Поїздка в Закарпаття це завжди подія вселенського масштабу, тому напхавши рюкзак продуктами, запасними батарейками, картами місцевості і іншим потрібним в дорозі мотлохом, з весняним настроєм вирушаю на вокзал. Пару годин в електричці - і я приїжджаю до залізничного вокзалу міста Шепетівка. Саме в Шепетівці починається основний етап моєї подорожі. Пробігшись по місцевих магазинах і прикупивши трохи продуктів, повертаюсь на вокзал, де сідаю на фірмовий поїзд "Закарпаття", щоб завтра вранці бути на вузловій станції Батьово, звідки і відправляються приміські поїзди в сторону містечка Берегове.
|
Шепетівка. Електричка Київ - Рівне
|
Прокинувшись за годину до прибуття, випросив в провідника гарячого чаю і вмостився снідати. За вікном мелькнули посадочні платформи і вокзал міста Свалява, які ми повинні були проїхати ще 40 хвилин тому - поїзд суттєво вибився з графіку, долаючи високі Карпатські хребти. Потеревенивши з провідником прикинули, що в Батьово пересісти на дизель я не встигну, тому вирішено було екстренно катапультуватись в місті Мукачеве.
|
Берегове. Центр міста. Реформатська церква, XVIII століття
|
Пересадка в Мукачевому була схожа на естафету з передаванням палички. Не бажаючи втрачати час, вискочив із залізничного вокзалу і почесав в напрямку автовокзалу, по дорозі якось зловив автобус до Берегово, заскочив всередину, сижу, кудись їдемо. За містом автобус під зав'язку набивається циганами, школярами з портфелями і бабуськами, які їдуть на Базар, за вікном мелькають химерні назви невідомих мені сіл. Через годину мене виштовхують з автобуса - приїхали.
|
Закарпатський угорський інститут. Палац колишнього комітатського суду, 1909 рік
|
Приїхавши в нове місто, я завжди поступово просуваюсь від вокзалу в напрямку центру міста, смакуючи кожною новою вулицею, вдихаючи колорит невідомого мені населеного пункту. У випадку ж з Береговим без всяких прелюдій і підготовок я попав точнісінько в епіцентр міста.
|
Площа Ференца Ракоці. Костел XII - XIX століття
|
Основна і принципова відмінність Берегово від інших міст Закарпаття - етнічний склад населення. Близько 50% корінного населення - Угорці. В 1945-му році Закарпаття було приєднане до Української радянської соціалістичної республіки і Берегове територіально стало частиною Радянського Союзу, на практиці ж місто так і залишилося частиною Австро-Угорської імперії. Корінне населення до цього часу говорить на вулицях міста своєю рідною мовою, продавці в магазинах запросто спілкуються українською, російською, угорською і діалектами циганської. Для нас, приїжджих, вивіски на магазинах продубльовані українською, а вуличний годинник показує рівно на 1 годину менше - Берегове живе за часом Євросоюзу. В місті розташоване консульство Угорщини в Україні.
|
GMT+2
|
Берегове вражає величезною кількістю старих будинків, більшість з яких являються пам'ятками архітектури. В місті неймовірна кількість меморіальних табличок, які висять ледве не на кожному будинку, нагадуючи про видатних людей цього регіону.
|
Будинок культури. Будівля колишньої Великої синагоги
|
|
Інститутський гуртожиток. Колишній готель "Гранд Роял", 1910 рік
|
Центр міста - площа Лайоша Кошута і площа Героїв, котрі розташовані вздовж центральної вулиці Іштвана Сечені. Площа Кошута - це частково пішохідна вулиця навколо якої зосереджені найпотужніші архітектурні пам'ятки міста і звичайно ж базар, котрий непомітно сховався за портиками і ризалітами оточуючих його з усіх боків архітектурних пам'яток.
|
Пам'ятник загиблим радянський воїнам, 1945 рік
|
|
Слава красной армии - освободительнице закарпатской Украины от ига немецко-фашистских захватчиков
|
В центрі площі Героїв, котра розташована поруч, знаходиться пам'ятник загиблим радянський воїнам. Був приємно вражений побачити живими любимі мною залишки Радянського Союзу в такому віддаленому від радянської влади місті.
|
Берегівський медичний коледж. Колишня будівля управління комітату, XIX століття
|
Берегове надзвичайно компактне місто, центр можна легко обійти за пару годин, але для комфортної прогулянки містом потрібно хоча б пів дня.
|
Берегове
|
Для мандрівників, котрі полюбляють обнюхати всі закутки стародавнього міста, в центрі Берегово є детальна карта на якій вказані всі архітектурні пам'ятки до найдрібнішої меморіальної таблички.
|
Берегове
|
В парку, на південній околиці міста, на території міського ландшафтного парку, знаходиться центральна районна лікарня міста Берегове.
|
Ландшафтний парк міста Берегове
|
|
Doctor Linner Bertalan
|
Крім старого приміщення лікарні, збудованого в 1936-му році, на території лікарні встановлено погруддя видатного лікаря міста Берегове Берталона Ліннера.
|
Вулиця Бетлена
|
Блукати вулицями міста можна безкінечно довго, коли починаєш обходити Берегове по другому разу, око зачіплюється за дрібні деталі декору на стінах будинків, звертаєш увагу на цікаві вказівники на перехрестях.
|
Берегове
|
Поступово звикаєш і починаєш почувати себе абсолютно комфортно навіть в магазинах, де продавець не завжди розуміє, що ти від нього хочеш.
|
Хліб
|
Транспортна інфраструктура Берегово не обмежується автобусами. Місто має залізничне сполучення з Ужгородом і Львовом. Крім пасажирського поїзда Львів - Солотвино, через Берегове їздить кілька пар приміських поїздів. Крім того в місті є залізничне депо, котре обслуговує вузькоколійні локомотиви, які працюють на маршруті Виноградів - Іршава.
|
Локомотивне депо Берегове
|
Вузька колія від депо тягнеться аж до діючого ширококолійного залізничного вокзалу, тому поспостерігавши за ремонтом локомотива ТУ-2 вирушаю по зарощих бур'янами рейках на вокзал.
|
Beregszasz
|
Разом з компанією місцевих циган покидаю Берегове в приміському поїзді Батьово - Тячів, який з невеликим запізненням пригуркотів до вокзалу.
|
Приміський поїзд Тячів - Батьово
|
Незважаючи на те, що вузька колія біля залізничного вокзалу вже давно не використовується, Берегово все одно залишається однією з небагатьох станцій на території України, де присутні залізничні колії трьох стандартів - 750, 1435 і 1520 мм.
|