Справжній мандрівник повинен приїхати в Хирів поїздом, так як залізна дорога в Хирові - це невід'ємна складова цього невеличкого містечка на заході Львівської області. В поїзді відбувається перше знайомство і з місцевими жителями і з містом. Тільки в старому скрипучому вагоні, або в забитому в м'ясо автобусі можна відчути атмосферу міста, куди їдеш в гості.
|
|
Станція Хирів
|
Незалежно від того чим ви будете їхати в Хирів, приїдете ви в одне і те ж саме місце - до привокзальної площі. Автобус, здіймаючи хмари пилюки, зупиниться на широкій привокзальній площі, зразу під сходами, котрі ведуть до залізничного вокзалу. Якшо будете їхати поїздом, то приїдете в це ж саме місце, тільки вийдете з вагону з протилежної сторони залізничного вокзалу. Залізничний вокзал, разом з рейками, стрілочними переводами і різноманітними службовими приміщеннями дістався Україні в спадок від Австро-Угорської імперії. Очевидно станція Хирів проектувалася більш менш потужною вузловою станцією, але то все залишилося в мріях тодішніх керівників залізної дороги. Сучасний Хирів приймає дві пари приміських поїздів на день.
|
|
Залізничний вокзал
|
Все, що поєднує зараз Хирів з Європою - заржавіла колія шириною 1435 мм, яка тягнеться сюди з Польщі. В 1994 році з Хирова до станції Ясло в Польщі почав курсувати поїзд, який швидко став головним транспортним коридором по доставці дешевих цигарок в республіку Польща, тому поїзд періодично то відміняється залізницею, то знову призначається.
|
|
Залізнична станція Хирів
|
Хирів згадується Ярославом Гашеком в книжці з пригодами бравого вояка Швейка. Десь тут Швейка зловили угорські жандарми, коли він шукав дорогу до Фельштина. Перед залізничним вокзалом стоїть пам'ятна табличка з оригінальною ілюстрацією з книги Гашека і шматком тексту. Поруч прибита карта з туристичними шляхами Старосамбірщини.
|
|
Zde spal Josef Svejk
|
Налюбувавшись вокзалом нарешті йдемо мандрувати містом. Хирів мікроскопічне селище міського типу і орієнтуватися на вулицях міста дуже легко.
|
|
Хирів
|
Тут вже не так як в сусідніх Нижанковичах, де вся вулиця ржала і тикала на мене пальцями - дивіться який оно пішов. Тут люди звичні до приїжджих, але все одно містечко живе одним великим організмом - всі один одного знають, здороваються і розпитують як справи.
|
|
Костел святого Лаврентія. 1710 рік
|
Центр міста - площа з пам'ятником Тарасу Шевченку і пам'ятником загиблим воїнам. Площа трохи не вписується в загальну картину міста і її важко назвати найзатишнішим місцем Хирова, але не дивлячись на такий дисонанс тут можна комфортно посидіти на лавках під деревами.
|
|
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
|
Поруч з площею старезний костел, збудований в XVIII столітті, трохи далі за поворотом, навпроти школи - церква.
|
|
Хирів
|
Але найцікавіша частина міста знаходиться на протилежному березі річки з важковимовною назвою Стрв'яж. В кінці XIX століття в Хирові будується гімназія Ієзуітів, яка являє собою гігантське трьохповерхове приміщення.
|
|
Колегія Ієзуітів
|
Насолоджуватися панорамою колишнього навчального закладу можна від залізничного вокзалу - звідси можна зацінити справжні масштаби цієї будівлі. Надивившись на гімназію здалеку, вирушаю на правий берег Хирова поближче до колишньої гімназії. Перебігаю по залізничному переїзду через рейки і розбитою асфальтовою дорогою переходжу по мосту на інший берег річки. Правобережний Хирів виявився досить розбудованим містом, де поміж невеличких старих хаток виглядають навіть п'ятиповерхові будинки.
|
|
Колегія Ієзуітів
|
|
|
Колегія Ієзуітів
|
В 40-х роках XX століття в приміщенні Ієзуітської гімназії розташовувався танковий полк, пізніше, в 1979 році, сюди переїжджає десантно-штурмова бригада і приймається рішення про будівництво військового містечка.
|
|
Гімназія Ієзуітів
|
|
|
Гімназія Ієзуітів
|
Приміщення колишньої гімназії переплановується і перебудовується відповідно до вимог військових - зносяться стіни, закладаються двері, будуються санвузли, одним словом приміщення готують для проживання особового складу військової частини.
|
|
Вхід до корпусу
|
|
|
Пожежно інвентарний пункт
|
За пару років територія колишньої гімназії перетворюється на військові містечко, яке поступово обростає потрібною інфраструктурою з силікатної цегли.
|
|
Герб ВДВ
|
За роки незалежності військове містечко ще трохи пожило і орієнтовно в 2000-2001 році було розформоване. Зараз територія потроху обростає бур'янами, а збудовані нашвидку склади ГСМ потихеньку розвалюються.
|
|
Поїзд Нижанковичі - Самбір
|
Дезертирую з колишньої військової частини через садок, в якому пасуться кози, а поміж яблунь з землі стирчать залишки залізобетонних конструкцій, які вочевидь мали стратегічне військове призначення.
|
|
Самбір. Поїзд Нижанковичі - Самбір
|
На залізничному вокзалі купив квиток до Самбора і сів чекати прибуття поїзда, але касирка попередила шо поїзд зламався і можливо приїде з запізненням. Незважаючи на поломку, з Нижанковичів поїзд повернувся точно по розкладу. Замінивши локомотив і взявши на буксир несправного ЧМЭ3, похитуючись на рейках, потихеньку покотилися в Самбір.
|
