|
|
|
|
Чортків - друге по величині після Тернополя місто в області. Місто з чудовою архітектурною спадщиною, непоганим туристичним потенціалом і особливим тернопільським колоритом. Чортків - класика Тернопільської області, важко знайти туристичний маршрут областю, який би не проходив через Чортків. Крім завзятих пішохідних туристів, які на своїх двох ладні обійти пів країни, місто також популярне серед любителів водного спорту і звичайно серед спелеотуристів, які з ліхтариками на лобі досліджують багаточисленні печери Тернопільщини.
|
|
Сьома година ранку. Залізничний вокзал Чортків
|
Останній раз в Чорткові я був три роки тому. З першого погляду за цей час місто а ні трохи не змінилося - хіба що трохи посвіжіло. Ті самі вузькі вулички, той самий базар в центрі, той самий Чортківський замок, який самотньо стоїть на схилі Вигнанської гори, приманюючи до себе місцеву дітвору, для якої кращого місця для розваг не треба й шукати.
|
|
Вулиця Залізнична. Центральна дитяча бібліотека
|
|
|
Вулиця Залізнична
|
Незважаючи на дещо містичну назву, Чортків місто тихе і спокійне. По площі Чортків не дуже великий, але перепад висот в різних точках міста коливається від 50 до 100 метрів, в першу чергу це стосується центральної вулиці Степана Бандери, паралельній їй вулиці Незалежності і звичайно вулиці Копичинецької, яка вилазить на високий пагорб, на вершечку якого знаходиться автостанція.
|
|
Один з мостів через річку Серет. Попереду годинникова вежа і Домініканський костел
|
Більшість мандрівників, зморених раннім прибуттям і безсонною ніччю, приїжджають до Чорткова поїздом. Я ще застав ті часи, коли через місто проїжджало п'ять пар пасажирських поїздів на добу. В той час можна було морочити собі голову, вибираючи зручніший для виїзду поїзд і, стоячи перед віконцем залізничної каси, ти не боявся залишитись назавжди жити в незнайомому місті після спокійних, але влучних як постріл слів касирки - "квитків немає". Сьогодні на маршруті залишився тільки один поїзд, що, звичайно, краще ніж нічого.
|
|
Домініканський костел
|
Залізничний вокзал знаходиться не далеко від центру міста - яких 10 хвилин пішки по вулиці Залізничній - і ми в центрі Чорткова. Перша архітектурна споруда, з якої варто почати - Домініканський костел.
|
|
Костел Святого Станіслава. Початок XX століття
|
Костел святого Станіслава - унікальна будівля, масштаби якої вражають не менше ніж безпосередньо сама архітектура. Костел був збудований на початку XX століття на місці старого костьолу, історія якого почалась в 1610 році. Важко підібрати епітети, щоб передати силу архітектурного генія, яку відчуваєш, дивлячись на костьол. Ніяка фотографія не передасть тієї величі, яку втілив в цій будівлі польський архітектор Ян Кароль Зубжицький.
|
|
Торгові ряди
|
Трохи нижче костьолу, поруч з мостом через річку Серет, знаходиться ще один своєрідний архітектурний символ Чорткова - годинникова вежа, яку часто називають старою ратушею.
|
|
Годинникова вежа
|
Годинникова вежа, під якою розташовані кафетерії і дрібні магазинчики, є частиною торгових рядів, з яких починається Чортківський базар, котрий тягнеться вздовж вулиці Ринкової і заповнює лотками з товаром ледве не весь центр міста. Купити тут можна все, починаючи від сьогоднішнього вранішнього молока і закінчуючи одягом і інструментами.
|
|
Торгові ряди
|
|
|
Центр
|
Ближче до центральної площі міста, головною спорудою якої є міська ратуша, базар потроху затихає, відкриваючи перед нами адміністративний центр Чорткова.
|
|
Базар в Чорткові. Позаду колишній готель "Брістоль"
|
Суцільна австро-угорська і польська забудова Чорткова в центрі дещо проріджується житловими п'ятиповерхівками радянської доби, готелем того ж періоду і залишками кінотеатру "Мир".
|
|
Центр
|
|
|
Міська рада
|
Щоб більш-менш послідовно прогулятися містом, повернемось на пару кварталів назад і підемо вверх по вулиці Степана Бандери - колишній вулиці Міцкевича, яка є справжнім музеєм австро-угорської архітектури кінця XIX - початку XX століття. За останні сто років, вулиця майже не змінилась, більшість будинків можна легко впізнати на старих польських листівках початку XX століття.
|
|
Вулиця Степана Бандери
|
|
|
Вулиця Степана Бандери
|
Недалеко від костьолу Святого Станіслава, який залишився позаду, стоїть колишній будинок товариства "Сокіл" - сьогодні це районний будинок культури імені Катерини Рубчакової - акторки і співачки, котра народилась в Чорткові.
|
|
Районний будинок культури ім. К.Рубчакової
|
|
|
Катерина Рубчакова
|
Трохи далі по вулиці стоїть помпезна будівля колишнього повітового суду, збудованого на початку XX століття.
|
|
Чортківський інститут підприємництва і бізнесу
|
До 1992 року в будівлі колишнього суду розташовувалась військова частина 78425, на базі якої діяла школа молодших авіаційних спеціалістів. Після розформування військової частини, в 1995 році сюди переїхав Чортківський інститут підприємництва і бізнесу Тернопільського економічного університету, який знаходиться тут понині.
|
|
Чортківський інститут підприємництва і бізнесу
|
Чим далі віддаляємось від центру, тим більше Чортків набуває рис типового радянського райцентру - старих будівель стає все менше, а п'ятиповерхових багатоквартирних будинків все більше.
|
|
Перехрестя вулиць Степана Бандери і Володимира Великого
|
Та ж сама ситуація і на вулиці Незалежності, яка паралельно вулиці Степана Бандери тягнеться вниз до центру міста - військові частини, які були розташовані в Чорткові при Союзі, в деякій мірі змінили зовнішній вигляд міста, особливо західної околиці.
|
|
Успенська церква
|
Спускаючись вниз по вулиці Незалежності, майже в центрі міста повертаємо ліворуч на вулицю Церковну, де знаходиться одна з найстаріших архітектурних пам'яток Чорткова - Успенська церква. Стверджується, що церква була збудована в 1584 році. За все своє життя вона неодноразово відновлювалась і перебудовувалась, особливо руйнівними були напади турків і татар в XVII столітті і зараз вже важко сказати, чи залишилась хоча б одна автентична дошка з тієї самої церкви, яка була збудована п'ять століть тому, чи перед нами, нажаль, абсолютно нова будівля, як не має відношення до архітектурної пам'ятки.
|
|
Вознесенська церква
|
По вулиці Залізничній, недалеко від вокзалу знаходиться ще одна дерев'яна церква Чорткова - Вознесенська, яка була збудована в XVIII столітті, але вже в дещо іншому, доволі оригінальному стилі.
|
|
Вхід до замку
|
|
|
Чортківський замок
|
Ну і зовсім поруч знаходиться ще одна архітектурна і історична пам'ятка міста - Чортківський замок. Одна з найцікавіших будівель міста, яка повинна була б вражати своєю монументальністю, але, нажаль, доля все вирішила інакше. Замок відіграв значну роль під час оборони міста від татар, але захистити Чортків від турків і козацьких загонів Максима Кривоноса не зміг, і не в останню чергу завдяки не вірно вибраному місцю розташування фортеці.
|
|
Замок
|
|
|
Поштова скринька біля замку
|
Замок стоїть по вулиці Замковій під №1, тісно інтегрувавшись з розташованими поруч будинками. Починаючи з XIX століття оборонна функція замку була вже не актуальною, замок кілька разів міняв власника і останніми роками в основному використовувався як складське приміщення. Можливо саме по цій причині Чортківський замок і не став особливо популярним серед туристів. Найбільш часті гості тут - школярі з розташованої поруч школи №6 і кури, які постійно гребуться під замковими мурами.
|
|
Вечір. Вулиця Тараса Шевченка. Будівля колишнього готелю "Брістоль"
|
|
|
Чортків
|
|
|
Міська ратуша
|
Ближче до вечора вже звичні за весь день характерні риси Чорткова поступово змінюються, місто затихає, розбігається базар, звільнюючи вулиці від торгових яток. Людей і автомобілів на вулицях меншає, а жовто-гаряче сонце накриває центр міста, демонструючи зовсім не той Чортків, який постав перед нами вранці - подібна картина трансформації характерна для багатьох райцентрів, але Чортків змінюється по своєму, ранковий Чортків і вечірній - то два різних міста.
|
|
Синагога. 1905-1909 роки
|
Вулицею Шевченка, яка тягнеться через центр, пройдемось по останньому на сьогодні маршруту - до автостанції.
|
|
Перехрестя вулиці Шевченка і вулиці Млинарської. Праворуч Нова синагога
|
Одна з найцікавіших споруд, яка зустрічається по дорозі - так звана Нова синагога, яка зненацька виринає поміж п'ятиповерхових будинків. Синагога була збудована за проектом архітектора Ганса Гельдкремера на початку XX століття. Ліпнина і орнамент, яким оздоблена будівля, збереглися майже ідеально, можливо завдяки тому, що приміщення не пустувало, а було віддане станції юних техніків.
|
|
Міст через річку Серет по вулиці Шевченка
|
Переходимо на лівий берег річки Серет. Поруч з мостом в 1975 році, до річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників, був встановлений танк Т-34. Тут же ж, поруч з танком, встановлений пам'ятник афганцям.
|
|
Танк
|
|
|
Танк і пам'ятник афганцям з капличкою
|
Автостанція знаходиться по вулиці Копичинецькій, на високому пагорбі, підйом на який для слабким духом і тілом майбутніх пасажирів може бути рівнозначним сходженням на Говерлу - вулиця підіймається вище центральної частини міста більш ніж на 50 метрів.
|
|
Вулиця Копичинецька
|
|
|
Вулиця Копичинецька
|
|
|
Автостанція Чортків
|
Незважаючи на своє місце розташування - м'яко кажучи, на околиці міста і приблизно за три кілометри від залізничного вокзалу, автостанція в Чорткові є головним транспортним вузлом міста і приймає до пів сотні міжміських автобусів на добу. Тут на автостанції і закінчилась моя поїздка до Чорткова. Звичайно, багато чого залишилось поза кадром, а на дещо просто не вистачило часу, тому будемо сподіватись на чергову зустріч з Чортковом.
|
літо 2011, 2014
|
|
