На головну Команда  | 
Шаргород УКР | РУС
Перший раз в Шаргороді я побував в кінці 90-х. Мене, разом з одногрупником, відправили в Шаргородський район проходити практику в піонерському таборі села Клекотина.

Обшарпаний ЛАЗ, заставлений по саму стелю торбами, висадив нас на полі біля автобусної зупинки. На зупинці був намальований піонер, котрий сурмив в піонерську сурму, а зверху з битої плитки був викладений напис - піонертабір. Дітлахи, які тусувались поруч, миттєво ідентифікували в нас нових піонервожатих і ткнули пальцем в сторону лісу - табір там.

Пару кілометрів через поле по розжареному асфальту і ми в таборі. Адміністрація з радістю зустріла нових вожатих і відразу ж направила нас на перевірку в медпункт. В медпункті не потрібно було задирати футболку і показувати живота чи проводити якісь інші діагностичні маніпуляції, медсестра лише подивилась наші санітарні книжечки і сказала, що не вистачає однієї важливої печатки, за якою негайно треба згасати в Шаргородську лікарню.

На природнє запитання - "А Шаргород це де?", симпатична медсестра відповіла, що потрібно вернутися до піонера з сурмою і сісти на перший ліпший автобус до Шаргорода. Так як без печатки в табір нас не пускали, бо ми могли бути заразними, а продуктів у нас з собою не було, то нам з Ігорьком не лишалося нічого іншого як їхати в Шаргород. По дорозі до зупинки зустріли місцеву бабцю, яка інформувала шо до райцентру звідси кілометрів 15, але автобус вже поїхав, а коли наступний - вона не відає.

Плюнули і пішли в Шаргород пішки, скільки того діла. В головах у нас тоді було не дуже густо і аби терміново треба було повертатися у Вінницю і не було автобуса, то ми б запросто пішли пішки і до Вінниці. Дійшовши до села, до нас відразу ж причепився місцевий рокер, котрий рішив нас підвезти. Транспортний засіб, на якому він літав по селу, являв собою раму від мотоцикла МТ, з мотором, рульом і двома колесами.

Вчепившись мертвою хваткою в раму моцика я з виряченими очима заглядав через плече пілота, шукаючи очима спідометр, стрілка на якому стрибала як скажена біля цифр 100 і 120. Сказати пілоту, шо ми передумали далі їхати - було нереально. Рокіт двигуна моцика залишав далеко позаду шум турбіни реактивного літака на взльоті, тому я подумки молив, шоб бензин, який поступав в двигун із спеціальної баночки пошвидше закінчився. Пролетівши за півтори хвилини Клекотину і сусіднє село Мурафа, мотоцикліст висадив нас на повороті на Шаргород, махнув на прощання рукою і миттю зник у вуличках села.

На дорозі за селом нас взяв на обгон дід, котрий їхав возом на поле за соломою. Ледве вговоривши старого нас підвезти, ми з Ігорьком позаскакували у віз і зручно розкинувшись на пахучій соломі потихеньку покотилися в сторону Шаргорода. Старий їхав з онуком і розказував малому всілякі байки про село, про козаків на конях, а малий з роззявленим ротом поглинав все сказане дідом. На возі панувала абсолютна гармонія, яку порушували тільки ми з Ігорьком. Але кілометра через три конячка слухняно почала повертати на поле і дід висадив нас на трасі.

Після півгодинного привалу в куветі, вилізли на дорогу і знов поплентались в напрямку, де на нашу думку знаходився Шаргород. Махання руками на дорозі не було даремним - хвилин через 30 ми тріумфально в'їхали в Шаргород на зеленій Ниві - голова місцевого колгоспу зжалівся над двома студентами і підвіз нас під саму лікарню. Це було моє перше знайомство з містом. В холодному і темному коридорі місцевої лікарні до нас вибігла чергова медсестра, шльопнула в санкнижках по печатці і побажала веселої зміни в таборі. Назад ми вже їхали в "Москвичі-пиріжку". Будка "пиріжка" була без вікон, а всередині крім нас були насипані буряки, бараболя і ще якийсь мотлох - ми бачили тільки вузеньку щілину світла, яке пробивалось крізь нещільно закриті двері, які дядько-водій закрутив із зворотньої сторони дротом. На вибоях Москвич підстрибував так, ніби хотів подолати силу земного тяжіння, а буряки і бараболя, здіймаючи хмари пилу, літали по будці як броунівські частинки, бомбардуючи нас з усіх сторін, а ми з Ігорьком безпомічно хапали руками повітря, інстинктивно намагаючись за щось вчепитися ... Але це почалась вже зовсім інша історія.

Після тієї, стартової поїздки в 90-х я побував в Шаргороді ще два рази. Важко сказати, що змінилося з того часу як я вперше пройшовся вулицями міста. Я тільки пам'ятаю перекопані газовиками вулиці, які тягнули в місто газ і холодне приміщення лікарні.

Шаргород. Базарний день

Щоб поновити в пам'яті враження від Шаргорода - я приїхав сюди ще раз. Місто зустріло мене недільним базаром, який розтягнувся вздовж центральної вулиці міста - від автовокзалу і до костьолу, верхівка якого виглядала за деревами.

Автовокзал

Центрова точка Шаргорода - автовокзал. Саме звідси починають свій нелегкий шлях в обласний центр новоспечені студенти, в базарні дні, сюди ж до вокзалу, з'їжджаються, погризеними іржею автобусами, навколишні села, і в решті решт базар, який по вихідних днях вдихає в місто життя, починається від вокзалу.

Аксакал автобусних перевезень ПАЗ-672

Зразу за вокзалом починається Шаргородське кладовище, яке я вперше побачив через пролом в цегляній стіні, котра відділяє територію кладовища від автовокзалу. Пізніше, коли я знову приїхав у Шаргород, я ще раз зайшов на кладовище, але цього разу вже як біла людина - через центральний вхід.

Шаргород. Кладовище

Шаргород. Кладовище

Шаргородський цвинтар безумовно є невід'ємною історичною частиною міста. Роздивляючись надгробки і читаючи написи на них, складаєш собі в голові хронологію подій, на які багата історія міста і розумієш, шо своє існування Шаргород почав не одну сотню років назад.

Шаргород

Історія Шаргорду почалась з невеликого містечка, яке виникло тут в далекому XIV столітті. В XVI столітті власником Шаргорода і навколишніх земель стає польський магнат Ян Замойський. Пан Замойський надає новому оборонному населеному пункту статус міста і називає його - Шаргородом, в честь славного лицаря Флоріана Шарого.

Шаргородські схили

Місто розташоване на високому схилі, котрий тягнеться кілька кілометрів між берегами річки Ковбасної і Мурашки. В силу такого специфічного ландшафту Шаргород досить невеликий по площі, наприклад сусіднє село Слобода-Шаргородська, котре розташоване на іншому березі Мурашки, займає значно більшу територію.

Шаргород

Сучасний Шаргород - один з районних центрів Вінницької області. Відстань від Вінниці до Шаргорода приблизно 80 кілометрів, які автобус проїжджає за півтори-дві години, враховуючи піт-стоп в Жмеринці на посадку-висадку. Після Жмеринки ландшафт місцевості міняється, автобус починає пірнати вузькими дорогами в бездонні провалля, петляє там внизу вузькими вуличками сіл і на першій передачі натужно виповзає на чергову гору для того щоб через кілька сотень метрів знову спуститися донизу. Ще якихось 10-15 кілометрів і місцевість навколо набуває типового вигляду для півдня Вінницької області - зароща яворами обочина з кожним кілометром поступово жовтіє, з-під землі вилазить піщаник, який з часом замінює глинистий грунт і вкриває всю поверхню землі. За деревами видніються викладені з піщаника забори, хати, хліви, курники і інші потрібні в господарстві будівлі, купи невикористаного піщаника лежать зваленими під забором майже в кожному дворі - піщаник тут стратегічний будівельний матеріал.

Центр міста

Центр Шаргорода тягнеться вздовж вулиці Леніна, на якій крім звичних для кожного райцентру пам'ятника Леніну і будинку культури, знаходяться головні архітектурні пам'ятки міста.

Районний будинок культури

Одна з найстаріших будівель міста - костел Флоріана Шарого. Збудований орієнтовно в XVI столітті і чудово зберігся до наших днів. Традиційно для неділі територія костелу гуде відвідувачами.

Костел в Шаргороді

В будні дні вхідна брама до костьолу не зачиняється, тому для любителів в спокійній атмосфері роздивитися архітектурні прикраси будівлі, краще вибрати відмінний від неділі день.

Йдіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє

Автентичний фонтан XVIII століття

По сусідству з костьолом знаходиться ще одна архітектурна пам'ятка міста - Шаргордський Миколаївський монастир, котрий був заснований в 1717 році і продовжує функціонувати до цього часу.


1 2