На головну Команда  | 
Жовква УКР | РУС
Містечко Жовква розташоване за тридцять кілометрів на північний захід від Львова. Унікальна архітектура, в поєднанні з провінційністю тихого західноукраїнського райцентру, зробила Жовкву доволі популярною серед туристів, тому екскурсійні групи школярів на величезних автобусах і туристи-одинаки з величезними рюкзаками за спиною - тут не рідкість.

Залізничний вокзал Жовква

Відправна точка на Жовкву - місто Львів, куди я приїхав 108-м поїздом Одеса - Ужгород. Посеред ночі, в Хмельницькому, в вагон ввірвався табір Берегівських циган, тому далі, до Львова, їхати було вже не так нудно. Хлопці в вагоні почували себе як дома - різались в карти, їли немитими руками ковбасу і волали циганських пісень.

Станція Жовква. Поїзд на Раву-Руську

Автобуси зі Львова на Жовкву відправляються, якщо я не помиляюсь, від автовокзалу №2, кожні 10 хвилин. Але так як я вже був на залізничному вокзалі і до відправлення приміського дизеля на Раву-Руську, який зупиняється в Жовкві, залишалось шось близько пів години, то вибір транспортного засобу був очевидний. Швиденько купую в приміській касі квиток, і біжу на п'яту платформу, де вже почалась посадка на поїзд до Рави.

Жовква. Дорога від залізничного вокзалу до центру міста

Поїзд зі Львова до Жовкви їде трохи більше години, людей в вагонах не багато, за вікном цікаві краєвиди, одним словом - їхати комфортно.

Місток в "Замковому парку"

Залізничний вокзал в Жовкві розташований за кілька сот метрів від історичної частини міста, яка, власне кажучи, і є кінцевою точкою маршруту основної маси туристів, які пруться в сюди з сіх усюд.

Жовква. Міські мури

Вздовж дороги, яка тягнеться від залізничного вокзалу до міста, висаджений "Замковий парк" - пам'ятка садово-паркового мистецтва, до речі.

Міські мури. Вулиця Степана Бандери. В'їзд в місто з південної сторони

Звіринецька брама. XVII століття

Унікальність Жовкви - в структурі міста. Одразу за парком тягнуться височезні мури, якими Жовква, в оборонних цілях, була оточена по периметру. Цікаво, що оборонна система міста до цього часу функціонує, і попасти всередину міста можна лише через браму. Але одразу ж забіжу трохи наперед і підкину невелику ложку дьогтю - вцілілі мури з брамами залишились лише з південної і частково західної сторони міста. Решта ж оборонної інфраструктури Жовкви була зруйнована часом і війнами, в які місто було постійно втягнуте, завдяки своєму прикордонному місцю розташування.

Вічева площа

Заходжу в місто через Звіринецьку браму і одразу ж попадаю на головну площу Жовкви - колишню Ринкову, а зараз Вічеву площу. Будівлі, збудовані по периметру Вічевої площі, фактично окреслюють історичну територію Жовкви. Зведення міста розпочалося в 1594 році силами Станіслава Жолкевського молодшого, ім'я якого і отримало місто. В XVII столітті Жовква стала приватною резиденцією короля Речі Посполитої - Яна III Собеського, під час правління якого місто перетворюється в сильний економічний і культурний центр.

Центральна площа

Фонтан

Незважаючи на те, що центральній площі Жовкви більше підходить статус культурно-історичного центру, аніж класичної Ринкової площі, буденне життя міста всеодно просочується древніми мурами і наповнює центр Жовкви звичною повсякденною метушнею. В центрі площі розкинулось літнє кафе, поруч працюють магазинчики і перукарні, в тіні дерев, на лавках біля фонтану, відпочивають пенсіонери, а на перехресті біля костелу кілька чоловік чекають на автобус, який з хвилини на хвилину заїде в центр через західну браму...

Жовківський замок. 1594 - 1606 р.

Центровий об'єкт Жовкви - звичайно замок, одночасно з початком будівництва якого і розпочалося зведення міста. В свій час, розкішне оздоблення замку, з розташованим поруч прекрасним парком і величезним звіринцем, відвоювало Жовкві статус однієї з найкрасивіших резиденцій Європи. На сьогодні Жовківський замок, відсвяткувавши своє чотирьохсотріччя, виглядає дуже непогано. Звичайно, за кілька сотень років багато чого змінилося і замок вже трохи не такий яким був колись. Всередині будівлі триває вічний ремонт, який, здається, ніколи і не закінчиться, але фасадна сторона замку в повному порядку.

Жовківський замок. Фасадна сторона

Йдемо далі по периметру старого міста. Між замком і Глинською брамою, гармонічно вписавшись в замкову архітектуру, знаходиться міська ратуша, будівництво якої було завершене в 1932 році за проектом польського архітектора Броніслава Віктора.

Ратуша

Стара ратуша Жовкви простояла до середини XIX століття і, на відміну від своєї сучасниці, знаходилась в центрі Ринкової площі. Задум архітектора перемістити будівлю ратуші з центру площі ближче до замку виявився вдалим - нова ратуша яскраво підкреслила і без того унікальну архітектуру Ринкової площі.

Група туристів атакує ратушу

Ратуша

Поруч з ратушею знаходиться Глинська брама - західні ворота міста. Через Глинську браму часто проїжджають транзитні автобуси, тому біля костелу, який знаходиться поруч, постійно товчеться народ, чекаючи свого автобуса.

Глинська брама поруч з ратушею

Вхід до костьолу і імпровізована автобусна зупинка

Костел святого Лаврентія був збудований на початку XVII століття за проектом італійського архітектора Паоло де Дукати Клеменсі, котрий, в першу чергу, відомий як архітектор, під керівництвом якого велося будівництво Жовківського замку.

Костел святого Лаврентія

Велична будівля костьолу, контрастуючи на фоні малих архітектурних форм, розташованого поруч літнього кафе, демонструє унікальне оздоблення стін ліпниною на лицарську тематику, занурюючи нас в героїчні часи правління короля Речі Посполитої - Яна III Собеського.

Глинська брама, костельна дзвіниця, костел Святого Лаврентія ну і звичайно літнє кафе посеред площі


Оздоблення стін костелу на тему лицарства і геральдики

В закутку площі, по вуличці Василіанській, знаходиться ще одна архітектурна пам'ятка міста - Василіанський монастир. Будівлі монастиря з усіх боків міцно затиснуті житловими будинками, тому пройти до нього можна, лише орієнтуючись на високі куполи костьолу, який виглядає поміж будівель колишньої Ринкової площі.

Жовква. Купола костелу Василіанського монастиря

Вулиця Василіанська. Дзвіниця Василіанського монастиря. Тут мене ледве не загриз чійсь собака...

Ну і звичайно ж невід'ємною складовою будь-якої Ринкової площі є торгові ряди. В Жовкві від колишнього базару мало, що залишилось, але тим не менше можна пройтися вздовж будинків, які колись формували колишню торгову площу.

Будинки на Вічевій площі

Будинки на Вічевій площі

Зараз, як і сто років тому, перший поверх більшості, розташованих на площі будинків, окупований кав'ярнями, невеликими магазинами і перукарнями, тому колишня Ринкова площа Жовкви, хоча і у видозміненому вигляді, але продовжує функціонувати.

Будинки на Вічевій площі

Ну а тепер залишимо центр Жовкви і пройдемось трохи вглиб міста. За межами Вічевої площі Жовква спокійніша і більш життєва, хоча і тут зустрічається багато історичних і архітектурних пам'яток, місце розташування більшості з яких відмічене на інформаційних табло, котрі понатикані на центрових перехрестях міста.

Вулиця Воїнів УПА

Для початку пройдемось південною околицею міста. Від замку, вздовж колишніх мурів, яку оточували старе місто, тягнеться на схід вуличка Воїнів УПА.

Будинок зв'язку

Після вражаючої архітектури Вічевої площі, вулиця Воїнів УПА виглядає більш ніж скромно, але все одно, подивитися тут є на що.

Атланти підпирають балкон відділення поштового зв'язку №9

Поруч з муром, який оточував місто, стоїть симпатичний будинок зв'язку, який зараз ділять між собою пошта і укртелеком.

Стадіон "Розточчя"

А трохи далі по вулиці знаходиться один із головних муніципальних об'єктів міста, спортивна гордість Жовкви - стадіон "Розточчя".

Колишній будинок товариства "Сокіл". Зараз - кінотеатр в якому живе федерація футболу Жовківського району

Поруч з стадіоном, в колишньому будинку товариства "Сокіл", розмістилась федерація футболу Жовківського району. До речі, з футболом в Жовківському районі все серйозно. До федерації входить пару десятків футбольних команд, які ганяють м'яча майже весь рік.

Синагога

Відлуння минулого

Ну а тепер обійдемо Вічеву площу, де ми вже були, і пройдемось трохи центром міста. Недалеко від базару, який в сучасній Жовкві змістився з Ринкової площі на кілька кварталів північніше, знаходиться стара єврейська синагога - будівля доживає останні дні, але традиційна фундаментальна архітектура, як завжди, вражає і викликає повагу.

Автостанція Жовква. Чистота і порядок. На задньому плані оборонна вежа домініканського монастиря

Автостанція. Посадочні платформи. Ліворуч мури домініканського монастиря

Поруч з синагогою знаходиться автостанція, посадочні платформи якої розтяглись вздовж мурів домініканського монастиря.

Кутова вежа домініканського монастиря. Одразу за вежею - автостанція, в мене за спиною - територія школи

Саме тут, в районі автостанції, і закінчувалось місто, тут проходила північна межа старої Жовкви, про що натякає кутова оборонна вежа, яка зараз відділяє подвір'я школи №1 від території монастиря.

Вулиця Львівська. Праворуч домініканський монастир

Фасад монастиря виходить на вулицю Львівську, тому, прогулявшись вздовж височезного монастирського муру, вийдемо на площу перед райадміністрацією, звідки і відкривається найкращий вид на головну споруду монастиря - домініканський костел.

Домініканський монастир. XVII століття

Районна рада через дорогу від монастиря

От, в загальних рисах, і вся Жовква. Останній мій маршрут на сьогодні - прогулянка по вулиці Львівській до об'їзного шосе, де я планував зловити автобус до Червонограду.

Вулиця Львівська

Вулиця Львівська, 7. Загальноосвітня школа №1

Проходжу мимо школи №1, за нею знаходиться пожежна частина, а трохи далі, через пару сотень метрів, стоять ще дві церкви міста - церква Лазаря, яка чомусь суміщена з аптекою і новозбудований православний храм.

Аптека і церква Лазаря

Опора лінії електропередач

А трохи далі, поруч з старою дерев'яною церквою Святої трійці, знаходиться цікавий історичний об'єкт - електрична опора зразка 1933-го року.

Об'їзне шосе

Хвилин через двадцять я на місці. Шосе М 09, або просто - об'їзна дорога Жовкви. Ще один транспортний термінал міста, саме звідси можна виїхати на Червоноград або Сокаль транзитними автобусами, які відправляються зі Львова. Автобуси в Ковельському напрямку їдуть один за одним напевно кожних 10 хвилин, тому вивчати розклад руху немає потреби, єдиний мінус - зупиняються автобуси лише на автобусній зупинці, до якої треба пройтися пару сотень метрів в напрямку села Сопішин.

вересень 2015