Ізяслав - одне з найсимпатичніших міст Хмельницької області. Місто, яке поєднує в собі простоту звичайного райцентру і шарм стародавнього міста. Ізяслав був заснований князем Ізяславом Мстиславовичем орієнтовно в XIII столітті. За кілька сотень років місто переживає десятки воєн і безліч татарських набігів, в XVII столітті, під час визвольної війни, місто перетворюється на руїни, а в XVIII столітті князі Сангушко намагаються відродити зруйноване місто. Вигляд сучасного Ізяслава формувався століттями, в результаті чого місто отримало неповторний архітектурний колорит, яким може похвалитися не кожне велике місто.
|
|
Поїзд Івано-Франківськ - Шепетівка на станції Ізяслав
|
Ізяслав відноситься до категорії тих міст, з якими немає нормального регулярного транспортного сполучення. Важко придумати ідеальний і простий як двері маршрут до Ізяслава. Оптимально їхати з Хмельницького, так як саме з обласного центру до Ізяслава ходить з десяток автобусів. Але для такого маньовру треба бути готовим приїхати рано вранці в Хмельницький і морально налаштуватись на 100-кілометрову поїздку автобусом по не найкращій дорозі. Крім того Ізяслав має регулярне автобусне сполучення з сусідніми райцентрами - Славутою, Шепетівкою і містом Нетішин. Тому вирушаючи до Ізяслава можна пробувати робити пересадку саме в цих містах. Для поїздок на дальні дистанції місцевий народ використовує Шепетівку - там зупиняється повно поїздів і їхати з Ізяслава 20 хвилин.
|
|
Залізничний вокзал Ізяслав
|
Альтернативний транспорт - поїзд. Графік руху поїздів через Ізяслав різноманіттям не балує: один пасажирський поїзд - 676 Івано-Франківськ - Шепетівка і пара приміських дізелів Шепетівка - Ланівці. 676-м шикарно їхати з заходу України, з Івано-Франківська, Коломиї або Чернівців. Поїзд прибуває вранці, в дуже зручний час. Саме цим монстром пасажирського перевезення я й приїхав до Ізяслава.
|
|
Пам'ятник Леніну
|
Центральна площа міста спроектована в класичному стилі Радянського містобудування. Здоровенний пам'ятник Леніну, клумби і велика дошка пошани, прикрашена малюнком жінки електрозварювальниці з електродом в руках. Пропаганда фізичної праці була надзвичайно популярною в СРСР і повністю зникла після розпаду союзу.
|
|
Костел Святого Йосифа
|
Вибравши пам'ятник Леніна за відправну точку, вирушаю на прогулянку містом. Ліворуч від Леніна, за кафешками, котрі обліпили береги річки Горинь і приманюють відвідувачів запахом шашлику, на високому пагорбі височіє костел святого Йосифа, збудований в XVII столітті.
|
|
СУ-152
|
На передньому фланзі перед костьолом встановлений пам'ятником танкістам - самохідно-артилерійська установка СУ-152.
|
|
Палацо-парковий комплекс Сангушків, XV - XVIII ст.
|
Навпроти костьолу знаходиться шикарний палацо-парковий комплекс князів Сангушків, XV - XVIII століття. Звичайно назвати палацо-парковим комплексом ці розвалини можна з великою натяжкою, але навіть в такому стані будівля має вражаючий вигляд і при наявності жвавої фантазії можна намалювати собі в голові шикарний вигляд палацу, яким він був 300 років назад.
|
|
Палацо-парковий комплекс Сангушків, XV - XVIII ст.
|
Місцеві звикли до розвалин. По коридорах колишнього палацу протоптано стежку від невеличкого житлового масиву до центру міста.
|
|
Палацо-парковий комплекс Сангушків, XV - XVIII ст.
|
|
|
Постійні відвідувачі палацо-паркового комплексу
|
Місцеві дівки ходять сюди смалити цигарки, плювати на землю, розтирати ногою напльоване, матюкатися, говорити по телефону, їсти цукерки, сидіти навприсядки і нервово ламати сірники собі під ноги, одним словом весело проводити час.
|
|
Палац
|
Вздовж берега Горині, мимо пам'ятника Леніну, переходжу по дамбі на інший берег річки. Внизу, по коліна в воді, тусуються рибаки. Ризикуючи розвалити собі голову на слизьких залізобетонних плитах, вони терпляче очікують кльову.
|
|
Дамба через Горинь
|
Від дамби вже видно гарненьку, свіжопофарбовану церкву Різдва Христового. Церква збудована на високому пагорбі, тому якшо дивитися в обидва ока, то її можна побачити і з центру міста.
|
|
Церква Різдва Христового
|
|
|
Церква Різдва Христового, 1836 - 2002 роки
|
На лівому березі Горині залишилось не менше архітектурних пам'яток ніж на правому. Крім того варто пам'ятати, шо в Ізяславі до всіх цікавих об'єктів завжди протоптана стежка і не побачити розвалини XVI століття досить важко.
|
|
Замок князів Заславських, 1539 рік
|
Поруч з церквою, в кущах, на пагорбі над річкою, знаходиться будівля замку князів Заславських. Замок будувався в більш чим дрімучі часи - в XVI столітті. Важко повірити в те, шо від нього шось залишилось. Ймовірно це не весь замок, так як приміщення досить не велике. В зарощах, під стінами, помітні входи в підвальні приміщення, але без мачете для вирубування бур'янів тинятися там немає змісту.
|
|
Кафедральний костел Святого Іоанна Хрестителя, 1599 рік
|
Далі ще цікавіше. Піднявшись крутим серпантином навколо церкви, виходжу на вулицю Острозького, де поміж будинків стоїть ровесник замку князів Заславських - костел Святого Іоанна Хрестителя.
|
|
Кафедральний костел Святого Іоанна Хрестителя, 1599 рік
|
Костел являє собою суцільну руїну, яка з останніх сил тримається на фундаменті, намагаючись зупинити час, який невпинно обвалює стіни і склепіння стелі, змуроване виключно з цегли, без використання стальних чи дерев'яних балок.
|
|
Кафедральний костел Святого Іоанна Хрестителя
|
Апофеоз лівобережного Ізяслава - вулиця Бернардинська. В кінці вулиці, зразу за останнім будинком, починається територія монастиря Бернардинців збудованого в XVI столітті.
|
|
Вулиця Бернардинська
|
Монастир пережив кілька воєн, після яких був частково зруйнований і відновлений в 1756-му році. Новітня історія монастиря почалася в середині XX століття. В 1950-му році в приміщенні Бернардинського монастиря було розташовано виправну колонію №58, яка знаходиться тут до цього часу.
|
|
Вхід до монастиря з вулиці Бернардинської
|
Відповідно до вимог будування місць позбавлення волі, центральний вхід до монастиря був ретельно замурований. Тому крім верхівки монастирської вежі, яка виглядає із-за високої стіни, звідси нічого не видно. Під стінами, якими оточена територія виправної колонії, краще не тертися. Архітектура архітектурою, але це режимний об'єкт з контрольно пропускним пунктом на вході, колючим дротом на стінах і бойовою зброєю в руках у охоронців.
|
|
Монастир Бернардинців
|
Класичний вид на монастир відкривається від річки. Звідси на нього можна дивитися пів дня - шикарна будівля на високому березі Горні заворожує і не дає відірватися погляду.
|
|
Варенична
|
Архітектурна складова Ізяслава вражає по справжньому, але паралельно з цим місто дивує своєю простотою і невимушеністю. Ізяслав звичайне місто, без всякої штучно створеної туристичної метушні. Центр не перевантажений продуктовими магазинами, шикарних ресторанів тут нема, сувенірами на вулиці не торгують, одним словом звичайний райцентр в Хмельницькій області.
|
|
Автовокзал
|
Виїжджав з Ізяслава автобусом на Шепетівку. В п'ятницю ввечері Ізяславський вокзал здивував не менше ніж решта міста - замість кількох сотень пасажирів, з очима в яких світиться жага купити квиток на автобус, на платформі сиділо півтора десятка пасажирів, частина з яких поїхала на старому ПАЗі в якесь село, решта зі мною в Шепетівку.
|
