Болехів - невелике місто на кордоні Івано-Франківської і Львівської областей. Не дивлячись на те, що адміністративно Болехів має статус міста обласного значення, ритм життя тут по сільському розмірений і неквапливий. Єдина особливість Болехова, до якої потрібно звикнути - траса Івано-Франківськ - Стрий, яка проходить точно через центр міста. Вузькі вулички колишнього Австро-Угорського містечка були розраховані максимум на рух підвод, запряжених парою коней, тому час від часу центр Болехова запломбовується колоною вантажівок з солярою, бензином і іншими стратегічними продуктами, на які багата Івано-Франківська область.
|
|
Приміський дізель Стрий - Івано-Франківськ в Болехові
|
В Болехів я приїхав із Стрия закопеченим приміським дізельом. Місцеві чомусь рідко користуються цим видом транспорту, тому моїм сусідом по вагону був циганський табір, який їхав до Івано-Франківська, перевозячи з собою свої циганські скарби в великих поліетиленових мішках, якими був завалений ледве не весь поїзд.
|
|
Болехів
|
|
|
Вулиці Болехова
|
Приблизно половина Болехова являє собою звичайне західноукраїнське село - звичне для місцевих жителів і екзотичне на вигляд для приїжджих з інших регіонів країни, завдяки своїй етнічній архітектурі.
|
|
Болехів
|
|
|
Будинок в центрі міста
|
В місті залишилось багато старих Австрійських і Польських будинків, які формують центральну частину селища, котра, на відміну від периферії, разом з магазинами, аптеками, банками, адміністративними будівлями і незмінною складовою кожного західноукраїнського міста - площею Ринок, вже має вигляд справжнього міста.
|
|
Центр Болехова
|
|
|
Центр Болехова
|
По площі Болехів не дуже великий - все місто можна запросто обійти пішки, але я, як справжній лінивий турист, обмежився прогулянкою лише центральною частиною міста, яка розтяглася вздовж вулиці Січових Стрільців.
|
|
Вулиця Січових Стрільців
|
|
|
Міська бібліотека для дітей
|
Досить оригінальною є будівля міської бібліотеки для дітей - я б її назвав класикою місцевої архітектури, подібне дерев'яне оздоблення будинків доволі популярне на Івано-Франківщині. Через дорогу від бібліотеки - симпатичний будинок, в якому розташовується міський музей і Болехівська масова бібліотека.
|
|
Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія
|
|
|
Класика Австро-Угорської архітектури, початок XX століття
|
Поруч знаходиться католицький костел, строкато виблискуючи свіжопомальованими стінами. Кажуть при Союзі костел був перебудований до невпізнання, тому його сучсний вигляд є лише максимально наближеною копією того колишнього костьолу, збудованого поляками.
|
|
Католицький костел
|
Колишній готель з симпатичною вежею, який знаходиться в центрі Болехова ділять між собою Укртелеком і Укрпошта, які завдяки неповороткості власного ж бюрократичного апарату розділили будівлю навпіл своїми корпоративними кольорами.
|
|
Укртелеком і Укрпошта
|
Одразу за Укртелекомом, по вулиці Коновальця, знаходиться Болехівська лікарня, частину корпусів якої можна сміливо додати в список архітектурних пам'яток Івано-Франківської області.
|
|
Терапевтичне відділення. Колишня вілла лікаря Клайнберга
|
|
|
Один із корпусів пологового відділення
|
По одну сторону від дороги стоїть корпус терапевтичного відділення, який, завдяки старим листівкам з видами міста, легко ідентифікується як колишній будинок лікаря Клайнберга, а з протилежного боку, поруч з відділенням швидкої допомоги, знаходиться симпатичний корпус пологового відділення.
|
|
Будинок поруч з ратушею
|
|
|
Вежа ратуші
|
Адміністрація Болехова, тобто міська рада, як і сто років тому, знаходиться в ратуші, або як кажуть в Європі - в магістраті.
|
|
Болехівська ратуша
|
Автовокзалу в Болехові немає, автобуси зупиняються на площі біля ратуші, шикуючись один за одним, по той чи інший бік дороги - в залежності від напрямку руху.
|
|
Центр міста. Автобусна зупинка
|
Недалеко від ратуші стоїть Болехівська православна церква - стара будівля, яка вже відмітила сторічний ювілей, щоправда редизайн церкви, який став результатом нещодавньої реставрації, розрахований на палких прихильників сучасної церковної архітектури, яка виникла одночасно з появою в нашому лексиконі слова "євроремонт", котре неодмінно асоціюється з пластиковими склопакетами, вагонкою, пінопластовою ліпниною на стінах будинку і багатьма іншими симптомами, якими супроводжується будь-який сучасний ремонт.
|
|
Болехів. Церква
|
|
|
Будинки навпроти церкви
|
Але одна з найцікавіших, на мою думку, будівель Болехова, яка доволі сильно контрастує з розташованою поруч церквою - колишня синагога, котра притулилась поміж житлових будинків недалеко від ратуші.
|
|
Болехів. Синагога
|
Статистичні дані стверджують, що на початок XX століття в Болехові проживало близько трьох тисяч Євреїв, але під час другої світової війни майже всі вони були страчені. При Союзі ж місцеве керівництво не змогло вигадати нічого оригінальнішого, як зробити в колишній синагозі клуб місцевого шкірзаводу, про що до цього часу нагадують вицвілі літери на фасаді будівлі.
|
|
Колишня синагога
|
|
|
Клуб шкіряників
|
До речі, шкіру в Болехові, обробляли з незапам'ятних часів. Болехівський шкірзавод одне з небагатьох підприємств міста, яке не зупинялось напевно з початку XIX століття, звісно завдяки іноземним інвестиціям, котрі не дали заводу перетворитися на руїни.
|
|
Укрсільпром. Солезавод
|
Від шкірзаводу поступово переходимо до головного Болехівського індастріалу - солеварні. Болехівський солезавод був одним з найбільших підприємств регіону, в радянські часи тут пакували в мішки до двадцяти тон солі за зміну. Після розпаду Союзу завод потихеньку почав зачахати, дорожчали витратні матеріали і енергоносії і в середині 90-х завод зупинився, залишивши нам на згадку величезну будівлю, збудовану орієнтовно в середині XIX столітя.
|
|
Солезавод
|
|
|
Солезавод
|
Від дороги на територію заводу тягнеться зароща бур'янами стежка, проходжу повз прохідну і я на території колишнього солезаводу.
|
|
Солезавод
|
|
|
Солезавод
|
Від колишньої солеварні вже майже нічого не залишилось. Всередині купи битої цегли, огризки дощок, інколи попадаються шматки черепиці, все важке і найбільш цінне давно розтягли на металолом.
|
|
Солезавод
|
Ще не так давно закинуті приміщення заводу були справжнім музеєм солевидобувної промисловості прикарпаття, в цехах можна було побачити залишки заржавілого устаткуванна, а в покинутих кабінетах ще зберігався робочий безлад, залишений лаборантом в кінці робочого дня.
|
|
Каплиця Івана Храстителя. Праворуч дорога на Моршин, ліворуч - до солезаводу
|
|
|
Героям ОУН-УПА
|
|
|
Болехів. Вечір
|
|
|
Залізничний вокзал Болехів
|
Повертаючись від солезаводу в центр міста, відмітив, що Болехів став для мене ще одним містом на карті країни, куди я готовий приїхати знову. Приємне, спокійне місто, привітні люди. З транспортом проблем немає, пасажирські поїзди тут нажаль не їздять, але крім приміських поїздів доволі інтенсивний рух автобусів на Моршин і Долину, звідки можна легко виїхати на Львів чи Івано-Франківськ.
|
