В 25-ти тисячному Виноградові живе повно угорців, румун і циган, перемішаних в різних пропорціях з українцями. Незважаючи на таку тісну міжнародну інтеграцію містечко надзвичайно приємне і спокійне.
|
Виноградів
|
Слухаючи місцеве населення, прикинув шо говорять вони приблизно трьома основними мовами - угорською, сумішшю угорської і російської, українською перемішаною з польською, угорською і румунською з приємним західноукраїнським акцентом.
|
Виноградів з IX ст. Слов'янське поселення - з 1262 року місто.
|
Історія сучасного Виноградова починається з маленького поселення, яке виникло на цьому місці в далекому IX столітті. Місто Виноградів виникло трохи пізніше - в 1262 році. Приблизно з XI століття територія, на якій розташований сучасний Виноградів, належала Угорщині. Пройшло кілька сотень років, змінилось кілька династій Угорських королів, а Виноградів, незважаючи на кордони, продовжує жити так як йому зручно.
|
Вулиця Миру
|
Назви вулиць в місті скрізь продубльовані на угорській мові, таблички на державних установах також двомовні. Більш того - місто живе за своїм європейським часом, який на одну годину відрізняється від київського. Абревіатура "К.Ч." в розкладі роботи магазину означає київський час, якшо "К.Ч." відсутні - значить треба відняти одну годину.
|
Школа імені Жигмонда Перені
|
Гуляючи містом випадково попали до однієї з Виноградівських шкіл. Я довго витріщався на розклад написаний угорською, всі об'яви на дошці оголошень теж на угорській, діти теж по не нашому говорять. Судячи з таблички на стіні - звичайна загальноосвітня школа. Прикольно і зовсім незвично.
|
Виноградівська загальноосвітня школа I-III ступенів N3
|
Приміщення, в якому розміщується школа, збудоване в 1898 році і являється пам'ятником архітектури. В 1892 році в цьому будинку дав свій перший концерт угорський композитор і піаніст Белла Барток.
|
Виноградівська загальноосвітня школа I-III ступенів N3
|
Школа носить ім'я барона Жигмонда Перені - борця за незалежність Угорщини. Погруддя вусатого барона Перені стоїть на подвір'ї школи.
|
Baro Perenyi Zsigmond. 1782 - 1849
|
Гуляючи по Виноградову весь час відчувається запах свіжого винограду - свою назву місто підтверджує на 100%. Місцеве населення тут потужно займається вирощуванням винограду, виноград є скрізь, в кожному подвір'ї ростуть цілі виноградні плантації. В деяких виноградних закутках висить просто нереальний духмяно-солодкий виноградний запах.
|
Виноградів. Базар
|
Місцевий виноград можна попробувати на базарчику, заплативши досить символічну суму за пакаван винограду. На базарі, та й взагалі в місті повно циган. Я звик до того, шо в основному цигани сидять на базарі і жебракують. У Виноградові цигани зовсім інші, вони охайно одягнені в свої цвітасті народні костюми, а на базар приходять закупитися продуктами. Блукаючи по базару в пошуках чогось їстівного, ми знайшли приємну їдальню, де за смішні гроші смачно пообідали закарпатським борщем.
|
Вознесенський костьол. XV-XVII ст.
|
Переходимо від базару до архітектури. Майже поруч з міським базарчиком височіє Вознесенський костьол. Костьол був збудований в XV столітті і, судячи з таблички на ньому, перманентно перебудовувався аж до XVII століття.
|
Вознесенський костьол. XV-XVII ст.
|
Через дорогу від Вознесенського костелу стоїть костел Францисканців XIV-XV століття. Поруч з ним - двохповерхові приміщення келій.
|
Костел Францисканців
|
Повертаючись під вечір назад до вокзалу, черговий раз звернув увагу на Виноградівську бруківку. Основні вулиці міста вимощені бруківкою, яка лишилась в спадок від Чехословацької республіки, котра правила регіоном в 20-30-х роках минулого століття.
|
Виноградів
|
Вгніздивши на лавці біля вокзалу своє вимучене за цілий день тіло, смачно попиваючи чайок і заїдаючи його місцевим виноградом, насолоджувалися приємною втомою в ногах і неймовірними враженнями від міста. Лиш час від часу постійні клієнти привокзального ларька порушували вокзальний спокій, збагачуючи наш лексикон колоритними угорськими матюками з місцевим акцентом.
|
Виноградів-Закарпатський
|
Назад їдемо тим самим 601-м поїздом, яким сюди й приїхали. Близько сьомої вечора із-за Чорної гори виповз, підсвічений променями осіннього сонця, гарненько пофарбований М62 з составом вагонів до Львова.
|
601 Солотвино - Львів
|
9-те число, 9-й місяць, 9-й рік і 12 годин до Львову в 9-му вагоні. Якби знаття, то можна було б попробувати і 9-місце виторгувати.
|