової Праги
|
Незважаючи на статус селища міського типу, Нова Прага являє собою, хоча і велике за площею, але все ж таки звичайне село, яке за Союзу, враховуючи тодішні реалії, йшло шляхом трансформації в місто. Але після розвалу Радянського Союзу, в кінці 90-х, містечко почало стрімкий зворотній процес трансформації в сільський населений пункт.
|
Центр. Вулиця Жовтнева
|
Вздовж центральних вулиць Нової Праги все ще видно залишки інфраструктурних об'єктів колишнього містечка, які, обростаючи бур'янами, поступово розсипаються, зрівнюючись з землею. Більш міцні будівлі, з вдалим місцем розташування, силами спритних орендарів перетворились в магазини. Решту ж історичної спадщини часів СРСР знищує час, не шкодуючи нічого.
|
Залишки радянської спадщини
|
|
Кооперативний бізнес
|
При в'їзді в Нову Прагу з боку Олександрії можна навіть побачити кістяк громадської вбиральні, яка, очевидно, будучи внесеною в план розбудови міста на чергову п'ятирічку, повинна була б стати осередком культури біля автобусної зупинки...
|
Центр міста. Класика післявоєнної архітектури
|
Чимось особливим Нова Прага навряд чи зможе похвастатися - дивитися тут особливо то і немає на що. Чекаючи в Олександрії на поїзд, в мене було кілька зайвих годин, які я і вирішив згаяти на Нову Прагу. Що з цього вийшло - дивимось нижче. Але скажу наперед, що побувати тут варто, хоча б для того, щоб ближче ознайомитися з маловідомими сторінками історії своєї країни.
|
Будинок по вулиці Жовтневій, 24 в центрі міста
|
Справді цікавий історичний об'єкт, заради якого сюди можна заїхати, знаходиться в парку біля школи №1. Але спочатку невелика історична прелюдія.
|
Центр
|
Поселення Нова Прага розрослося з сіл Петриківка і Мурзинка, які з часом злилися в один населений пункт, котрий і отримав таку химерну для центральноукраїнського степу назву.
|
Цивілізація
|
Деякий час Нова Прага входила до складу Нової Сербії - адміністративно-територіальної одиниці, утвореної на Правобережній Україні в середині XVIII століття. Утворена Нова Сербія була з метою охорони кордонів тодішньої Російської Імперії, в результаті чого в Єлисаветградських степах почали з'являтися укріплені військові поселення, одним з яких і стала Нова Прага. Заселялися нові поселення переважно сербами, німцями, болгарами і македонцями.
|
Нова Прага десь в кінці вулиці Жовтневої
|
Орієнтовно в середині XIX століття на території новоутвореної Нової Праги, точнісінько як і в Тульчині Вінницької області, були розквартировані військові частини царської армії, які приймали участь у військових операціях Царської Росії, в тому числі і у франко-російській війні проти Наполеона.
|
Джунглі в парку
|
Версій утворення назви населеного пункту кілька, хоча жодна з них документально не підтверджена. Є ймовірність, що назву Нова Прага привезли з собою європейські переселенці, але це лише припущення. Історики притримуються іншої версії. Після другого поділу Речі Посполитої, в 1794 році, під керівництвом Олександра Суворова відбувся штурм передмістя Варшави, яке носило на той час назву "Прага". Битва була жорстокою і закінчилася перемогою царської армії. Скоріше за все ця історична подія і наштовхнула тодішніх ідеологів дати новоутвореному в Кіровоградському степу військовому містечку назву Нова Прага.
|
Пам'ятник
|
Тепер, вже маючи якесь мінімальне уявлення про селище, повертаємося до парку біля школи №1. В 1888 році поблизу Нової Праги відбулися маневри царської армії, на яких був присутній імператор Олександр III.
|
Пам'ятник на честь маневрів царської армії. 1893 рік
|
Така визначна подія не залишилась поза увагою, і в 1893 році, на честь маневрів царської армії і приїзду імператора, в Новій Празі був відкритий пам'ятник, який майже неушкодженим зберігся до нашого часу.
|
Новий час, нові думки, нові герої
|
З вулиці Жовтневої повертаю ліворуч і піднімаюсь на високий пагорб, який здіймається над центральною частиною містечка. Минаю густі зарощі акації і бузку, які колись були парком, а зараз перетворились в джунглі, і виходжу на галявину до пам'ятника, який виринає із-за кущів. Ідеальні форми пам'ятника в занедбаному парку виглядають не менш дивно, ніж літаюча тарілка прибульців...
|
Зворотна сторона
|
Дивно і незвично бачити тут пам'ятник давно неіснуючої країни, який майже не ушкодженим вистояв на своєму місці більше ста років, переживши революції, війни і сотні політичних конфліктів.
|
Меморіал загиблим в другій світовій
|
Очевидно, що за Союзу галявина, де розташований пам'ятник, була місцем урочистих подій, але зараз цю частину міста окультурює лише меморіал загиблим в другій світовій війні, гранітні плити якого тягнуться рядком серед пожовклого листя і сухих дерев.
|
Викладена бруківкою вулиця Титаренка і ферми молочно-товарного комплексу "Петриківське молоко" на горизонті
|
Від парку повертаюсь назад в центр містечка, на вулицю Жовтневу. По площі Нова Прага доволі велика і обійти все селище за пару годин, скоріше за все, нереально. Часу в мене було не так вже й багато, тому прогулятись встиг лише центральною частиною містечка. Але так як поселення було утворене злиттям кількох сіл, то пейзажі тут переважно по сільському однотипні - довгі вулиці з рядами одноповерхових будинків. Назад до Олександрії повернувся без проблем - за кілька хвилин до прибуття рейсового автобусу всю автобусну зупинку забрав мужичок на мікроавтобусі, тому в зворотному напрямку, з Нової Праги до Олександрії, доїхав значно швидше.
|