Місто, з цікавою і влучною назвою - Бар, розташоване на заході Вінницької області. Недалеко від міста проходить залізниця на Могилів-Подільський, тому приїхати в Бар можна не лише автобусом, але й поїздом, хоча для любителів "під'їхати під самі двері", варто враховувати, що від станції до центру міста щось близько 4-5 кілометрів.
|
|
По 4, 5, 7 днях тижня і в святкові дні по 1, 2, 3, 6 ?
|
Зі Жмеринки, звідки ми вирішили від'їжджати, на Могилів-Подільський їздить кілька молдавських поїздів до Кишинева і приміський дизель Жмеринка - Могилів-Подільський. Періодичність руху поїзда, вказана в розкладі, трохи спантеличила, тому уточнивши в касі, що сьогодні поїзда на Могилів все ж таки не буде - пішли на автовокзал.
|
|
Жмеринський автовокзал
|
Автовокзал в Жмеринці знаходиться поруч із залізничним вокзалом. Хоча, як такої, будівлі автостанції в Жмеринці немає - це скоріше спеціально відведене місце, куди з'їжджаються автобуси і звідси ж вони роз'їжджаються по маршрутах.
|
|
Транспортна операція - Жмеринка-Бар
|
30 кілометрів від Жмеринки до Бару ми близько години несамовито тряслися в ПАЗі по вимощеній каменем дорозі, автобус суне через села, дорога між якими нанесена навіть не на кожну карту і це не об'їзний шлях - це звичайний щоденний маршрут автобуса Жмеринка - Бар.
|
|
Бар. Автовокзал
|
Автовокзал в Барі стандартний, можна навіть сказати - класичний для районних центрів області. Починати вивчати історичну спадщину міста можна просто від автовокзалу, звідси дуже добре видно залишки того, що було збудовано на протязі всього часу існування міста.
|
|
Місто Бар і річка Рів
|
Бар місто стареньке. Історичною датою утворення вважається 1425 рік, тоді населений пункт мав назву Рів. В XVI столітті тодішнє місто Рів і навколишні села купує королева Бона Сфорца і переіменовує місто в Бар, в честь Італійського міста з одноіменною назвою, де Бона Сфорца також мала володіння. На карті Італії міста з назвою Бар немає, а от Bari - є, судячи з усього це і є той самий Бар.
|
|
Кармелітський монастир
|
Повертаємо за автовокзал і, орієнтуючись на високу коричневу вежу, підходимо до справжнісінького монастиря. Історики можуть тягати один одного за чуби і вигадувати нові і нові дати, але ймовірно точної дати заснування монастиря в Барі не збереглося. Згідно з хронологією, перші будівлі монастиря в Барі з'явилися у XVII столітті, але на протязі століть монастир перебудовувався і неодноразово відновлювався після війн. Останньою, в 1908 році, була збудована дзвіниця. Монастир діючий, ми якраз застали прибирання примонастирського подвір'я - монашки підмітали алейки і косили газонокосаркою траву.
|
|
Будинок Коцюбинського
|
Всі історичні об'єкти в Барі стоять на стільки близько один від одного шо нема змісту їх десь шукати чи випитувати в когось як туди пройти, достатньо просто подивитися догори і зорієнтуватися по високих шпилях.
Наступний об'єкт старовини - Костел святої Анни. До нього від монастиря якихось кілька сотень метрів по вулиці Монастирській. Якраз навпроти костелу святої Анни зустрічаємо напіврозвалений будинок, до якого збоку пригвинчена потужна меморіальна табличка.
|
|
Будинок Коцюбинського
|
Напис на табличці свідчить, шо саме тут з 1874 по 1877 рік жив великий український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський. Будинок, очевидно, давно не ремонтувався, тому тримається на чесному слові і скільки він ще протягне - спрогнозувати важко.
|
|
Костел святої Анни
|
Навпроти будиночку Коцюбинського стоїть красень костел "святої Анни". Від костьолу важко відірвати погляд, на стільки гармонійно і справді красиво він виглядає.
|
|
Костел святої Анни
|
Костел святої Анни був збудований в 1811 році, але з певних причин на початку XX століття був перебудований.
|
|
Успенська церква
|
Через забор від костьолу стоїть Успенська православна церква. Стверджується, що першопочатковий варіант церкви був збудований в 1757 році.
|
|
Обеліск
|
Біля церкви і костьолу притулився невеликий парк, в якому по старій добрій традиції споруджено обеліск воїнам, які загинули під час другої світової війни. Церква, костел і пам'ятник цікаво виглядають разом, такий собі мікс трьох різних культур і епох.
|
|
Залишки фортеці
|
Вже в середині XVI століття Бар був потужним торговим і культурним центром. Для оборони міста від непрошених гостей був збудований замок, який пізніше перетворюється в фортецю. Замок стояв на місці теперішнього парку і був давним-давно зруйнований під час чергової військової операції. Зараз можна побачити лише його залишки. З одного боку замок був прикритий широким руслом річки Рів, і саме в цьому місці, над заболоченим руслом річки, дуже добре видно огризки стін фортеці.
|
|
Залишки замку
|
Розміри замку можна зацінити, обійшовши парк по периметру - з усіх сторін він обкладений камінним підмурком, судячи з усього це і є межі замку. Посеред парку із землі почали відкопувати залишки замкових приміщень, камінна стеля яких все ще не розвалилася за кілька сотень років.
|
|
В парку
|
Територія теперішнього парку це місце, яке давно перестало бути стратегічний військовим об'єктом, на місці, де колись стояв замок, мирно пасуться корови і час від часу сходяться любителі відпочинку на природі.
|
|
Колишня дошка пошани
|
Виходимо з парку і занурюємось у вулички районного центру. Біля місцевого клубу знайшли згадки про славне минуле міста - старі фотографії Бару і портрет королеви Бони Сфорци - засновниці Бару. Та фундаментальна споруда з камінними колосками і кукурудзою, де висять фотки і портрет королеви, судячи з усього колись була дошкою пошани місцевого колгоспу.
|
|
ЗАЗ 965
|
В маленьких містах на кшталт Бару, як правило, немає вищих навчальними закладами, але в Барі є свій місцевий автомобільно-дорожній технікум. Перед входом до навчального корпусу стоїть красень запорожець - ЗАЗ 965.
|
|
Юля
|
Бар містечко спокійне і просте як двері. Тут ніхто нікуди не поспішає, а життя кволо тече своїм руслом. Тут можна спокійно перейти через перехрестя по діагоналі і на вас не будуть сигналити знервовані водії автомобілів, а чекатимуть поки ви перейдете дорогу. В Барі просто блукати вулицями в пошуках продуктового магазину недостатньо, потрібно ще й знати де він розташований.
|
|
Місцевий рокер
|
Блукаючи вулицями міста в пошуках чогось цікавого мимо нас по дорозі прогнався якийсь швидкісний екіпаж, який ми з першого погляду ідентифікувати не змогли . Але коли цей транспортний засіб зупинився просто у нас перед носом, то ми зрозуміли шо в Барі є ще й байкери. Колонка на багажнику щось несамовито кричить, а через вихлопну трубу чути гуркіт мотору, який дозаправляється із трофейної каністри розташованої під ногами у пілота.
|
