На головну Команда  | 
Хирів УКР | РУС
Справжній мандрівник повинен приїхати в Хирів поїздом, так як залізна дорога в Хирові - це невід'ємна складова цього невеличкого містечка на заході Львівської області. В поїзді відбувається перше знайомство і з місцевими жителями і з містом. Тільки в старому скрипучому вагоні, або в забитому в м'ясо автобусі можна відчути атмосферу міста, куди їдеш в гості.

Станція Хирів

Незалежно від того чим ви будете їхати в Хирів, приїдете ви в одне і те ж саме місце - до привокзальної площі. Автобус, здіймаючи хмари пилюки, зупиниться на широкій привокзальній площі, зразу під сходами, котрі ведуть до залізничного вокзалу. Якшо будете їхати поїздом, то приїдете в це ж саме місце, тільки вийдете з вагону з протилежної сторони залізничного вокзалу. Залізничний вокзал, разом з рейками, стрілочними переводами і різноманітними службовими приміщеннями дістався Україні в спадок від Австро-Угорської імперії. Очевидно станція Хирів проектувалася більш менш потужною вузловою станцією, але то все залишилося в мріях тодішніх керівників залізної дороги. Сучасний Хирів приймає дві пари приміських поїздів на день.

Залізничний вокзал

Все, що поєднує зараз Хирів з Європою - заржавіла колія шириною 1435 мм, яка тягнеться сюди з Польщі. В 1994 році з Хирова до станції Ясло в Польщі почав курсувати поїзд, який швидко став головним транспортним коридором по доставці дешевих цигарок в республіку Польща, тому поїзд періодично то відміняється залізницею, то знову призначається.

Залізнична станція Хирів

Хирів згадується Ярославом Гашеком в книжці з пригодами бравого вояка Швейка. Десь тут Швейка зловили угорські жандарми, коли він шукав дорогу до Фельштина. Перед залізничним вокзалом стоїть пам'ятна табличка з оригінальною ілюстрацією з книги Гашека і шматком тексту. Поруч прибита карта з туристичними шляхами Старосамбірщини.

Zde spal Josef Svejk

Налюбувавшись вокзалом нарешті йдемо мандрувати містом. Хирів мікроскопічне селище міського типу і орієнтуватися на вулицях міста дуже легко.

Хирів

Тут вже не так як в сусідніх Нижанковичах, де вся вулиця ржала і тикала на мене пальцями - дивіться який оно пішов. Тут люди звичні до приїжджих, але все одно містечко живе одним великим організмом - всі один одного знають, здороваються і розпитують як справи.

Костел святого Лаврентія. 1710 рік

Центр міста - площа з пам'ятником Тарасу Шевченку і пам'ятником загиблим воїнам. Площа трохи не вписується в загальну картину міста і її важко назвати найзатишнішим місцем Хирова, але не дивлячись на такий дисонанс тут можна комфортно посидіти на лавках під деревами.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Поруч з площею старезний костел, збудований в XVIII столітті, трохи далі за поворотом, навпроти школи - церква.

Хирів

Але найцікавіша частина міста знаходиться на протилежному березі річки з важковимовною назвою Стрв'яж. В кінці XIX століття в Хирові будується гімназія Ієзуітів, яка являє собою гігантське трьохповерхове приміщення.

Колегія Ієзуітів

Насолоджуватися панорамою колишнього навчального закладу можна від залізничного вокзалу - звідси можна зацінити справжні масштаби цієї будівлі. Надивившись на гімназію здалеку, вирушаю на правий берег Хирова поближче до колишньої гімназії. Перебігаю по залізничному переїзду через рейки і розбитою асфальтовою дорогою переходжу по мосту на інший берег річки. Правобережний Хирів виявився досить розбудованим містом, де поміж невеличких старих хаток виглядають навіть п'ятиповерхові будинки.

Колегія Ієзуітів

Колегія Ієзуітів

В 40-х роках XX століття в приміщенні Ієзуітської гімназії розташовувався танковий полк, пізніше, в 1979 році, сюди переїжджає десантно-штурмова бригада і приймається рішення про будівництво військового містечка.

Гімназія Ієзуітів

Гімназія Ієзуітів

Приміщення колишньої гімназії переплановується і перебудовується відповідно до вимог військових - зносяться стіни, закладаються двері, будуються санвузли, одним словом приміщення готують для проживання особового складу військової частини.

Вхід до корпусу

Пожежно інвентарний пункт

За пару років територія колишньої гімназії перетворюється на військові містечко, яке поступово обростає потрібною інфраструктурою з силікатної цегли.

Герб ВДВ

За роки незалежності військове містечко ще трохи пожило і орієнтовно в 2000-2001 році було розформоване. Зараз територія потроху обростає бур'янами, а збудовані нашвидку склади ГСМ потихеньку розвалюються.

Поїзд Нижанковичі - Самбір

Дезертирую з колишньої військової частини через садок, в якому пасуться кози, а поміж яблунь з землі стирчать залишки залізобетонних конструкцій, які вочевидь мали стратегічне військове призначення.

Самбір. Поїзд Нижанковичі - Самбір

На залізничному вокзалі купив квиток до Самбора і сів чекати прибуття поїзда, але касирка попередила шо поїзд зламався і можливо приїде з запізненням. Незважаючи на поломку, з Нижанковичів поїзд повернувся точно по розкладу. Замінивши локомотив і взявши на буксир несправного ЧМЭ3, похитуючись на рейках, потихеньку покотилися в Самбір.

вересень 2011