Поїздка в Клевань, як і більшість моїх подорожей, була організована швидко і без слізних випроводжань на вокзал під "Прощання Слов'янки". В той час, коли Україну заливало дощами - на Рівненщині була завидна сонячна погода, якою в той час могло б похвастатися не кожне курортне місто на березі Чорного моря. Тому довго не вагаючись, в той же день я виїхав в західному напрямку в плацкартному вагоні поїзда Одеса - Ковель.
|
|
Здолбунів. Електричка на Клевань
|
Здолбунів, де була запланована пересадка на електричку до Клевані, зустрів мене чудовою сонячною погодою, чим неабияк підняв настрій після сірої дощової погоди, яка надовго затягла центральну частину України.
|
|
Клевань
|
|
|
Зал очікування
|
Година в електричці - і я в Клевані. Разом зі мною, з сусіднього вагона, вивалила орда велосипедистів, які заставили половину посадочної платформи своїми залізними конями, що додало бадьорості і впевненості в тому, що Клевань має не хивий туристичний потенціал і я не даремно сюди їхав всю ніч.
|
|
Старий залізничний вокзал Клевань
|
Поруч з діючим залізничним вокзалом, в спадок нащадкам, залишився старий дерев'яний вокзал, який місцеві залізничники трансформували в багатоквартирний будинок. До речі, новий вокзал в Клевані, не дивлячись на зовнішню простоту, теж з родзинкою - зал очікування оформлений симпатичною мозаїкою на тему історії Клевані.
|
|
Магазини в центрі селища
|
Приїжджим, які вперше в Клевані, селище нагадає лікувальний санаторій на околиці густого парку. Містечко знаходиться посеред дубово-соснового лісу, що автоматично перетворює його в щось типу кліматичного курорту з щебетанням пташок і кришталево чистим лісовим повітрям, а наявність залізної дороги і гарної автомобільної магістралі, яка проходить через Клевань, тільки додає містечку плюсів.
|
|
Клевань
|
Місцеві умовно ділять Клевань на два населених пункти: Клевань I і Клевань II, хоча адміністративно селище давно об'єдналось в один населений пункт. Клевань II - селище, яке виросло навколо залізничної станції в кінці XIX століття після будівництва залізної дороги Здолбунів - Луцьк. Перша Клевань - стара частина міста, розташована на березі річки Стубла на південь від другої Клевані.
|
|
Вулиця Івана Франка. Будинок культури
|
|
|
Церква
|
За кілька кварталів від залізничної станції знаходиться парк, по периметру якого розташувались будинок культури з встановленим поруч пам'ятником Івану Франку, стадіон, на якому місцеві футболісти люто ганяли м'яча, пам'ятник загиблим на війні і нова церква.
|
|
Клевань
|
Особливої уваги заслуговують будинки в Клевані. Рівненщина - край партизанських лісів, тому, пройшовшись вулицями селища, мимоволі почуваєш себе точно так як і на Сумщині чи Чернігівщині. Північ України багата на ліси, тому в цих регіонах інколи важко побачити цегляний будинок, дерево тут один з головних будівельним матеріалів. Звичайно, останнім часом, цегла і залізобетон потроху починають брати верх, але дерев'яних будинків не меншає.
|
|
По дорозі на Клевань I
|
Клевань друга - селище симпатичне, але екстравагантністю архітектури навряд чи здивує. Історична архітектурна спадщина на які багата Клевань, знаходиться в старій частині міста, до якої від другої Клевані кілометра два. Першу Клевань від другої умовно розділяє лінія електропередач Рівненьскої АЕС, охоронна зона якої і стала кордоном між двома мікрорайонами одного населеного пункту.
|
|
Церква Різдва Христового
|
Найбільш помітна будівля в центрі старої Клевані - церква Різдва Христового, будівництво якої було завершене в 1777 році на кошти місцевого князя Адама Чарторийского.
|
|
Колишній замок Чарторийських
|
|
|
Колишній замок Чарторийських
|
Одразу за церквою, силами знову ж таки панів Чарторийських, в кінці XV століття був збудований Клеванський замок, якому, враховуючи буремні часи, не завидна дісталась доля. Замок кілька раз перебудовувався, в ньому поперемінно розташовувалась то єзуїтська колегія, то повітове училище, то школа... З початку XIX століття по середину XX-го в колишньому замку розташовувалось 8 різних навчальних закладів. Останньою державною установою, яка займала приміщення колишнього замку Чарторийських, був так званий лікувально-трудовий профілакторій №30 для спецконтингенту.
|
|
Колишній замок Чарторийських
|
|
|
Колишній замок Чарторийських
|
Не дивлячись на ту розруху, котра зараз панує на території колишнього замку - споруда вражає своєю фундаментальністю і мимоволі проймаєшся повагою як до архітектора, так і до власника, з волі якого було розпочато будівництво на стільки масштабної будівлі.
|
|
Арка мосту
|
Наслідки перебування всіх тих установ, які розташовувались в колишньому замку, та й відсутність мінімального нагляду за спорудою на протязі останніх тридцяти років, змушують ввімкнути фантазію, щоб хоча б приблизно уявити як виглядала будівля дві сотні років назад.
|
|
Одна з стін замку
|
Найбільше емоцій викликає, звичайно, арка мосту, перекинутого до замку через провалля, і кілька аутентичних стін, для розгляду яких потрібно залізти по коліна в кукурудзу, висаджену на розораних попід замком городах.
|
|
Пам'ятник архітектури. Костьол. 1630 рік
|
Руїни колишнього замку сприймаються неоднозначно - з одного боку масштабність будівлі вражає, а з іншого - жалюгідний стан замку не надто сильно тягне приїхати сюди ще раз, хіба що тільки заради того, щоб знову побачити величезну арку мосту. В значно кращому стані знаходиться Клеванський костел, який стоїть через дорогу від замку і був збудований в 1630 році.
|
|
Автомобілі біля залізничного переїзду
|
Але залишки колишнього замку і костел початку XVII століття ніщо по зрівнянню з основним розважальним об'єктом Клевані, потік відвідувачів до якого не зупиняється напевно і вночі.
|
|
В тунель
|
Під'їзна колія до Оржівського деревообробного комбінату стала справжньою Меккою для туристів тільки завдяки розгільдяйству місцевих колійників, котрі просто перестали вирубувати дерева і бур'яни, якими обростає насип.
|
|
В тунелі
|
Вхід до Клеванського тунелю знаходиться біля залізничного переїзду на східній околиці селища. Кількість автомобілів на імпровізованій стоянці, поруч із переїздом, черговий раз доводить той факт, що більшість туристів вибирає ефектне видовище, а не витончене і не кожному зрозуміле мистецтво.
|
|
Маневровий локомотив проривається з комбінату на станцію
|
Кількість відвідувачів всередині тунелю шокує - вишліфувані ногами шпали більше нагадують тротуар ніж залізничну колію. Навіть пройшовши по полотну 1,5-2 кілометри, вглибині тунелю можна зустріти найбільш відданих прихильників видовища, які заради козирних знімків вирішили скормити себе диким лісовим комарам.
|
|
"Тут був Микола з Луцька"
|
Кульмінація відвідин тунелю - проїзд маневрового локомотиву з деревообробного комбінату на станцію Клевань, коли машиніст тепловоза безперервними гудками розганяє з рейок зграї туристів, а вони, у відповідь, нагороджують машиніста спалахами фотоапаратів.
|
