Опинившись пізно ввечері в селі Красносілка, Бершадського району, Вінницької області, я вирішив виїхати звідси поїздом. Єдиний пасажирський поїзд дальнього сполучення в цьому регіоні - безпересадочний вагон Гайворон - Львів. Поїзд запізнювався, і я трохи нервував, розмірковуючи як в темряві побачити номер свого вагону, але чергова по вокзалу заспокоїла - "Їхати буде чотири вагони, твій вагон - останній, в нього і залазь." Близько десятої вечора до посадочної платформи, освітленої одним жовтим ліхтарем, який висів на дерев'яному телеграфному стовпі, розрізаючи темряву гуркотом двигуна, виповз маневровий локомотив ЧМЭ3, тягнучи за собою чотири напіввагони з металобрухтом і один плацкартний - це і є безпересадочний вагон 960 Гайворон - Львів. На диво, всередині вагон виявився чистеньким і охайним, з гарними пластиковими склопакетами через які літом не протікає вода, а зимою через щілини не задуває сніг.
|
|
Деражня
|
Я майже одразу заснув, але добре чув штовханину по Зятківцях, де наш вагон тягали по станції, чекаючи причіпки до фірмового пасажирського поїзда 397 Черкаси - Львів, в складі якого рано вранці я і прибув до станції Деражня.
|
|
Станція Деражня
|
В цілому Деражня звичайний райцентр в Хмельницькій області, але залізна дорога і близькість обласного центру значно оживляють обстановку в містечку.
|
|
Карл Маркс біля залізничного вокзалу
|
Приїхавши в Деражню практично зі сходом Сонця, я не сильно спішив в місто - чекав поки трохи розвидниться. Купив в кафе гарячого чаю і всівся з ним на вокзалі. З приходом першої електрички з вагонів висипала купа народу і на повній швидкості поперла кудись в місто, тягнучи за собою сумки і возики на коліщатах. Деякі надшвидкі особистості навіть обганяли один одного, бігши з сумками по вулиці і ховаючись в темряві ще невідомого мені міста. Як правило така картина спостерігається коли електричка прибуває в притик до відправлення потрібного автобуса, на який треба пересісти, шоб доїхати до якогось села - народ з вилупленими очима, вцепившись в торби пре на автовокзал.
|
|
Деражня, вулиця Миру
|
Пізніше, коли розвиднілось, я знову побачив поодиноких місцевих, які масово сунули в одному напрямку, перетинаючи центральну вулицю Миру, просочувались невеличкими провулочками, збирались до купи і далі однією великою командою ішли в одному напрямку. Такої синхронності дій я давно не бачив.
|
|
Деражня
|
Як з'ясувалось пізніше - всі йшли на базар. Базар в Деражні це народний вид розваг. З 7 до 9 ранку вся, абсолютно вся Деражня іде на базар. Ідуть всі, і великі і малі і криві і старі і сильні і немічні. Всі. Не йдуть тільки хворі й божевільні. Всі сусідні вулиці заставлені транспортними засобами, якими місцеве населення прибуло на торгову точку. Тут все - починаючи від повнопривідних джипів і закінчуючи "Запорожцями" і моциками з дерев'яним ящиком замість коляски, в якому перевозять курей і качок.
|
|
Деражня. Річка Вовк
|
Шоб задовольнити власне Его, прийшлося сходити на той базар і подивитися шо там є. Можливо я не все побачив, але на перший погляд звичайний базар, яких мільйони по всій країні - кури, яйця, хліб, запасні колеса до веліків, бабки з молоком в пластикових пляшках, ну в общем так як і скрізь тільки в Деражні. Хоча ціни на хлібо-булочні вироби значно нижні, чим будь-де на вокзалі, тому затарився рогаликами і хлібом шоб було чим пообідати.
|
|
Католицький костел
|
Від базару видно два високих шпилі, які височіють над містом. Вийшов з базару і проти течії, яка сунула в сторону базару, пішов шукати шпилі, які виявились католицьким костелом. Перейшовши по мосту через річку з дивною назвою Вовк, посунув крутою дорогою вверх. Очевидно це є стара частина міста, тим більше для непонятливих на автобусній зупинці так і написано - "Зупинка Старе Місто". Бабуська, з якою я здибався біля костьолу сказала, шо костьол побудували не так і давно, так шо історичною давниною тут і не пахне. Колись давно була стара каплиця, але її вже нема.
|
|
Деражнянська центральна районна лікарня
|
Спускаюсь з гори на якій стоїть костел, переходжу через "Вовка" і вхожу в центральну частину міста. Цікавим здалося приміщення районної лікарні, дуже вже воно схоже на якусь стару будівлю. Але сучасний ремонт поховав всю ту брутальну старовину яку можна було б пороздивлятися. Дуже схожу лікарню я бачив в пгт Ставище, Київської області, але там лікарня залишилась в майже первозданному стані, з червоною не фарбованою цеглою і трошки гнилим дерев'яним ганком.
|
|
Володимир Ілліч
|
Центр Деражні - це вулиця Миру. Тут все - і банки і магазини і ясне діло Володимир Ілліч. На величезній дошці пошани, крім портретів передовиків, намальований герб міста з датою заснування - 1491 рік.
|
|
Територіальний центр обслуговування одиноких непрацездатних громадян та інвалідів
|
Дивно, але за такий гігантський проміжок часу від дати заснування і до сьогоднішнього дня в місті майже не лишилося того, на шо хотілося б приїхати подивитися ще раз, але в загальному містечко приємне, тиняючись вуличками не виникає противного відчуття про те, шо я тут роблю і для чого мені це все здалося.
|
|
Будинок по вулиці Миру
|
Автовокзал в Деражні стоїть також по вулиці Миру, зовсім не далеко від жд вокзалу, але завдяки цікавому ландшафту здається шо він стоїть посеред поля.
|
|
Деражня, автовокзал
|
Туалет в Деражні на автовокзалі - це справжній витвір архітектури, з закосом на хатку домового, лісовика чи бабки-йожки.
|
|
Деражня, автовокзал, туалет
|
Назад до вокзалу вертався з тією самою кагортою торгашів і покупців, з якими йшов на базар. Зразу біля вокзалу стоїть ще один цікавий будинок в якому зараз знаходиться відділення міліції.
|
|
Деражня, міліція, 1912 рік
|
На посадочну платформу зустрічати електричку виходить славна команда, яка щойно вернулась з базару і їде назад до своїх осель, розташованих в радіусі дії найближчих зупинок електрички.
|
|
Деражня, вокзал
|
Платформа наповнюється хрюкаючими мішками, телевізорами замотаними в ряднину і іншим корисним в господарстві крамом, який з приходом електрички пхають всередину в вагони.
|
|
Схема сполучень по станції Деражня
|
Крім електричок в Деражні зупиняться два десятки пасажирських поїздів, якими можна доїхати практично в будь-яку точку Євразії, адже Деражня це великий вузол і центр залізничного руху!
|
