На головну Команда  | 
Івниця УКР | РУС
Село Івниця адміністративно належить до Андрушівського району і розташоване за 30 кілометрів від Житомира на трасі Житомир - Попільня. Враховуюче не погане місце розташування, приїхати у Івницю не важко, хоча, якщо ви будете їхати транзитним автобусом, то від дороги до села треба буде пройти 4 кілометри. Я ж, маючи пів дня вільного часу у Фастові, вирішив з'їздити у Івницю приміським поїздом Фастів - Житомир.

Фастів

На посадку в поїзд дали так мало часу, що я навіть не встиг нормально сфотографувати залізничний вокзал Фастова. Але, вистромившись з вікна, все ж таки кидаю погляд на Фастівський вокзал і проводжаю очима магістральну колію Київ - Козятин, яка лишається збоку.

Фастів - Житомир

Гілка Фастів - Житомир проходить поміж сіл, тому контингент пасажирів - переважно дачники і місцеві жителі, які повертаються додому з Києва чи Фастова. Залізниця в непоганому стані, час від часу дізель розганявся до чесних 50-60 км/год.

Зупинка Лотос

Загрузка поїзда досить пристойна. В поїзді ходять продавці цукерок, морозива і всього іншого, що зазвичай продають в приміських поїздах, що суб'єктивно свідчить про популярність маршруту.

Івниця

З Фастова до Івниці їхати майже 2 години. Зупинка Івниця, яка в далекому 80-у році була оформлена символами олімпіади, красиво пофарбована і виглядає досить охайно.

Івниця олімпійська

Залізнична зупинка Івниця знаходиться зовсім поруч з селом, тому поїздом сюди їхати навіть зручніше ніж транзитним автобусом, який зупиняється на трасі, за кілька кілометрів від села.

Івниця

З путівників я знав, що у Івниці є великий старий парк, на який варто подивитися. На місці з'ясувалось, що парк фактично тягнеться вздовж залізної дороги, тож спочатку вирішив прогулятися парком, а вже потім піти подивитися на село.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Івницький

Івницький парк займає площу 14 гектарів і розташований в центрі села, тому пройти мимо такого лісу і не побачити його, буде важко. Від зупинки поїзда до центрального входу в парк йти не більше 15 хвилин.

Івницький парк пам'ятка садово-паркового мистецтва республіканського значення

Парк являється пам'яткою садово-паркового мистецтва і порушення правил поведінки на території парку карається по закону. Про це написано на табличках, виставлених рядком біля центрального входу в парк.

Центральні ворота

Парк був заснований в далекому XVIII столітті, а в XIX столітті його власником став барон Максиміліан де Шодуар. Звичайно, з того часу парк втратив багато свого шарму, а з найбільш помітних архітектурних споруд лишились тільки центральні ворота. Вони, звичайно, вже не такі як були 250 років тому, але свою функцію виконують, саме через них до парку ходять пастися індики і кури.

Центральні ворота

Продираючись через кущі до ставочку, поруч з центральними воротами я надибав розвалини дуже схожі на вежу. Як з'ясувалось пізніше, з іншої сторони воріт є ще одна вежа, але в значно кращому стані ніж попередня.

Перша вежа

Друга вежа

Поруч із вцілілими в'їзними воротами стоїть господарська будівля, але виглядає вона бідно, й добряче заросла бур'янами.

Господарська будівля

Господарська будівля

За пару сотень років парк перетворився на дрімучий ліс. Зайшовши в гущавину, подалі від людей, починаєш уявляти, що саме в таких місцях і живе Баба-Йожка. Але заблудитись тут навряд чи вдасться, місцеві проїздили тут мопедами і машинами цілі дороги, які завжди виведуть туриста в центр села.

Парк

В парку є кілька ставків, які з'єднані струмками з місцевою річкою Ів'янкою. Ставки заболочені і цінна риба тут навряд чи водиться, зате є чаплі, які ходять по болоту, виловлюючи з води жаб.

Ставок

Вийшовши з парку по одній із проїжджених мопедами стежок, знайшов в центрі села кілька магазинів. Асортимент товару в магазинах класичний - стандартний набір продуктів, включаючи різноманітне питво, закуску і цвяхи на вагу.

Торговельний центр

Повертаючись назад на залізничну зупинку, я був здивований тим, шо разом зі мною на поїзд зійшлася чимала купа народу. Схоже на те, шо залізничний транспорт тут в повазі, так як через село їздить дві пари поїздів на день, та ще й в зручний час.

Житомир - Фастів

Назад повертався тією самою дорогою, якою й приїхав - поїздом на Фастів. Але в зворотньому напрямку дизель був забитий під зав'язку. Не очікував, що поїзд в цих краях на стільки популярний.

червень 2009