На головну Команда  | 
Біла Церква УКР | РУС
Біла Церква - один з найбільших райцентрів Київської області як по площі так і по населенню. Біла Церква це місто, яке живе своїм, специфічним, характерним тільки для цього міста життям. По вихідних 200-тисячне місто завмирає і заспокоюється, наповнюючись провінційними приїжджими, які кожної неділі приїжджають сюди на базар і з полосатими торбами бороздять по вулицях райцентру. По буднях життя в місті починає пульсувати зовсім по іншому. Тісне сусідство з столицею наповнює Білу Церкву Київською суєтою і нескінченним автомобільним рухом.

Біла Церква

Міський транспорт Білої Церкви представлений маршрутними таксі і тролейбусами. Якшо з тролейбусами все більш-менш ясно, то тема Білоцерківських маршруток потребує окремої розмови. Крім потертих мікроавтобусів по місту їздять старі, але добротно відреставровані ЛАЗ-695. Після переповненого мікроавтобуса поїздка в ЛАЗі здається просто казкою. Стиль їзди Білоцерківського маршрутчика кардинально відрізняється від їхніх колег-камікадзе з інших міст. Маршрутні таксі тут зупиняються виключно на зупинках, а зупинившись, водій витримує акторську паузу в 30-40 секунд і тільки після цього врубає передачу і їде.

Приміська автостанція

Тему Білоцерківських автобусів продовжує міжміський транспорт. Як такого автовокзалу в Білій Церкві немає. Є залізна приміська автостанція, яка в основному продає квитки на окружні села і сусідні райцентри - Ставище і Тараща. Територіально автостанція розташована по вулиці Куценко, навпроти базару. Насправді ж автостанція розташована в епіцентрі базару і автобус, розвертаючись біля автостанції, проходить повороти в сантиметрах від лотків з усяким крамом. Тому в базарні дні краще злізти з автобуса за кілька кварталів до кінцевої, і не мордувати себе нудним смиканням автобуса по вузьких вуличках.

Зупинка Біла Церква

На дальні дистанції Біла Церква їздить від невеличкої зупинки на трасі Київ - Одеса. Це, можна так сказати - міжміський автобусний термінал міста Біла Церква. Тут зупиняються майже всі автобуси, які їдуть з Києва в Одеському чи Звенигородському напрямках. Пасажири, які їдуть з Києва, виходять тут шоб зкурити цигарку і сходити в туалет, а Біла Церква, за наявності вільних місць, пакується в автобус. Для поїздки в протилежному напрямку, в сторону Києва, працює зовсім інша схема руху - в місті є кілька точок де кучкуються мікроавтобуси, які з швидкістю боліда Формула-1, звозять вас в Київ і назад.

Бувший автовокзал міста Біла Церква

Колись давно, ще в радянські часи, в Білій Церкві був нормальний автовокзал. Але збудували вокзал на отшибі, практично за містом, і цей факт швидко відбив охоту туди їздити. Значно зручніше було поїхати до траси і застопити там проходящий автобус. Вокзал попрацював кілька років і прикрився. Зараз він обростає бур'яном, а на його зручних і просторих посадочних платформах паразитують якісь організації.

Залізничний вокзал Біла Церква

На відміну від трохи однобокої схему руху автобусів, еталонно впорядкованим в часі транспортним засобом для Білої Церкви є електричка Миронівка - Київ, якою все студентство масово здійснює паломництво до столиці. Взагалі поїзд в Білій Церкві - це самий козирний транспортний засіб на дальні дистанції, але так як літом через місто проїжджає з десяток поїздів, а зимою і то менше, то дуже часто Біла Церква їде поїздом з сусідньої станції Фастів, або з Києва - там поїздів більше і не треба морочитися з квитками на транзитні поїзди.

Залізничний вокзал зразка 2007 року

Реконструкція жд вокзалу. 2007 рік

Залізничний вокзал зразка 2010 року

Сучасний залізничний вокзал в Білій Церкві був збудований в 1950 році. В більш-менш придатному стані він простояв до 2007 року.

Реконструкція жд вокзалу в Білій Церкві

В 2007 почалася реконструкція вокзалу. В результаті реконструкції з головного фасаду вокзалу була здерта ліпнина з серпом і молотом і замінена на герб України. Безкоштовний туалет, в якому почали водитися чорти і радіус зони враження бактеріологічним матеріалом складав 100 метрів, був забитий дошками, а замість нього збудований новий в який поки що не страшно зайти. Була перероблена посадочна платформа і встановлені турнікети для відсіювання халявщиків.

Вокзал 2007 року

Вокзал 2009 року

Косметичні і функціональні зміни відбулися і всередині вокзалу. З вокзалу повиганяли всіх птахів, які гніздилися на стелі і гадили на всіх, хто під ними ходив. Була перероблена структура вокзалу. Права половинка приміщення стала приміською, ліва - для пасажирів, які їдуть поїздами дальнього слідування. В общем за рік вокзал посвіжів і вже до нового літнього сезону був готовий відправити в Крим чергову пачку фанатів так званого відпочинку на морі.

Вокзал 2007 року

Вокзал 2009 року

Залишаємо в спокої весь Білоцерківський транспорт і потихеньку просуваємось в місто. В Білій Церкві легко орієнтуватися, місто невелике і не заплутане. Основна транспортна магістраль міста - бульвар 50-річчя Перемоги, який плавно переходить у вулицю Князя Володимира і в центрі перетинається з вулицею Ярослава Мудрого. Ці три вулиці це хребет міста на який причеплені всі інші вулиці.

Будинок художньої творчості. Колишня Єврейська школа (Хедер). XIX століття

Любителям стародавньої архітектури варто прогулятися бульваром 50-річчя. Вздовж бульвару стоїть повно старих і досить цікавих будинків.

Ансамбль споруд пошти. Службова будівля. 1820-1830 роки

В районі 40-х номерів, по бульвару 50-річчя, зберігся комплекс споруд колишньої пошти. В одному із службових приміщень до цього часу знаходиться поштове відділення. Решта приміщень використовуються як кабаки і магазини.

Ансамбль споруд пошти. Ямщицька. 1821-1830 роки

Одне із службових приміщень колишньої пошти переобладнане в кабак "Стара пошта". В XIX столітті це було відділення зв'язку, тепер тут гуляють весілля, а бездарний тамада помагає виносити на простирадлі тещу.

Танці на рештках колишньої пошти

Гуляємо містом далі. Одне з центрових місць Білої Церкви площа Соборна - перехрестя бульвару 50-річчя Перемоги, вулиці Князя Володимира і Ярослава Мудрого.

Преображенський собор, 1833-1839 роки

Це місце, де завжди гамірно і людно. Перед собором тиняється повно циган і жебраків, які крутяться тут з надією випросити копієчку на лікування або пойло. По одну сторону, через дорогу, розташувався парк розваг, який кричить, катається на каруселях, їсть солодку вату і п'є пиво. Трошки далі, вже по іншу сторону від собору, тусуються студенти аграрного університету, які приходять на п'ятачок поїсти хот-догів і попити пива. Крім того тут зупинка маршруток, на якій ця вся шумна компанія перетасовується з пасажирами автобусів.

Білоцерківський національний аграрний університет

Практично навпроти аграрного університету стоїть костел Іоанна хрестителя, який був збудований останнім власником Білої Церкви - графом Браницькими.

Костел Іоанна Хрестителя. 1812 рік

Обійшовши Соборну площу по колу, приходимо до Зимового палацу Браницьких. Зараз тут знаходиться Білоцерківська школа мистецтв №1.

Пам'ятка архітектури. Зимовий палац Браницьких. Початок XIX століття

1 2