На головну Команда  | 
Городенка УКР | РУС
Відвідати цей, забутий туристами і транспортною інфраструктурою, районний центр Івано-Франківщини допомогла залізна дорога, керівництво якої з невідомих нікому причин вирішило зробити місцевим жителям подарунок у вигляді пасажирського поїзда Київ - Івано-Франківськ, з екзотичним маршрутом, по якому пасажирський поїзд останній раз їздив ще при комунізмі - через Чортків, Заліщики і Городенку.

Поїзд №457 Київ - Івано-Франківськ між Стефанештами і Городенкою

Залізнична станція Городенка-Завод, на якій зупиняється поїзд, розташована фактично на території цукрового заводу, який знаходиться на західній околиці міста. Залізничний вокзал в Городенці відноситься до категорії тих вокзалів, де квиткова каса живе своїм власним життям, без прив'язки до розкладу руху поїздів, тому черговий по станції побажав мені чудово провести час на Івано-Франківщині і швидко приборкав мою туристичну завзятість, повідомивши, що касирка зараз у відпустці.

Висадка в Городенці

Ранок. Вокзал станції Городенка-Завод

На території міста є ще одна залізнична станція - Городенка-Місто, знаходиться вона ближче до центру, але по суті являє собою посадочну платформу, де зупиняється тільки приміський дизель.

"Першим механізаторам району"

Прилеглі до залізничної станції вулиці утворюють типову картину класичної промислової зони невеликого селища - розбиті в хлам дороги, зароще бур'янами відділення пошти з вибитими вікнами, залишки дошки пошани з портретами передовиків і інші ознаки існування державних підприємств, які довгий час були головною ланкою планової економіки, але зникли так само швидко, як і з'явились тут кілька десятків років тому.

Народний дім Городенківського районного об'єднання "Просвіта"

Районна бібліотека

Рухаючись ближче до центру, Городенка оживає і перетворюється на типове, затишне західноукраїнське містечко, хоча центр міста досить щільно забудований п'ятиповерхівками, завдяки чому Городенка, в деякій мірі, схожа на середньостатистичний радянський райцентр зразка 80-х років.

Центр міста

Центр міста

По площі місто не велике і заблудитися тут важко, хоча й зізнаюсь, з собою в мене була унікальна річ - паперова карта Городенки, яка значно спростила мені життя, зекономивши кілька годин світлої частини доби.

"Місто Городенка засноване на початку XIII століття"

Адміністративний центр міста - площа перед міською радою, на якій з нагоди 800-річчя міста, в 1995 році був встановлений пам'ятний знак з гербом Городенки.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці. 1763 рік

Через дорогу від міськради стоїть одна з архітектурних пам'яток міста - Успенська церква, збудована в 1763 році на кошти колишнього власника Городенки, мецената Миколи Потоцького. Поруч з церквою встановлений досить оригінальний пам'ятник Тарасу Шевченку.

Тарас Шевченко

Трохи далі, по вулиці Шевченка, на крутому березі річки Ямгорів, знаходиться центрова архітектурна пам'ятка Городенки - католицький костел.

Католицький костел. 1743 - 1760 роки

Будівництво костьолу, яке тривало з 1743 по 1760 рік, фінансувалося знову ж таки Миколою Потоцьким. Будувався храм талановитим німецьким архітектором Бернардом Меретином, для якого будівництво костелу в Городенці стало не єдиним замовленням Миколи Потоцького.

Костел в Городенці

Скульптура перед костелом

Незвичні декоративні елементи, плюс скульптури Іоганна Пінзеля, очевидно, в свій час вразили Миколу Потоцького, що, ймовірно, і поклало початок його довготривалій співпраці з архітектором Бернардом Меретином.

Католицький костел

Вірменський костел - ще одна, до речі найстаріша, архітектурна пам'ятка міста, яка вражає своєю фундаментальністю і незвичним зовнішнім видом.

Вірменський костел. 1706 рік

Вірменський костел я побачив випадково - увагу привернули потужні контрфорси, спорудження яких стало результатом реставрації храму на початку XX століття. Знаходиться вірменський костел не далеко від католицького, поруч з міським парком.

Вірменський костел. 1706 рік

Прогулявшись по парку, повертаюсь на центральну вулицю Шевченка. В центрі міста привертає увагу єврейська синагога, розташована по вулиці Ринковій, поруч з базаром. Зовнішній вигляд синагоги дещо спотворений примурованим до неї універмагом, який явно не вписується в загальну картину, але подібний підхід до будівництва - типовий прийом радянських будівельно-монтажних управлінь.

Велика синагога

Не знаю по яких днях в Городенці базар, але мені пощастило - приїхав я рано і встиг повноцінно роздивитися синагогу. Через якихось 30 хвилин перед нею вже повиростали вежі ящиків з полуницею і малиною, а через дорогу почали розкладатися продавці овочів, повністю заблокувавши вулицю.

Городенка, вулиця Ринкова

Будинок по вулиці Ринковій

Єврейське населення Городенки на початку XX століття складало близько 4000 чоловік, тому крім синагоги в місті була збудована і єврейська школа. Знаходиться вона в центрі міста, по вулиці Гагаріна. Стан будівлі - на трієчку, а намальовані на вікнах хокеїсти натякають, що не так давно тут розташовувалась спортивна школа.

"В цьому будинку була Єврейська школа до 1941 року"

В цілому Городенка сподобалась навіть більше ніж я сподівався - подобаються мені тихі затишні райцентри. З одного боку особливого колориту містечку надає легка провінційність, котра характерна для більшості невеликих міст, суттєво віддалених від обласного центру, а з іншого - не кожне місто зможе похвалитися на стільки унікальною архітектурою, і не в останню чергу, дякуючи своєму колишньому власнику - Миколі Потоцькому. До речі, Потоцький, людиною був особливою, з неоднозначним і навіть дивним характером, який штовахав його на вчинки, зрозумілі не кожному. Але почтавши біографію, мимоволі проймаєшся повагою до цієї незвичайної людини.

Магазин в центрі міста

В центрі міста є кілька цікавих пам'ятників. Крім вище згаданого пам'ятного знаку, встановленого на честь 800-річчя міста, на перехресті вулиць Івана Богуна і Тараса Шевченка в 1991 році був встановлений пам'ятний знак на честь проголошення незалежності України.

Стела на честь проголошення незалежності України

А поруч із автовокзалом споруджений монумент Степану Бандері, оригінально вписаний в перехрестя вулиць Шевченка і звичайно ж Бандери.

Пам'ятник Степану Бандері

Переходжу дорогу і йду до автовокзалу, звідки з невеликою затримкою, але таки вдалося виїхати на Коломию, хоча планував доїхати до Чернівців. В Городенці як і скрізь на Україні - наявність автобусу в розкладі руху ще не гарантує наявність автобусу на посадочній платформі. Хоча до Івано-Франківська автобусів їздить більш ніж достатньо, інтервал руху в цьому напрямку - близько пів години.

червень 2014