Радивилів - невеликий, провінційний райцентр на півдні Рівненської області. В місті навряд чи знайдуться якісь архітектурні пам'ятки чи історичні споруди, які зможуть заманити сюди туриста з фотоапаратом. Але так вже сталось, що доля затягла мене в це невелике містечко на кордоні Рівненської і Львівської областей.
|
|
Радивилів. Залізничний вокзал
|
Сучасна історія Радивилова розпочалась в XVIII столітті. Після чергового поділу Польщі в 1795 році, Радивилів стає прикордонним містом Російської імперії. В 1798 році, біля Радивилова, на кордоні між Австрією і Росією відкривається Радивилівська митниця, яка відразу ж стала стратегічним пропускним пунктом для обох держав. Через Радивилів проходили великі партії товарів як з Росії в напрямку Австрії так і в зворотному напрямку, цією ж митницею найчастіше користувалися при поїздках в західну Європу. Свідки тих часів згадують в своїх мемуарах про Радивилівську митницю як найжахливіший прикордонний пункт всієї Російської імперії, де люто процвітала контрабанда і хабарництво.
|
|
Вулиця Почаївська
|
Зараз про колишню митницю вже нічого не нагадує. Поштовий тракт з Києва до Радивилова, по якому диліжанси перевозили поштову кореспонденцію і пасажирів, давно замінила залізниця, тому в Радивилів я приїхав звичайною електричкою. До речі, варто відзначити, що саме залізниця тримає містечко в тонусі - незважаючи на віддаленість від обласного центру, а тим більше від столиці, ті кілька пасажирських поїздів, які проїжджають через місто, не дають перетворитися Радивилову на відірваний від цивілізації закуток Рівненської області.
|
|
Православна церква
|
Залізнична станція Радивилів знаходиться на південній околиці міста. Від вокзалу до центру Радивилова тягнеться довга вулиця Почаївська, на початку якої, поруч із залізничним вокзалом, стоїть класична православна церква.
|
|
Центр міста
|
Хвилин 10-15 пішки - і я в центрі міста. Центр Радивилова розпланований в характерному для Радянського Союзу стилі максималізму - по периметру центральної площі, яка має розмір двох футбольних полів розташовані всі стратегічно важливі об'єкти міста - універмаг, відділення зв'язку, банк і звичайно ж чотирьохповерхова будівля районної адміністрації з постаментом на якому колись стояв пам'ятник вождю світового пролетаріату.
|
|
Будівля районної адміністрації
|
|
|
Весна в Радивилові
|
Поруч з райрадою, по вулиці Почаївській - тій самій котра тягнеться від залізничного вокзалу, можна знайти залишки колишнього костелу, будівництво якого почалося орієнтовно в 1930-х роках. Вже в наші дні костел був перебудований в Вознесенську церкву.
|
|
Вулиця Почаївська
|
|
|
Вознесенська церква
|
Навпроти костелу стоїть пам'ятник героям української повстанської армії, а трохи далі - на перехресті вулиць Почаївської і Паркової знаходиться справжній артефакт часів щасливого радянського минулого - пам'ятник напевно, що комсомольцям.
|
|
Пам'ятник
|
Поруч центральний вхід до міського парку. Парк, до речі, доволі симпатичний і в доглянутому стані.
|
|
Міський парк
|
|
|
Центральний вхід до парку і пам'ятник "Воїнам визволителям"
|
Характерна особливість цього району міста - Радивилівський хлібокомбінат, який разом з елеватором розташований через дорогу від парку. Гуркіт хлібокомбінату чути повсюду - хоча звук неназв'язливий і до нього швидко звикаєш.
|
|
Міська рада
|
|
|
Радивилівська школа мистецтв
|
Тут же, по вулиці Парковій, біля елеватора, знаходиться будинок міської ради і Радивилівська школа мистецтв - до речі діюча.
|
|
Радивилів
|
Дивлячись на школу мистецтв я остаточно впевнився в тому, що головний транспортний засіб в Радивилові - це велосипед. Автомобілів на вулицях міста зовсім не багато, зате велосипеди є скрізь.
|
|
Будинок культури
|
Ще одна вулиця Радивилова, якою обов'язково варто пройтися - вулиця Невського, котра тягнеться з центру міста в північному напрямку.
|
|
Вулиця Невського
|
|
|
Церква Олександра Невського. 1874 рік
|
Одноіменна з назвою вулиці церква Олександра Невського напевно найсимпатичніша архітектурна пам'ятка Радивилова.
|
|
Каплиця на кладовищі
|
Поруч з церквою знаходиться пожежна частина, а за нею - міське кладовище, на якому є багато старих польських поховань, переважно початку XX століття.
|
|
Wladyslaw Domanski, 1923
|
|
|
Пам'ятник на могилі Російських солдат, які загинули під час придушення повстання в Радивилові
|
Є на кладовищі кілька цікавих могил як польських, так і російських солдат - не часто можна зустріти на одному кладовищі поховання солдат двох ворогуючих між собою держав.
|
|
Пам'ятний знак 49-го Гуцульського піхотного полку Польської армії
|
Залишаю кладовище і йду далі вулицею Невського. Поруч знаходиться Радивилівський соко-оцтовий завод, тому територія навколо кладовища затягнута густим, трохи кислуватим запахом оцту - завод працює.
|
|
Будівля колишньої міської школи, 1902 рік
|
Трохи далі стоїть будівля колишньої Радивилівської школи, збудованої в 1902 році. Довгий час в цьому приміщенні розташовувався Радивилівський загальноосвітній ліцей.
|
|
Автостанція
|
|
|
Автостанція
|
Ну і останній, вартий уваги, об'єкт по вулиці Невського, на якому і закінчилась моя поїздка в Радивилів - автостанція. Автовокзал розташований трохи задалеко від центру міста, але на відсутність пасажирів автостанція не жаліється. Місто зручно розташоване на півдорозі між Львовом і Рівним, тому крім місцевих автобусів до Рівного, з Радивилова можна виїхати і в Львівському напрямку.
|
