Історія сучасного Козятина починається в кінці XIX століття, після того як тут була прокладена залізна дорога. Поступово розвивається інфраструктура по обслуговуванню залізничної колії і споруджуються помешкання для залізничників. В 1874 році біля залізничної станції розростається містечко, яке отримує назву сусіднього села Козятин. Село Козятин можна і зараз побачити на карті не далеко від сучасного залізничного міста Козятин.
|
|
Старий залізничний вокзал
|
В 1888 році починає будуватись той Козятин, який ми звикли бачити з вікна поїзда, коли їдемо з Києва в Одесу чи Львів. З 1888 по 1889 рік будується новий вокзал. В той час це був верх інженерної думки. Шикарні зали чекання, чудовий буфет, освітлення електричними лампочками.
|
|
Козятин пасажирський
|
Новий вокзал починає обслуговувати велику кількість пасажирів, які з'їжджаються сюди з Київського, Одеського, а також з теперішнього Шепетівського і Христинівського напрямків. Так як зараз рух по Христинівському напрямку став значно спокійнішим ніж в часи царської імперії, а пасажирські поїзди на участку Київ - Жмеринка рухаються без пересадки по станції Козятин, то в основному в Козятині відбувається пересадка на Шепетівку або Житомир.
|
|
Козятин пасажирський
|
Козятин це мега станція, де стикується ціла купа приміських електричок і дизелів. Козятин це кінцева зупинка електричок з Київа, звідси стартують електрички на Шепетівку, на Жмеринку через Вінницю, також звідси їдуть дізеля на Хриситнівку, Погребище, Жашків, Житомир.
|
|
Козятин пасажирський
|
Більш чим за 100 років існування вокзал трохи втратив свою форму. Видно шо його час від часу намагалися реставрувати - підфарбовували, підбілювали, трошки штукатурили, навіть деякі двері поміняли. Процес реставрації був трохи дивний. Чи то краски не хватило шоб домалювати, чи то реставратори вчасно схаменулися і зрозуміли шо це є пам'ятка архітектури і відновленням вокзалу краще хай займуться справжні реставратори. В багатьох місцях видно шо робота по реставрації закінчилась зненацька. В деяких місцях свіжа штукатурка вже встигла обсипатись, а під нею видно гарненькі кірпічі, покладені сюди ще при царі.
|
|
Спроба реставрації
|
Після утворення радянського союзу структура залізних доріг не змінюється і Козятин як і раніше залишається частиною південно-західної залізниці, утвореної ще за часів царської імперії. За часів правління радянської влади міняється оформлення вокзалу, касові зали і зали чекання прикрашаються відповідними символами і постатями епохи.
|
|
Касовий зал
|
|
|
Ілліч біля розкладу руху поїздів
|
Ленін на вокзалі не один. Крім Леніна, який діжурить біля розкладу, ще один сидить в обнімку з піонерами в безплатному залі чекання.
|
|
Ленін номер 2
|
Більш того, якшо вийти з касового залу до стоянки таксистів, то там стоятиме Ленін номер три. Скульптура трохи потріскана, але безумовно історична.
|
|
Ленін номер 3
|
Скульптурний ансамбль вокзалу продовжують представники робочого класу. Робітниця з яблуками і робітник з снопом.
|
|
|
|
Скульптури робітників
|
З самого початку Козятинський вокзал проектувався з розрахунком на комфорт пасажирів. Просторі зали очікування були шикарно оформлені і освітлювались електричними лампами. Буфет, в якому багато років назад пасажири південно-західної залізниці могли непогано поїсти, в майже незмінному вигляді зберігся до нашого часу. Але тепер тут розміщується банальний кабак, основна спеціалізація якого це гулянки всяких свадьб і інших масових звеселяючих міроприємств.
|
|
Буфет
|
|
|
Буфет
|
Безплатний зал чекання виглядає простіше ніж колишній буфет, але можна припустити шо раніше тут також було гарно і комфортно. В деяких місцях видно шо архітектура вокзалу зазнала деяких змін, стіни по простому помальовані фарбою, а зверху на стелі висить звичайна домашня люстра.
|
|
Зал очікування
|
Через станцію Козятин щоденно проходить близько сотні пасажирських поїздів і ще більше товарних. Крім того в Козятині формується велика кількість товарних составів. Тут же проводиться сервісне обслуговування рухомого складу залізниці.
|
|
Козятин
|
Локомотивне депо Козятина одне з провідних на Південно-Західній залізниці. Депо було засноване в 1871 році ще за часів царської імперії. Зараз депо займається ремонтом, модернізацією і обслуговуванням локомотивів і їхніх двигунів. Саме Козятин проводить обслуговування локомотивів ВЛ-80.
|
|
Локомотивне депо Козятин імені братів Валдаєвих
|
В районі депо рух поїздів досить інтенсивний, крім поїздів, які їздять по ділах в депо, рядом формуються товарні состави і манєврові локомотиви частенько гасають з таким інтервалом і швидкістю шо перейти ціле поле рейок просто нереально. Як тільки останній локомотив проїжджає по рейках, купа бажаючих попасти на іншу сторону міста з усієї сили перебігає через колії шоб якийсь поїзд знов не загородив перехід.
|
|
Переход рейок
|
Біля депо стоїть паровоз з індексом ОВ-001. Козятинські інженери відновили його власними силами з підручних матеріалів і встановили на честь 135 річчя з дня заснування локомотивного депо.
|
|
1871 - 2006. Встановлено на честь 135 річчя з дня заснування локомотивного депо Козятин Південно-Західної залізниці
|
Не далеко від вокзалу, по Київській платформі на постаменті встановлено грузовий паровоз Л-2309. Під паровозом написано, що він встановлений тут на честь 70-річчя великого жовтня.
|
|
Паровоз Л-2309
|
Збоку до паровозу прикріплена табличка з меморіальним написом: "Установлен на вечную стоянку в память о боевых и трудовых традициях Казатинских железнодорожников. Август 1987 года."
|
|
Водонапорна башня
|
Відходимо трохи далі від залізниці і потроху починаємо занурюватися в місто. В районі паровоза, з іншої сторони залізнодорожних полотен, стоїть водонапорна башня, яку легко можна віднести до періоду кінця XIX - початку XX століття.
Башня частково охороняється місцевою владою, кажуть шо операторам мобільного зв'язку не дозволили монтувати своє обладнання на цій висотній споруді.
|
