Муровані Курилівці в мене завжди асоціювались з чимось химерним. До цієї назви я звик тільки після того як досить довго прожив у Вінницькій області і навчився швидко виговорювати слово Мурованокуриловецький район.
|
Вінниця - Муровані Курилівці
|
Від Вінниці до Мурованих Куриловець приблизно 100 км їзди автобусом. Автобуси їдуть із західного автовокзалу приблизно через кожну годину. Залізничного вокзалу в Курилівцях немає. Найближча в окрузі залізнична станція знаходиться за 20 км звідси, біля села Котюжани, або за 40 км - в Могилів-Подільському.
|
Муровані Курилівці
|
Своє селище місцеві називають Курилівці або Мур Кур, інколи Мур Курилівці. Містечко Курилівці має досить давню історію. Перші згадки про поселення, яке було на місці сучасного районного центру Муровані Курилівці, датуються XV століттям. Незважаючи на таку цікаву назву містечка, якоїсь нормальної і однозначної версії про її походження немає.
|
Автовокзал
|
Основні транспортні ворота Куриловець - це автовокзал. Стандартна для районного центру будівля, має досить не поганий вигляд і якимось дивом не перетворилася на суцільний магазин.
|
Ленін
|
Центр містечка має класичний для районного центру стиль, простий і не захаращений всілякими магазинами. Навпроти будинку культури "Жовтень" стоїть гарненько пофарбований вождь пролетаріату.
По своїй суті, Курилівці це одна довга вулиця, яка тягнеться приблизно від автовокзалу і аж до інтернату, біля якого вулиця починає петляти і крутитися, поступово трансформуючись в райончик приватних будиночків, де немає нічого такого екстра неймовірного на шо можна було б подивитися роздзявивши рота.
|
Інтернат. Конюшні
|
Більш детально варто зупинитися на інтернаті, так як саме його територія багата всякими архітектурними об'єктами. Попасти сюди дуже просто, достатньо зорієнтуватись по здоровенному таблу з написом "Мурованокуриловецька санаторна школа-інтернат". Я, як часто буває в таких випадках, вдерся на територію інтернату не через центральний вхід, а якимись хащами і першим об'єктом, який попав мені на очі - були конюшні.
|
Спортивно-оздоровчий комплекс
|
Інфраструктура по обслуговуванню коней і суміжні господарські будівлі досить інтенсивно реставруються і використовуються для потреб школи.
|
Школа - інтернат
|
Очевидно, що школа-інтернат з'явилась не на пустому місці. До перетворення колишнього маєтку на школу, останнім хазяїном тут був панич Комар. Маєток датується 1805 роком, але факти стверджують, що маєток має більш глибоку історію, так як збудований він на розвалинах замку який існував тут ще в XVI столітті.
|
Палац
|
Головна будівля маєтку, безпосередньо сам палац, має досить прикольну конструкцію. Палац збудований на крутому схилі. З фасадного боку він має два поверхи, а з протилежного - цілих чотири. Виглядає така будівля неймовірно ефектно.
|
Палац
|
До двох нижніх поверхів можна легко дістатися, спустившись за палацом вниз по сходах. Внизу під палацом організована санітарна зона - тут є умивальник замурований просто в кам'яний підмурок. Стіна біля умивальника вимурувана якось по іншому, можна прикинути шо колись тут все було не так.
|
Умивальник
|
За умивальником повертаємо ліворуч і виходимо на чудову мансарду з видом на парк. Мансарда переважно використовується для господарських потреб інтернату, але, крім такого, суто функціонального використання, це прекрасне місце, щоб помилуватися парком, що очевидно і було головною задумкою під час будівництва палацу.
|
Палац
|
Перейшовши по місточку через провалля, на краю якого і стоїть палац, попадаємо в парк, який був закладений в XVIII столітті. Місцеві гуляки досить інтенсивно засипають парк всіляким хламом, але незважаючи на це парк має якийсь свій неповторний простенький шарм.
|
Парк
|
В парку можна надибати досить цікаві кам'яні артефакти. Залізобетонний столик являється копією справжнього, але встановлений на камінній основі старого стола.
|
Столик
|
Парк нічогенько оформлений справжнісінькими кам'яними апартаментами з лавочками, стільцями і т.п. В деяких місцях зустрічаються зарощі кущами і мохом сходи, які ведуть кудись в непролазні хащі.
|
Кам'яні апартаменти
|
|
Кам'яні апартаменти
|
Поруч з парком, біля річки Жван, з часів другої світової війни лишився справжнісінький дзот в досить непоганому стані.
|
Дзот
|
Трохи вище від дзоту, майже поруч з центральним входом до школи-інтернату, є Мурованокуриловецька церква Різдва Богородиці.
|
Церква Різдва Богородиці
|
Промисловість Курилівців знаменита своїм заводом мінеральної води "Регіна". Вода "Регіна" була популярною ще в царські часи і розливати в пляшки її почали в далекому 1898-му році.
|
Мінеральна вода Регіна
|
Розказують шо дочка одного панича вилікувалась від якоїсь хитрої болячки саме водою "Регіна". Вода дійсно не погана, але напевно джерело має не великий ресурс і "Регіна" популярна тільки у Вінницькій області і то не у всіх регіонах.
|