На головну Команда  | 
Білилівка УКР | РУС
Село Білилівка знаходиться в Ружинському районі Житомирської області. Поруч з селом проходить залізна дорога, тому вибір транспортного засобу для поїздки був очевидним.

Посадка на поїзд Козятин - Погребище

Приїхавши раненько з Вінниці в Козятин сідаю на поїзд Козятин - Погребище, який їздить щодня і при чому два рази на добу. Маршрут з Козятина до Погребищ є надзвичайно популярним. Окружні села люблять їздити цим поїздом в Козятин на базар, а Козятинський народ їздить ним на свої дачні участки.

Вигрузка пасажирів

Виїхавши з Козятина в 9.35, через пів години приїжджаю до зарощої зеленими кущами зупиночної платформи Раставиця. Всього-навсього якихось 15 км від Козятина і я вже на території Ружинського району Житомирської області. Постійні клієнти цього поїзда швидко вискакують з вагонів і розчиняються в кущах, тягнучи на собі клумаки з накупленим в Козятині крамом.

Раставиця

Вокзал станції Раставиця давно не працює і квитки тут вже не продають. Але на дверях прибитий свіженький розклад руху поїздів.

Станція Раставиця

В основному приміщення вокзалу використовують залізничники, зберігаючи там своє залізничне приладдя. Від вокзалу до Білилівки через кущі протоптана стежка, так шо заблудитися не получиться.

Ружинський комбікормовий завод

За вокзалом стежка виходить на асфальтову дорогу, яка веде до Ружинського комбікормового заводу. Оце і є Білилівка. За заводом повертаю наліво і спускаюсь вниз в село.

Білилівка

Спускаюсь з пагорба до річки Ситної, на іншому березі якої стоїть одна з архітектурних пам'яток села - дерев'яна церква.

Церква. Білилівка

Перейшовши по дамбі через річку, видряпуюсь ще на один пагорб, який по суті і є центром села. Дерев'яна Білилівська церква стоїть точно посеред села, поруч з такими важливими сільськими об'єктами як базарна площа і продуктовий магазин.

Церква. Білилівка

Покрутившись біля церкви рішив трохи походити по селу, роздивитися шо тут ше є. Поруч з дерев'яною церквою є місток через одноіменну із залізничною станцією річку Роставицю. Минувши магазин з продовольчими товарами пішов по вулиці Прибережній, яка тягнеться вздовж Роставиці.

Продовольчі товари

По Прибережній 37 стоїть Білилівська дільнича ветлікарня, на порозі якої по хазяйському примостилась ряба корова. Рядом біля ветлікарні стоїть чи то церква чи то костел.

Церква

Конструкція будівлі досить цікава. Можливо в радянські часи тут був якийсь клуб. Старенький дідусь з паличкою, який тусувався біля церкви, виявився спритнішим чим я думав і розпитати в нього шось про церкву не вдалось. Дідуля пропав в невідомому напрямку.

Церква

За церквою стоїть надгробний камінь з пам'ятним написом: "Варвара Степановна Матвеюк. Скончалась 21 декабря 1808 года на 44 году жизни."

Надгробний камінь

Територію навколо церкви приводять в порядок, та і сама будівля знаходиться в стані перманентного ремонту. Видно шо тут вже з'явилися хазяї.

Центральний вхід

Пройшовши далі по вулиці Прибережній натикнувся на будинок з меморіальною дошкою, де сказано, шо в цьому будинку жив повний георгіївський кавалер Ямковий Талимон Іванович.

В цьому будинку жив з 1918 по 1938 р. повний георгіївський кавалер
Ямковий Талимон Іванович
Жертва репресій

Крім всього побаченого ще знайшовся стандартний, але досить масштабний для такого не дуже великого села меморіал, присвячений другій світовій війні. Історичні джерела стверджують, шо колись на території села був ще костел, з кількома вежами біля нього, але зараз від нього навряд чи шось лишилось.

Зупиночна платформа Раставиця

Білилівка досить компактна. Рухаючись по вулиці Прибережній, яка огинає центр села, можна роздивитися все шо тут є. Пригнавшись на ЖД станцію Раставиця я ще й встиг на зворотній поїзд Христинівка - Козятин, який їздить тут по парних днях.

10 червня 2009