Біла Церква - один з найбільших райцентрів Київської області як по площі так і по населенню. Біла Церква це місто, яке живе своїм, специфічним, характерним тільки для цього міста життям. По вихідних 200-тисячне місто завмирає і заспокоюється, наповнюючись провінційними приїжджими, які кожної неділі приїжджають сюди на базар і з полосатими торбами бороздять по вулицях райцентру. По буднях життя в місті починає пульсувати зовсім по іншому. Тісне сусідство з столицею наповнює Білу Церкву Київською суєтою і нескінченним автомобільним рухом.
|
Біла Церква
|
Міський транспорт Білої Церкви представлений маршрутними таксі і тролейбусами. Якшо з тролейбусами все більш-менш ясно, то тема Білоцерківських маршруток потребує окремої розмови. Крім потертих мікроавтобусів по місту їздять старі, але добротно відреставровані ЛАЗ-695. Після переповненого мікроавтобуса поїздка в ЛАЗі здається просто казкою. Стиль їзди Білоцерківського маршрутчика кардинально відрізняється від їхніх колег-камікадзе з інших міст. Маршрутні таксі тут зупиняються виключно на зупинках, а зупинившись, водій витримує акторську паузу в 30-40 секунд і тільки після цього врубає передачу і їде.
|
Приміська автостанція
|
Тему Білоцерківських автобусів продовжує міжміський транспорт. Як такого автовокзалу в Білій Церкві немає. Є залізна приміська автостанція, яка в основному продає квитки на окружні села і сусідні райцентри - Ставище і Тараща. Територіально автостанція розташована по вулиці Куценко, навпроти базару. Насправді ж автостанція розташована в епіцентрі базару і автобус, розвертаючись біля автостанції, проходить повороти в сантиметрах від лотків з усяким крамом. Тому в базарні дні краще злізти з автобуса за кілька кварталів до кінцевої, і не мордувати себе нудним смиканням автобуса по вузьких вуличках.
|
Зупинка Біла Церква
|
На дальні дистанції Біла Церква їздить від невеличкої зупинки на трасі Київ - Одеса. Це, можна так сказати - міжміський автобусний термінал міста Біла Церква. Тут зупиняються майже всі автобуси, які їдуть з Києва в Одеському чи Звенигородському напрямках. Пасажири, які їдуть з Києва, виходять тут шоб зкурити цигарку і сходити в туалет, а Біла Церква, за наявності вільних місць, пакується в автобус. Для поїздки в протилежному напрямку, в сторону Києва, працює зовсім інша схема руху - в місті є кілька точок де кучкуються мікроавтобуси, які з швидкістю боліда Формула-1, звозять вас в Київ і назад.
|
Бувший автовокзал міста Біла Церква
|
Колись давно, ще в радянські часи, в Білій Церкві був нормальний автовокзал. Але збудували вокзал на отшибі, практично за містом, і цей факт швидко відбив охоту туди їздити. Значно зручніше було поїхати до траси і застопити там проходящий автобус. Вокзал попрацював кілька років і прикрився. Зараз він обростає бур'яном, а на його зручних і просторих посадочних платформах паразитують якісь організації.
|
Залізничний вокзал Біла Церква
|
На відміну від трохи однобокої схему руху автобусів, еталонно впорядкованим в часі транспортним засобом для Білої Церкви є електричка Миронівка - Київ, якою все студентство масово здійснює паломництво до столиці. Взагалі поїзд в Білій Церкві - це самий козирний транспортний засіб на дальні дистанції, але так як літом через місто проїжджає з десяток поїздів, а зимою і то менше, то дуже часто Біла Церква їде поїздом з сусідньої станції Фастів, або з Києва - там поїздів більше і не треба морочитися з квитками на транзитні поїзди.
|
Залізничний вокзал зразка 2007 року
|
|
Реконструкція жд вокзалу. 2007 рік
|
|
Залізничний вокзал зразка 2010 року
|
Сучасний залізничний вокзал в Білій Церкві був збудований в 1950 році. В більш-менш придатному стані він простояв до 2007 року.
|
Реконструкція жд вокзалу в Білій Церкві
|
В 2007 почалася реконструкція вокзалу. В результаті реконструкції з головного фасаду вокзалу була здерта ліпнина з серпом і молотом і замінена на герб України. Безкоштовний туалет, в якому почали водитися чорти і радіус зони враження бактеріологічним матеріалом складав 100 метрів, був забитий дошками, а замість нього збудований новий в який поки що не страшно зайти. Була перероблена посадочна платформа і встановлені турнікети для відсіювання халявщиків.
|
Вокзал 2007 року
|
|
Вокзал 2009 року
|
Косметичні і функціональні зміни відбулися і всередині вокзалу. З вокзалу повиганяли всіх птахів, які гніздилися на стелі і гадили на всіх, хто під ними ходив. Була перероблена структура вокзалу. Права половинка приміщення стала приміською, ліва - для пасажирів, які їдуть поїздами дальнього слідування. В общем за рік вокзал посвіжів і вже до нового літнього сезону був готовий відправити в Крим чергову пачку фанатів так званого відпочинку на морі.
|
Вокзал 2007 року
|
|
Вокзал 2009 року
|
Залишаємо в спокої весь Білоцерківський транспорт і потихеньку просуваємось в місто. В Білій Церкві легко орієнтуватися, місто невелике і не заплутане. Основна транспортна магістраль міста - бульвар 50-річчя Перемоги, який плавно переходить у вулицю Князя Володимира і в центрі перетинається з вулицею Ярослава Мудрого. Ці три вулиці це хребет міста на який причеплені всі інші вулиці.
|
Будинок художньої творчості. Колишня Єврейська школа (Хедер). XIX століття
|
Любителям стародавньої архітектури варто прогулятися бульваром 50-річчя. Вздовж бульвару стоїть повно старих і досить цікавих будинків.
|
Ансамбль споруд пошти. Службова будівля. 1820-1830 роки
|
В районі 40-х номерів, по бульвару 50-річчя, зберігся комплекс споруд колишньої пошти. В одному із службових приміщень до цього часу знаходиться поштове відділення. Решта приміщень використовуються як кабаки і магазини.
|
Ансамбль споруд пошти. Ямщицька. 1821-1830 роки
|
Одне із службових приміщень колишньої пошти переобладнане в кабак "Стара пошта". В XIX столітті це було відділення зв'язку, тепер тут гуляють весілля, а бездарний тамада помагає виносити на простирадлі тещу.
|
Танці на рештках колишньої пошти
|
Гуляємо містом далі. Одне з центрових місць Білої Церкви площа Соборна - перехрестя бульвару 50-річчя Перемоги, вулиці Князя Володимира і Ярослава Мудрого.
|
Преображенський собор, 1833-1839 роки
|
Це місце, де завжди гамірно і людно. Перед собором тиняється повно циган і жебраків, які крутяться тут з надією випросити копієчку на лікування або пойло. По одну сторону, через дорогу, розташувався парк розваг, який кричить, катається на каруселях, їсть солодку вату і п'є пиво. Трошки далі, вже по іншу сторону від собору, тусуються студенти аграрного університету, які приходять на п'ятачок поїсти хот-догів і попити пива. Крім того тут зупинка маршруток, на якій ця вся шумна компанія перетасовується з пасажирами автобусів.
|
Білоцерківський національний аграрний університет
|
Практично навпроти аграрного університету стоїть костел Іоанна хрестителя, який був збудований останнім власником Білої Церкви - графом Браницькими.
|
Костел Іоанна Хрестителя. 1812 рік
|
Обійшовши Соборну площу по колу, приходимо до Зимового палацу Браницьких. Зараз тут знаходиться Білоцерківська школа мистецтв №1.
|
Пам'ятка архітектури. Зимовий палац Браницьких. Початок XIX століття
|
|