|
|
|
|
Як правило монастирі будувались або на околицях міст або в безлюдних місцях, де густий ліс або складний ландшафт місцевості відділяв монастир від найближчих населених пунктів і додатково захищав монастирські мури від непроханих загарбників. В Шаргороді ж монастир знаходиться точно посеред міста, але враховуючи унікальне розташування міста між руслами двох річок, місце його будівництва вибране не випадково.
|
|
Вежа монастиря. Рік 2008
|
Майже впритул до високих монастирських мурів, котрі тягнуться пару сотень метрів вздовж центральної вулиці Леніна, прибудований меморіал загиблим в Другій Світовій війні з невеликим парком, до якого і виходить головна монастирська брама з дзвіницею.
|
|
O tempora, o mores. Рік 2012
|
Центрова будівля на території монастиря - Миколаївський собор. Трохи далі, в глибині двору, знаходиться малопримітна будівля колишньої бурси, в якій в свій час навчалися українські літератори Степан Руданський і Михайло Коцюбинський, про що нагадують меморіальні таблички.
|
|
Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир
|
|
|
Миколаївський собор
|
До надбрамної дзвіниці монастиря, вздовж парку за меморіалом, тягнеться Свято-Миколаївська вулиця, котра разом з паралельною їй центральною вулицею Леніна, формують історичний кістяк міста.
|
|
Вулиця Свято-Миколаївська 77
|
В XVI - XVIII столітті польська держава, розширюючи свій вплив на схід, всіма силами стимулювала переселення густонаселених регіонів Польщі на Поділля. Значною частиною переселенців були євреї, переселення яких стимулювалось створенням привабливих економічних умов на нових місцях.
|
|
Шаргород
|
|
|
Шаргород
|
Разом з поляками в Шаргород потроху починають заселятися євреї. Єврейська община, котра вже існувала в місті в кінці XVI століття, виводить Шаргород на новий виток історії. На кінець XIX століття в місті проживає вже близько 4 тисяч євреїв, в процентному співвідношенні - близько 70% від всього населення міста, які значною мірою вплинули як на суспільний устрій міста, так і на архітектуру міста - Єврейські квартали принципово відрізнялися від тих будинків, котрі споконвіку будувались на цій території сучасної України корінними жителями.
|
|
Шаргород
|
Після отримання Шаргородом в XVI столітті Магдебурського права, єврейська община будує в місті синагогу, запас міцності якої дозволяв протистояти постійним набігам Татар, котрі періодично тероризували жителів Поділля.
|
|
Синагога
|
|
|
Синагога
|
Незважаючи на майже півтисячелітній ювілей, синагога вистояла не тільки набіги Татар, а й пережила всі військові конфлікти більш ніж за чотири сотні років.
|
|
Шаргород
|
|
|
Шаргород
|
Дух давнини в Шаргороді панує не тільки біля синагоги, а й скрізь по місту. Звичайно, в першу чергу в очі кидається більш сучасна архітектура - в Шаргороді вистачає залишених напризволяще будинків, піщані стіни яких підсвідомо сприймаються як автентична архітектура XVI століття.
|
|
Шаргород
|
Але відносно старі постройки, орієнтовно кінця XVIII початку XX століття, в місті все ж таки зустрічаються. Всі будинки вздовж центральної вулиці Леніна мають лицьову і зворотну сторону. Від дороги, ще за радянських часів, будівлі були обкладені плиткою, але з двору жовті стіни з ракушняка нагадують рекламні брошури, якими туристичні агенції заманюють слабохарактерних туристів до країн середньої Азії.
|
|
Шаргород. Будинок Замойських
|
В дворах по вулиці Леніна стоїть солідний будинок в два поверхи висотою - кажуть, що це був палац Замойських, тих самих Замойських родом з яких був польський панич Ян Замойський - засновник міста Шаргород. Будинок майже не помітний з центральної вулиці Леніна, вздовж якої частково розтягнулися старі квартали міста, тому щоб задовольнити власну допитливість і доторкнутися до історії Шаргорода можна позаглядати в двори навколишніх будинків. В Шаргороді варто пройтися старими Єврейськими кварталами, будинки в яких тісно підігнані один до одного, і виглядають досить оригінально, після вже звичного для ока сучасного скла і бетону. Більшість старих будинків в Шаргорді вже давно не первозданні, але від того вони не стали менш цікавими - кожна епоха, кожен новий рік робив свою реставрацію, проводились комунікації, довбалися дірки для труб, стіни покривалися новими і новими пластами штукатурки, яка в один прекрасний момент обсипалася, оголивши перед нами первісний вигляд жовтого ракушняка.
|
|
Шаргородська районна СЕС, вул. Свято-Миколаївська, 94. Вхід з двору
|
Ну і, звичайно, мені важко обійти стороною державну структуру, яка гостинно зустріла і прийняла мене того дня, коли я вперше попав в Шаргород - районну санітарно-епідеміологічну станцію. Тоді, в кінці 90-х, коли ми з Ігорьком їхали в Шаргород за печатками в медичній книжці, я чомусь був впевнений на всі 100, що ми їдемо в лікарню, а зараз тут СЕС. Напевно тут і в той час була епідемстанція. Голова колгоспу підвіз нас "Нивою" під самі двері і ми, не звертаючи уваги на таблички біля вхідних дверей, ламанулися штурмувати пусті коридори в пошуках печатки.
|
|
Ощадбанк
|
Ну і кілька слів про сучасний Шаргород. З приходом Радянської Влади місто трохи змінило свій історичний зовнішній вигляд. Вулиці обросли необхідною для населення інфраструктурою, а частина старих будівель сховалась за керамічною плиткою. Специфічний ландшафт місцевості не дозволив щільно забудувати Шаргород, тому ферми і колгоспи виросли далеко за межами міста. Навіть кінцева станція вузькоколійної залізної дороги Гонорівка - Носиківка, якою возили буряки між селами Шаргородського району, знаходилась приблизно за 4 кілометри від Шаргороду.
|
|
Занедбаний "Дворец советов"
|
Для тих, хто вивчає історію Шаргорода по путівниках і щиро радіє з того, що в місті є старезна синагога, а на вулицях повно старих будинків зліплених з ракушняка, варто уточнити, що Шаргород не античне місто і з XVII століття тут багато чого змінилося - стара забудова потроху розвалюється, на вулицях виростають сучасні магазини з яскравими вивісками та й євреїв в місті значно поменшало.
|
|
Шаргород
|
Величезна Єврейська община міста скоротилась до сотні чоловік. Ще кілька років назад Шаргород вітав гостей міста івритом, а в 2012 році на дорозі перед Шаргородом стояв вже звичайний дорожній знак з написом Українською мовою. Але, незважаючи на всі, здавалося б негативні моменти, місто продовжує динамічно жити. З навколишнім світом Шаргород міцно з'єднують автобуси Шаргород - Вінниця, які курсують з досить не великими інтервалами. Крім того, майже всі автобуси, які йдуть на Вінницю, заїжджають в Жмеринку, що робить Шаргород надзвичайно зручним в плані транспортного сполучення.
|
|
|
літо 2008, 2012
|
|
