Між Корсунем і Вінницею є відносно непогане залізничне сполучення, тому варіант поїздки автобусом я навіть не розглядав і приїхав до Корсуня рано вранці 42-м поїздом Трускавець - Дніпропетровськ.
|
|
Корсунь. 30 хвилин до сходу Сонця
|
Вокзал залізничної станції Корсунь місце не дуже багатолюдне і, якби не кілька чоловік, які дрімали на лавках, очікуючи першу електричку на Миронівку, був би взагалі порожнім. Хоча саме приміщення вокзалу симпатичне і доглянуте. Корсунь знаходиться на магістральній залізничній гілці, по якій проходить майже весь пасажирський трафік з Києва до південних регіонів країни, але пасажирських поїздів тут зупиняється не так то й багато, що і пояснює непопулярність вокзалу серед пасажирів. І лише перед приходом електрички привокзальна платформа оживає і наповнюється самохідними бабцями з гігантськими возиками в руках.
|
|
Корсунь. Автовокзал
|
Станція Корсунь розташована по вулиці Леніна, 367. 367 номерів від станції до центру міста це рівно три кілометри. З транспортом тут проблем немає. Можна зловити або попутку, або якогось автобуса. Я застрибнув в автобус з етнічно-українським, можна навіть сказати класичним для української літератури маршрутом Гарбузів - Корсунь-Шевченківський. Вранці на місто спустився непроглядний туман, який не давав можливості нормально орієнтуватися в просторі через запотівші вікна Гарбузівського автобуса. Тому залишивши процес орієнтації на незнайомій місцевості на самотьок, я вирішив доїхати до кінцевої.
|
|
Корсунь-Шевченківський
|
Автобус приїхав на автостанцію Корсунь-Шевченківський. Маршрути руху автобусів з Корсуня не вирізняються якоюсь оригінальністю. Тут два основних напрямки руху - Черкаси і Київ. Ну і кілька рейсів на приміські села, куди ж без них.
|
|
Річка Рось
|
В Корсуні я ніколи не був і карти міста в мене не було, тому посунув в довільному напрямку, розраховуючи виключно на власну інтуїцію. Крива і трохи крута вуличка привела мене до річки Рось, на якій місто Корсунь і розташоване. Більш того - вздовж річки Рось розташовані самі цікаві Корсунські об'єкти.
|
|
Пам'ятник Містам-форпостам Київської Русі
|
Через Рось перекинуто кілька мостів, біля одного з них на гранітному островку, посеред річки, стоїть пам'ятник Містам-форпостам Київської Русі - потужний лицар із величезним списом дивиться на всіх, хто проїжджає через річку. Виглядає досить вражаюче.
|
|
Дамба Корсунь-Шевченківської ГЕС
|
Найбільш цікавий з технічної точки зору об'єкт розташований поруч з лицарем - Корсунська гідроелектростанція. ГЕС в Корсуні збудована в 30-х роках XX століття і була однією з перших гідроелектростанцій в Україні.
|
|
Дамба Корсунь-Шевченківської ГЕС
|
В 2007 році проведена реконструкція греблі Корсунь-Шевченківської ГЕС. На сьогодні потужність електростанції складає 100 кВт.
|
|
В'їзна брама
|
Але найпотужніше місце в Корсуні - Корсунський парк, який виявився не просто парком, а цілим історико-культурним заповідником. По аналогії з театром, парк починається з каси. В касі можна купити карту парку і оплатити відвідування музеїв, які розташовані на території парку. І тільки після каси можна почати милуватися в'їздною брамою.
|
|
Палац 1786 рік
|
В брошурці, яку я купив у всемогущої каси, написано, шо закладення парку почалося в 1782 році польським князем Станіславом Понятовським, під час будівництва літньої резиденції. Пізніше, в 1799 році, власником парку вже став князь Лопухін, який також слідкував за парком і навіть зробив його ще кращим.
|
|
Палац
|
Домінантною спорудою парку є палац. Радує те, шо палац знаходиться в чудовому стані, він стоїть тут з 1786 року і ще не планує розвалюватись. Зараз в палаці розташовується музей Корсунь-Шевченківської битви і адміністрація парку.
|
|
Танк ІС-2
|
Частина експозицій музею Корсунь-Шевченківської битви не влізла в музей, тому виставлена перед входом до колишнього палацу. На військовому майданчику зібрані цікаві екземпляри військової техніки.
|
|
Бронетранспортер БТР-40
|
|
|
Самохідна-артилерійська установка СУ-76. 1943 рік
|
|
|
Бойова машина БМ-13 "Катюша". На базі автомобіля УралЗис
|
Музей військової техніки це тільки початок, парк займає площу в кілька гектарів, розкинувшись вздовж берегів річки Рось.
|
|
Корсунь
|
В парку повно котів, які дуже легко йдуть на контакт. Самі жирні з них ліниво випрошують щось пожерти.
|
|
Ян і Наталка
|
Наступний персонаж, який я зустрічаю після котів - це Ян і Наталка. Є давня історія про цих двох молодих людей, які дуже любили один одного. Наталка була з бідної родини, Ян був шляхтич і жили вони в ті часи, коли не можна було одружуватися двом людям з різними матеріальними статками, тому не знайшли вони більш розумного рішення як стрибнути в глибоку річку Рось.
|
|
Каштан Шевченка
|
Від Яна з Наталкою через парк проходить чудова каштанова алейка. Один каштан має цікаву і до того ж правдиву історію. В 1859 році Корсунь відвідував Тарас Шевченко і саме біля цього каштану відомий український поет малював деякі свої картини і написав кілька віршів.
|
|
Тарас Григорович Шевченко
|
Крім меморіальної таблички, на якій написано, шо в Корсунь заїжджав Шевченко, є пам'ятник і самому Шевченку, стоїть він біля входу в парк.
|
|
Русалчине джерело
|
Перейшовши ще по одному містку через Рось, прохожу через березову діброву і попадаю до Русалчиного джерела. Кажуть, шо з гранітної скали, дзюркотить свіжа і надзвичайно корисна джерельна вода. Не знаю на скільки корисна вода з цього джерела, але те що вона популярна - це точно. До джерела на мопедах і велосипедах, обвішаних каністрами, їдуть цілі загони місцевих любителів джерельної води.
|
|
Князівський місток
|
Залізши в непролазні хащі парку, в які ніколи не ступала нога туриста, я вирішив знайти диво граб і гранітний острів, які намальовані в моїй карті в самому віддаленому кутку парку. Чи то граб з островом давно заросли чагарниками, чи то на карті не був збережений масштаб, але до них я так і не дійшов, довелось обмежитись Князівським містком.
|
|
Корсунь. Парк
|
|
|
Корсунь. Парк
|
Парк має величезну площу і купу всіляких цікавих закутків, які обійти за один підхід нереально. Щоб комфортно прогулятись парком потрібно десь пів дня, плюс ще пів дня на відвідини музеїв, розташованих в приміщеннях колишнього палацу. Одним словом до відвідин Корсуня потрібно підходити серйозно.
|
|
Художня галерея. Колишній флігель
|
|
|
Житловий будинок навпроти парку
|
Я ж, в свою чергу, обійшовши парк з допомогою карти за пів дня і бажаючи з користю використати залишок світового дня, помчав на автовокзал з надією виїхати з Корсуня. В Корсуні зупиняється не багато поїздів, тому оптимальніше виїжджати з потужнішої станції. Застрибнувши на автовокзалі в автобус в сторону Києва я доїхав до Миронівки, де і сів на потрібний мені поїзд, який не зупинявся в Корсуні.
|
