Відвідати цей, забутий туристами і транспортною інфраструктурою, районний центр Івано-Франківщини допомогла залізна дорога, керівництво якої з невідомих нікому причин вирішило зробити місцевим жителям подарунок у вигляді пасажирського поїзда Київ - Івано-Франківськ, з екзотичним маршрутом, по якому пасажирський поїзд останній раз їздив ще при комунізмі - через Чортків, Заліщики і Городенку.
|
|
Поїзд №457 Київ - Івано-Франківськ між Стефанештами і Городенкою
|
Залізнична станція Городенка-Завод, на якій зупиняється поїзд, розташована фактично на території цукрового заводу, який знаходиться на західній околиці міста. Залізничний вокзал в Городенці відноситься до категорії тих вокзалів, де квиткова каса живе своїм власним життям, без прив'язки до розкладу руху поїздів, тому черговий по станції побажав мені чудово провести час на Івано-Франківщині і швидко приборкав мою туристичну завзятість, повідомивши, що касирка зараз у відпустці.
|
|
Висадка в Городенці
|
|
|
Ранок. Вокзал станції Городенка-Завод
|
На території міста є ще одна залізнична станція - Городенка-Місто, знаходиться вона ближче до центру, але по суті являє собою посадочну платформу, де зупиняється тільки приміський дизель.
|
|
"Першим механізаторам району"
|
Прилеглі до залізничної станції вулиці утворюють типову картину класичної промислової зони невеликого селища - розбиті в хлам дороги, зароще бур'янами відділення пошти з вибитими вікнами, залишки дошки пошани з портретами передовиків і інші ознаки існування державних підприємств, які довгий час були головною ланкою планової економіки, але зникли так само швидко, як і з'явились тут кілька десятків років тому.
|
|
Народний дім Городенківського районного об'єднання "Просвіта"
|
|
|
Районна бібліотека
|
Рухаючись ближче до центру, Городенка оживає і перетворюється на типове, затишне західноукраїнське містечко, хоча центр міста досить щільно забудований п'ятиповерхівками, завдяки чому Городенка, в деякій мірі, схожа на середньостатистичний радянський райцентр зразка 80-х років.
|
|
Центр міста
|
|
|
Центр міста
|
По площі місто не велике і заблудитися тут важко, хоча й зізнаюсь, з собою в мене була унікальна річ - паперова карта Городенки, яка значно спростила мені життя, зекономивши кілька годин світлої частини доби.
|
|
"Місто Городенка засноване на початку XIII століття"
|
Адміністративний центр міста - площа перед міською радою, на якій з нагоди 800-річчя міста, в 1995 році був встановлений пам'ятний знак з гербом Городенки.
|
|
Церква Успіння Пресвятої Богородиці. 1763 рік
|
Через дорогу від міськради стоїть одна з архітектурних пам'яток міста - Успенська церква, збудована в 1763 році на кошти колишнього власника Городенки, мецената Миколи Потоцького. Поруч з церквою встановлений досить оригінальний пам'ятник Тарасу Шевченку.
|
|
Тарас Шевченко
|
Трохи далі, по вулиці Шевченка, на крутому березі річки Ямгорів, знаходиться центрова архітектурна пам'ятка Городенки - католицький костел.
|
|
Католицький костел. 1743 - 1760 роки
|
Будівництво костьолу, яке тривало з 1743 по 1760 рік, фінансувалося знову ж таки Миколою Потоцьким. Будувався храм талановитим німецьким архітектором Бернардом Меретином, для якого будівництво костелу в Городенці стало не єдиним замовленням Миколи Потоцького.
|
|
Костел в Городенці
|
|
|
Скульптура перед костелом
|
Незвичні декоративні елементи, плюс скульптури Іоганна Пінзеля, очевидно, в свій час вразили Миколу Потоцького, що, ймовірно, і поклало початок його довготривалій співпраці з архітектором Бернардом Меретином.
|
|
Католицький костел
|
Вірменський костел - ще одна, до речі найстаріша, архітектурна пам'ятка міста, яка вражає своєю фундаментальністю і незвичним зовнішнім видом.
|
|
Вірменський костел. 1706 рік
|
Вірменський костел я побачив випадково - увагу привернули потужні контрфорси, спорудження яких стало результатом реставрації храму на початку XX століття. Знаходиться вірменський костел не далеко від католицького, поруч з міським парком.
|
|
Вірменський костел. 1706 рік
|
Прогулявшись по парку, повертаюсь на центральну вулицю Шевченка. В центрі міста привертає увагу єврейська синагога, розташована по вулиці Ринковій, поруч з базаром. Зовнішній вигляд синагоги дещо спотворений примурованим до неї універмагом, який явно не вписується в загальну картину, але подібний підхід до будівництва - типовий прийом радянських будівельно-монтажних управлінь.
|
|
Велика синагога
|
Не знаю по яких днях в Городенці базар, але мені пощастило - приїхав я рано і встиг повноцінно роздивитися синагогу. Через якихось 30 хвилин перед нею вже повиростали вежі ящиків з полуницею і малиною, а через дорогу почали розкладатися продавці овочів, повністю заблокувавши вулицю.
|
|
Городенка, вулиця Ринкова
|
|
|
Будинок по вулиці Ринковій
|
Єврейське населення Городенки на початку XX століття складало близько 4000 чоловік, тому крім синагоги в місті була збудована і єврейська школа. Знаходиться вона в центрі міста, по вулиці Гагаріна. Стан будівлі - на трієчку, а намальовані на вікнах хокеїсти натякають, що не так давно тут розташовувалась спортивна школа.
|
|
"В цьому будинку була Єврейська школа до 1941 року"
|
В цілому Городенка сподобалась навіть більше ніж я сподівався - подобаються мені тихі затишні райцентри. З одного боку особливого колориту містечку надає легка провінційність, котра характерна для більшості невеликих міст, суттєво віддалених від обласного центру, а з іншого - не кожне місто зможе похвалитися на стільки унікальною архітектурою, і не в останню чергу, дякуючи своєму колишньому власнику - Миколі Потоцькому. До речі, Потоцький, людиною був особливою, з неоднозначним і навіть дивним характером, який штовахав його на вчинки, зрозумілі не кожному. Але почтавши біографію, мимоволі проймаєшся повагою до цієї незвичайної людини.
|
|
Магазин в центрі міста
|
В центрі міста є кілька цікавих пам'ятників. Крім вище згаданого пам'ятного знаку, встановленого на честь 800-річчя міста, на перехресті вулиць Івана Богуна і Тараса Шевченка в 1991 році був встановлений пам'ятний знак на честь проголошення незалежності України.
|
|
Стела на честь проголошення незалежності України
|
А поруч із автовокзалом споруджений монумент Степану Бандері, оригінально вписаний в перехрестя вулиць Шевченка і звичайно ж Бандери.
|
|
Пам'ятник Степану Бандері
|
Переходжу дорогу і йду до автовокзалу, звідки з невеликою затримкою, але таки вдалося виїхати на Коломию, хоча планував доїхати до Чернівців. В Городенці як і скрізь на Україні - наявність автобусу в розкладі руху ще не гарантує наявність автобусу на посадочній платформі. Хоча до Івано-Франківська автобусів їздить більш ніж достатньо, інтервал руху в цьому напрямку - близько пів години.
|
