В Лубни я приїхав в старому ржавому вагоні №19, який, поскрипуючи плацкартними полицями, тягнувся в складі пасажирського поїзда №112 Львів - Харків.
|
|
Лубни
|
В Лубни прибули хвилина в хвилину - о 5.45 ранку. Безхмарне небо і жовтогаряче ранкове сонце, яке малювало на землі довгі тіні, обіцяло чудову погоду, що безумовно додавало наснаги. Подякувавши привіднику і закинувши на плечі рюкзак, я погнав по платформі до вокзалу.
|
|
Харків - Львів
|
Чистенькій і охайний залізничний вокзал, прикрашений симпатичною ліпниною радянської доби, розташований в західній частині міста. Можливо ще було занадто рано, але залізничний вокзал, та й привокзальна площа в цілому, здалися мені найспокійнішим місцем в Лубнах.
|
|
Залізничний вокзал
|
|
|
Залізничний вокзал
|
Поруч, за кілька сот метрів від залізничного вокзалу, розташований і автовокзал - типова споруда радянської доби, габарити якої дозволили б зробити тут універмаг.
|
|
Ранок. Лубни. Автовокзал. Таксисти сплять на робочому місці
|
Але враховуючи деяку віддаленість від центру міста, всередині вокзалу прижилося лише кілька мікро магазинчиків з чаєм, кавою і іншими вкрай потрібними будь-якому пасажиру дрібничками.
|
|
Ранок. Лубни. Вулиця Радянська
|
День обіцяв бути насиченим, тому не затримуючись, і підглядаючи в карту міста, яка допомогла зекономити купу часу, відправляюсь по вулиці Радянській в центр Лубен.
|
|
Ранок. Вулиця Радянська
|
|
|
Ранок. Вулиця Радянська
|
Перше, на що одразу звертаєш увагу - будинки, як післявоєнного періоду, так сучасна багатоповерхова радянська забудова 70-х, 80-х років.
|
|
Центр міста. 408-й Москвич і ВАЗ-2101
|
Такий зовнішній вигляд міста не одразу вписується в нав'язане підручником Історії України за 7 клас уявлення про древнє літописне місто, засноване Володимиром Святославовичем в X столітті...
|
|
"Тисячоліттю заснування міста"
|
Сучасні Лубни - доволі велике за площею, для пішохідного туриста, місто. Місто з сильним економічним і промисловим потенціалом. Незважаючи на значний спад виробництва після розвалу Союзу, частина підприємств залишилася на плаву і до цього часу продовжує працювати. Головні промислові гіганти Лубен - завод шліфувального обладнання, який розташований через дорогу від автовокзалу, завод "Лубнимаш" і фармацевтичний завод "Лубнифарм". Хоча в місцевій аптеці, попри всі мої сподівання купити місцевий продукт, в наявності була лише "Дарницька" ацетилсаліцилова кислота :)
|
|
Ярмаркова площа. Лубенський ринок
|
Ще одна особливість Лубен, на яку одразу звертаєш увагу - незвично широкі, як для райцентру, вулиці і велика кількість площ, утворених головними магістралями міста.
|
|
Базар в Лубнах
|
|
|
Базар в Лубнах. Народ чекає на зупинці автобус
|
Адміністративний і водночас історичний центр міста зосереджений в районі Ярмаркової площі, вона ж - колишня Жовтнева. Базар в Лубнах був споконвіку. Ще в XIX столітті тут почали проводити перші ярмарки, які згодом трансформувались в звичний для нас базар. В кінці 80-х - на початку 90-х базар в Лубнах став комерційним центром не тільки міста, а й всього району, забезпечуючи населення імпортними шмотками і дефіцитним товаром, який, в решті-решт, прорвався через кордон і вихлюпнувся на прилавки українських базарів. Звичайно зараз Лубенський базар не той що був колись, але торгівля йде, навіть незважаючи на наступ великої кількості магазинів, які переманюють покупців до себе. До речі, саме тут, на базарі, мені вдалося за невеликі гроші нормально пообідати в затишному кафе.
|
|
Парк Донченка. Пам'ятник юним героям Борі Гайдаю, Вані Сацькому, Толі Буценку
|
Поруч з базаром знаходиться дитячий парк культури і відпочинку, який носить ім'я письменника Олександра Донченка. Парк Донченка - місце тихе і затишне, для втомленого туриста чогось кращого годі і шукати.
|
|
Вулиця Монастирська. Пам'ятник Василю Івановичу Чапаєву
|
Крім пам'ятника юним партизанам, який стоїть в парку, в Лубнах є пам'ятник ще одній легендарній особистості - відомому герою першої світової і персонажеві тисяч анекдотів - Василю Чапаєву, який знаходиться трохи східніше парку Донченка, на вулиці Монастирській, недалеко від території колишньої мотострілецької дивізії.
|
|
Центр. Володимирський майдан
|
Рухаємось далі. Проходимо повз центральний міський парк і виходимо на Володимирський майдан - колишню площу Кірова.
|
|
Готель "Лубни"
|
До 1960-х років домінуючою спорудою площі була Троїцька церква - грандіозна п'ятикупольна будівля, яка, нажаль, під час активної всесоюзної боротьби з релігією, була зруйнована, а на її місці був зведений сучасний готель "Лубни", який разом з монументом "Тисячоліттю Лубен", збудованим в 1988 році, стали єдиною прикрасою площі.
|
|
Монумент "Тисячоліттю Лубен"
|
|
|
Монумент "Тисячоліттю Лубен"
|
Навпроти монументу - залишки пам'ятника Кірову, трансформованого під час бурхливих подій лютого 2014-го, в пам'ятник героям небесної сотні...
|
|
Залишки пам'ятника Кірову
|
Рухаючись далі на південь вулицею Ярослава Мудрого, виходимо до старої, але чудово відреставрованої, церкви Різдва Богородиці, яка розташована поруч з районним відділком електромереж і вежею радіо зв'язку.
|
|
Церква Різдва Богородиці. XIX століття
|
Тісне сусідство церкви і радіо щогли, обліпленої мережевим обладнанням, я зустрічаю вже не вперше. Для Радянського Союзу взагалі було традицією зводити інфраструктурні об'єкти поближче до церков, а зараз сусідство церкви і вежі оператора мобільного зв'язку, які разом вгніздилися на одному горбочку, обумовлене лише бажанням максимально розширити територію покриття сигналом.
|
|
Церква Різдва Богородиці. XIX століття
|
Далі по курсу - площа Кузіна, яка по суті являє собою острів посеред дороги, на якому розмістилась будівля районної адміністрації з відділенням ощадбанку, дошка пошани району і доволі симпатичний парк, який огортає собою все вище перераховане господарство.
|
|
Будівля районної адміністрації. Фасадна сторона. В недалекому минулому - окружний суд
|
|
|
Площа Кузіна. Будівля районної адміністрації
|
Далі, ще південніше, фактично на околиці міста, розташований Лубенський дендропарк, але час добряче підганяв, нагадуючи, що до відправки мого автобуса залишається не так вже й багато часу, тому детальне вивчення флори місцевого дендропарку я відклав "на потім", враховуючи, що в Лубнах ще є на що подивитися.
|
|
Школа №10
|
Одна з найсимпатичніших споруд міста, яка, крім того, являється ще й архітектурною пам'яткою - будівля колишнього єпархіального училища, котра розташована через дорогу від вище згаданої мною церкви Різдва Богородиці.
|
|
Школа №10, вулиця Генерала Ляскіна
|
|
|
Школа №10
|
Помпезна будівля колишнього жіночого єпархіального училища була збудована в 1907 році. Зараз тут живе середня школа №10 і по сумісництву станція юних техніків.
|
|
Внутрішній двір школи
|
Ще один навчальний заклад Лубен - Лубенський фінансово-економічний коледж, який розмістився в старій будівлі колишнього духовного училища, по вулиці Ярослава Мудрого.
|
|
Лубенський фінансово-економічний коледж. Перехрестя вулиці Ярослава Мудрого і Олега Кошового
|
|
|
Лубенський фінансово-економічний коледж
|
Сунемо далі. Поруч з фінансово-економічним коледжем, на перехресті вулиць Григорія Тютюнника і Ярослава Мудрого, в будівлі колишньої міської управи, розмістився магазин канцтоварів.
|
|
Магазин "Канцлер". Колишня будівля міської управи. 1910 рік
|
А трохи далі, за колеждем, на перехресті Ярослава Мудрого і Старотроїцької знаходиться міський краєзнавчий музей, поруч з ним, через дорогу - оздоблений радянською символікою військовий госпіталь.
|
|
Краєзнавчий музей
|
|
|
Лубенський обласний госпіталь для інвалідів вітчизняної війни
|
Ну от коротко і весь центр міста. Лубни виявились досить таки різноманітними, тут ще є на що подивитися, якщо прогулятися провулками, але часу вже майже не залишилось, тому роблю коло навколо центру міста по вулиці Монастирській і відправляюсь на автовокзал.
|
|
Стара будівля в центрі міста
|
По дорозі до автовокзалу на вулицях попадаються характерні для Полтавщини будинки з яскраво помальованими стінами і дерев'яними віконницями на вікнах - так би мовити класика місцевої архітектури.
|
|
Вулиця Монастирська
|
|
|
Ваш почтовый индекс. Сообщите его всем, с кем ведёте переписку
|
Ну і на завершення кілька слів про автовокзал Лубни. Автобусами я їжджу відносно багато, тому до звичного ритму автостанцій звик, але перший раз в житті, саме в Лубнах, я побачив як справді повинен працювати автовокзал. Вперше в моєму житті кондуктор на вході до автобуса перевірив в мене наявність квитка і прокомпостував його. Вперше в житті я побачив як кількість пасажирів звіряється з путівкою, виданою водієві і вперше в житті я побачив, що черговий по автовокзалу дійсно робить свою роботу, заганяючи пасажирів в автобус, бо вже час їхати, так що в цьому відношенні автовокзал в Лубнах став для мене еталоном автобусних перевезень.
|
