Наслухавшись дивних історій про мальовниче місто Крижопіль, я не втримався і вирішив поїхати туди, куди ніхто не їздить. Просто так взяти і приїхати в Крижопіль не можна, тому що це Крижопіль. Хотілося по максимуму проїхати весь шлях поїздом, але розклад руху складений так, що ті кілька поїздів, якими можна сюди приїхати з Вінниці, приїжджають або пізно ввечері, або посеред ночі. А автобусом їхати занадто довго і не зовсім комфортно - все таки відстань 120 кілометрів. Тому вирішив поєднати приємне з корисним - частину дороги проїжджаю поїздом, частину - автобусом.
|
Жмеринка. Поїзд 107 Ужгород - Одеса
|
Найближча до Крижополя значна залізнична станція - Вапнярка. Вона і буде пунктом пересадки на Крижопіль. Сідаю в Жмеринці на 107-й поїзд Ужгород - Одеса і їду до Вапнярки в вагоні, заповненому перспективними відвідувачами одеських пляжів, яким до бажаної мрії залишається якихось пару годин в плацкартному вагоні.
|
Вапнярка
|
Вапнярка виявилась стратегічним центром автобусних перевезень, звідки можна доїхати практично будь-куди. В залізній будці, в якій розміщується автостанція, сказали що автобусів на Крижопіль їздить багато - наступний через пів години. 25 хвилин в напівпорожньому "Еталоні" - і я приїжджаю на автостанцію міста Крижопіль.
|
Автостанція Крижопіль
|
Отже - Крижопіль! Місто вітає мене автостанцією, збудованою в стилі кіоску "Солодка вата" з великою літерою "А" на даху. На вулицях міста відчувається атмосфера півдня Вінницької області. Звідси так далеко до обласного центру, шо на роботу чи навчання до Вінниці ніхто не їздить, а Одеса тут звичайне місто до якого можна доїхати електричкою, а не стояти пів дня в черзі за квитком. Я, звичайно, в деякій мірі перебільшую щодо поїздок до Вінниці, але пасажиропотік до Одеси звідси доволі значний.
|
Залізнична станція Крижопіль
|
В Крижополі, як і в багатьох інших райцентрах, автовокзал і залізничний вокзал живуть в тісному симбіозі один з одним. Від автовокзалу повертаємо праворуч, минаємо кілька генделиків і ми на залізничному вокзалі.
|
Туалет
|
На залізничній станції Крижопіль знаходиться сама відома архітектурна пам'ятка міста. Туалет, тобто ватер клозет 1908 року. Давня історія туалету пов'язана з будівництвом залізної дороги Київ - Балта. В цей же час був збудований вокзал та інфраструктура по обслуговуванню пасажирів і локомотивів.
|
Сарайчик біля вокзалу Крижопіль
|
В 2010 році, після реконструкції вокзалу і привокзальних будівель, привокзальний історичний туалет втратив важливий елемент декору - цифру 1908, яка була викарбувана на одній із його стін. Дата будівництва вокзалу залишилась тільки на сарайчику, який разом з туалетом входить до архітектурного ансамблю вокзалу Крижопіль.
|
Паровозне депо на станції Крижопіль
|
Навпроти залізничного вокзалу знаходиться старе приміщення колишнього паровозного депо. Хоча зараз воно вже не функціонує, рейки демонтували, а ключі від дверей загубили.
|
МТС
|
На виїзді з Крижополя стоїть пам'ятник славетному залізному трактору "Універсал". До речі це один з не багатьох представників, котрий дивом не розпиляли на металолом. Слово МТС, яке висить під трактором, немає ніякого відношення до комунікаційних компаній. Машинно-тракторні станції з'явилися в кінці 20-х років XX століття. МТС складалась з десятка тракторів, якими до пізньої ночі обробляли колгоспну землю.
|
Районний будинок культури
|
|
Районний будинок культури
|
Тиняючись вулицями Крижополя в очі кидається відносна охайність містечка. Я не помітив тут надоїдливих продавців, які посеред вулиці торгують всяким крамом в стилі "все по 5 гривень", генделики в Крижополі охайні, з гарними вивісками, дороги заасфальтовані, в деяких місцях навіть пішохідні переходи є.
|
Вокзал Крижопіль
|
Не розбалуване туристами містечко явно не хотіло відпускати мене додому. "Поїзд 876 Одеса - Вапнярка запізнюється на одну годину" - пролунав з динаміків втомлений спекою голос чергового по станції. Бабці, які подумки вже їхали електричкою на Жмеринку, незадоволено бурмочучи щось собі під носа, посунули в тіньок чекати поїзд, штовхаючи перед собою багатокілограмові возики на коліщатах, а я ще одну зайву годину прогулявся містом, роздивляючись такий близький і водночас такий далекий Крижопіль.
|