На головну Команда  | 
Вінниця - Жашків УКР | РУС
Кінцева мета моєї поїздки невелике містечко Жашків в Черкаській області. Єдиний поїзд, яким можна туди доїхати відправляється від станції Козятин Вінницької області. Виїжджаю я з Вінниці. До Козятина із Жмеринки кілька раз на день курсує електропоїзд, Вінниця знаходиться майже посередині між цими двома гігантами залізничного руху.

Стою на пероні чекаю електричку, вона прибуває в 7.04 ранку і відправляється хвилин через 15. Це перша електричка в сторону Козятина, тому майже весь перон заповнений страшенно великою кількістю дачників, які спішать на дачу і тягнуть з собою на дачу: лопати, сапи, корзинки, відра, бідони, бідончики, велосипеди, мопеди, ящики, якісь здоровенецькі коробки, котів, собак, свиней в мішках, удочки, спінінги, якісь пакавани страшенно великого розміру.

По приїзду електрички підвищується активність самохідних бабок, які тягнуть за собою на возиках піраміди із ящиків від бананів і полосато-клітчасті сумки розміром на багато більшими за одну бабку. Не звертаючи особливої уваги на решту учасників посадки в поїзд, бабки починають погрузку свого хламу на борт поїзда. Самоходні бабки являються властителями вагонів електропоїзда. Свій хлам вони згружають поближче до автоматичних дверей певного вагона, на кінцевій зупинці цей вагон буде або напроти переходу через рейки, або напроти входу у вокзал, в общем буде там, де потрібно бабкам. Сівши в електричку, бажано для зручності зразу визначитись які вагони забиті пірамідами ящиків від бананів, так як інколи не тільки дуже важко перейти з вагону в вагон, але і вийти з вагону, так як самохідні бабці особливо не заморочуючись лишають свої пакавани просто біля дверей вагона, так що вихід (або вход) получається повністю заблокованим.

Запакувались в поїзд, їдемо. Відносна тіснота, відсутність більш-менш придатного для дихання повітря і густота народу зберігаються не довго. Офігенно велика толпа вінничан через декілька зупинок тягнучи за собою все те що вони погрузили у Вінниці - граблі, лопати, вила, мішки, ящики, собак за повідки вивалюється на зупинці Сальницький, який і є місцем паломництва вінницьких дачників.

В електричці стало навіть просторо, половина населення поїзда зійшла на попередній зупинці. Напроти мене сидить тьотя і читає книженцію, помітно як вона вдумливо вдивляється в кожну сторінку, очі поїдають стрічку за стрічкою, на обкладинці книжки написано - "Эта книга принесет вам успех. ТАЛИСМАН ЗВЕЗДА ЭРЦГАММЫ. Полное руководство." Книга в міру засалена і дуже потерта. з цього стає ясно, що хазяйка книги, окрилена успіхом від володіння нею, рідко впускає раритетне видання з рук.

Через годину і 20 хвилин приїжджаємо в Козятин. Козятин, як завжди, цікавий своїм вокзалом, побудованим в дев'ятнадцятому столітті, але так і не реставрованому в двадцять першому. Видно, що в деяких місцях сучасні маляри намагалися щось підштукатурити, підфарбувати, відремонтувати, але нова штукатурка з часом відпала і під нею виглядає чудове оздоблення царських часів.

Козятин пасажирський

Зліва і справа мимо вокзалу проходять залізнодорожні полотна і якщо ви тут вперше, то переплутати де яка сторона вокзалу і відповідно де яка платформа досить легко, так як сторони вокзалу дуже схожі і на перший погляд їх важко відрізнити одну від одної.

Козятинський вокзал

Навколовокзальний простір заповнений великою кількістю автомобілів таксі, які дуже часто заважають ходити в пошуках шось поїсти в наставлених біля вокзалу ларьках і маленьких магазинчиках.

Козятинський вокзал

Знайти якісь хот-доги і навіть свіжий кефір чи йогурт можна всередині вокзалу в платному чи безплатному залі очікування. Платний зал відрізняється від безплатного значно меншими розмірами наявністю телевізора, а в зимовий час не поганим підігрівом приміщення, крім того, так як зал платний, то він автоматично відфільтровує всяких бомжів і інших неприємних особистостей.

Від приходу моєї електрички з Вінниці до відправлення поїзда на Жашків трошки більше години часу, за цей час я спокійно встигаю попити чаю з печенюшками, надивитися тєліка в залі очікування і сходити в туалет. Туалетів в Козятині, як і залів очікування два - платний і безплатний.

Захожу в приміську касу і купляю квиток до Жашкова. В сторону Жашкова дизель-поїзд їде один раз на день. Відправляється рано з Козятина, проїжджає цілу купу полустанків і більш-менш великі містечка Погребище і Тетіїв. Приїхавши в Жашків, поїзд стоїть там близько години і під вечір повертається назад в Козятин. До Погребища крім цього поїзда їздять ще два дизеля, але після Погребищ в сторону Жашкова наш поїзд це єдиний транспорт.

Об'являють прибуття дизель-поїзда Коростень-Козятин, це означає шо хвилин через 15-20 можна пробувати сідати в дизель, так як саме цей поїзд з Коростеня трохи постоявши в Козятині і буде їхати на Жашків. Раніше на Жашків їздив дизель, здається М62, із звичайними пасажирськими плацкартними вагонами і їхати в них було трохи цікавіше, можна було нормально виспатися лежачи на верхній полці. Тепер по цьому маршруту їздить поїзд ДР1А в комплекті з шістьма вагонами.

Підхожу до шепетівської платформи, близько 9.30 ранку на цій платформі збираються три поїзда, електричка ЕР9 на Київ, дизель на Коростень ну і наш дизель на Жашків. Інколи поїзда міняються коліями і в такому випадку бажано не переплутати маршрут.

Козятин-Київ Козятин-Жашків Козятин-Коростень

Зайшовши в поїзд, одразу відчувається його якась специфічна атмосфера, навіть трохи домашня. В вагонах говорять між собою бабки, обговорюють методи вирощування сільськогосподарських культур, рядом мужики грають в підкидного, щедро нагороджуючи програвшого підзатильниками, в наступному вагоні зібралась толпа молодого покоління для активного обговорення проблеми загрузки в телефонний термінал певної інформації, яку називають в народі мілодіями і скільки цих мілодій може поміститися в одному Гб. В цьому поїзді навіть не ходять надоїдливі продавці всякої фігні, тільки за декілька хвилин до відправлення по вагонах прошвирнулась активна бабця, пропонуючи купити пиріжки або ультразвукову стіральну машину, цим самим задавши на цілу годину тему для розмови пасажирам, які їхали рядом зі мною.

Маршрут Козятин-Жашків

Залізна дорога по напрямку до Жашкова одноколійна, по ній поїзд їде і туди і назад. Тільки інколи колії роздвоюються чи розтроюються чи ще якось діляться на більш-менш потужних станціях. По цій же колії в якийсь час катається якийсь товарний поїзд про що свідчать стоячі на сусідніх коліях товарні вагони.

Маршрут Козятин-Жашків

Під час поїздки поїзд проїжджає по території Вінницької, Житомирської, Київської і Черкаської областей. Дуже сильно вражає природа, яка мелькає за вікнами вагона, інколи може здатися, що ви зовсім не у Вінницькій чи Київській області, а десь в Карпатах проїжджаєте мимо гірських хребтів.

Маршрут Козятин-Жашків

Загальний час руху поїзда трохи менше чотирьох годин. Основний контингент пасажирів лишає поїзд в найближчих півтори години, випадаючи на найближчих зупинках і в районному центрі Погребище Вінницької області. Далі лишаються довгожителі, які їдуть або в Тетіїв або до самого Жашкова. Дуже часто у вагонах або майже нікого не лишається або взагалі нікого немає.

У вагоні дизеля Козятин-Жашків

Цікава сама залізна дорога. Колії постійно петляють то наліво то направо, проїжджаємо то через села, то через поля, то через ліси. Трошки незвично сприймається те, коли поїзд зупиняється в якомусь глухому лісі і декілька чоловік бадьоро вискакують з вагона і ідуть в ліс.

Зверніть увагу на поворот попереду поїзда

Невелика розв'язка в Тетієві

По дорозі зустрічаються декілька мостів. Проїзд мостів досить цікаве видовище, так як поїздкою на такій висоті може побалувати не кожний залізнодорожний маршрут.

Під'їжджаємо до мосту

Міст

В Тетієві в вагони поїзда може завалитися толпа студентів, які їдуть цим поїздом в Умань на навчання. В Жашкові вони пересідають на автобус в сторону Умані. Якщо не хочете до самого Жашкова слухати противне бібікання мобільних телефонів цієї скаженої мобілізованої бригади, то пошукайте собі більш спокійний вагон, дякуючи вагонів цілих 6 штук і де-небудь ви обов'язково здибаєтеся з цікавою компанією. Я, походивши по составу, наткнувся в останньому вагоні на колектив пасажирів похилого віку, які співали на всю горлянку народних пісень, це мені здалося трохи шумним і я перейшов в передостанній вагон. Передостанній вагон інколи досить вигідний. Останній і передостанній вагони не завжди дотягуються до посадочної платформи і в них менше сідає народу, а в останньому завжди збирається толпа любителів погрітися, так як саме тут працює мотор поїзда, виділяючи досить пристойну кількість тепла.

Після Тетієва дизель на деяких ділянках дороги особливо радує своїм рухом, скидаючи швидкість значно нижче своїх стандартних 30-40 км/год. Цей шматок дороги не в самому кращому стані, а перед самим Жашковом поїзд ледве не зупиняється, тут якість колії взагалі просто супер. Під'їжджаємо до Жашкова. Нічого екстремально цікавого не видно, проглядаються майже забуті структури чи то якоїсь сільськогосподарської організації чи це територія залізної дороги.

Жашків. Привокзальна територія

Вокзал в Жашкові - це невеличка хатка з касою і кількома десятками крісел для чекання. Каса продає квитки не тільки в напрямку Козятина, також можна понапрягати тьотю касиршу, щоб вона по телефону замовила вам квиток на пасажирський поїзд.

Жашків. Вокзал

По прибутті поїзда територія біля вокзалу наповнюється так званими таксистами - проворні дядьки на гнилих Москвичах, а також і на непоганих Жигулях бажають заробити грошенят і пропонують підвезти вас в любу точку містечка Жашків. До речі Жашків займає вигідне географічне положення. Розміщений він на трасі Київ-Одеса, приблизно між містами Умань і Біла Церква, що дає вам можливість зручно доїхати практично в будь-яке місто центральної України. Автовокзал тут знаходиться дуже близько від залізничної станції, спитайте в кого-небудь де вокзал і вам зразу ж скажуть, або скористуйтеся послугами тіпа таксистів.

літо 2007, 2008